Від Луки 6  Ukrainian Bible: Easy-to-Read Version

Син Людський—Господь суботи

(Мт. 12:1-8; Мк. 2:23-28)

6 Якось у суботу Ісус проходив пшеничним полем, а учні по дорозі почали зривати колоски, та, розлущуючи їх між пальцями, їли зерно. ² Дехто з фарисеїв запитав: «Поглянь, чому вони збирають зерно? Хіба Закон Мойсеїв не забороняє робити це в суботу?» ³ У відповідь Ісус сказав їм: «Хіба не читали ви, що зробив Давид, коли він і його супутники зголодніли? ⁴ Він зайшов до Божого дому і з’їв священні хліби, що були наготовані Богові, ще й дав тим, хто був з ним, хоч ті підношення, за Законом Мойсея, ніхто не міг їсти, крім священиків». ⁵ Й Ісус додав: «Син Людський—Господь і над суботою».

Зцілення сухорукого в суботу

(Мт. 12:9-14; Мк. 3:1-6)

⁶ Якось іншої суботи Ісус прийшов до синагоги й навчав там. Серед присутніх був чоловік із усохлою рукою. ⁷ Книжники й фарисеї уважно пильнували за Ісусом, аби мати підставу звинуватити Його в тому, що Він зціляє того чоловіка в суботу.

⁸ Ісусові були відомі їхні думки, але Він сказав сухорукому: «Підведися й стань перед усіма!» І чоловік підвівся й став там. ⁹ Тоді Ісус сказав книжникам і фарисеям: «Я вас питаю: чи годиться робити в суботу добро, а чи зло? Рятувати життя, чи вбивати?» ¹⁰ Ісус обвів їх поглядом і сказав сухорукому: «Простягни руку свою!» Той простягнув руку, й вона зцілилася. ¹¹ Фарисеї та книжники були розлючені й почали міркувати поміж собою, що б таке заподіяти Ісусові.

Ісус обирає дванадцять апостолів

(Мт. 10:1-4; Мк. 3:13-19)

¹² Кількома днями пізніше, Ісус подався на гору помолитися. Цілу ніч Він провів у молитвах до Бога. ¹³ Коли настав день, Він покликав Своїх учнів і обрав з-поміж них дванадцятьох і назвав апостолами Своїми. ^14-16 Це були

Ісус навчає та зціляє людей

(Мт. 4:23-25; 5:1-12)

¹⁷ Ісус разом із апостолами зійшов з гори й зупинився в долині, де стояв великий натовп Його учнів і дуже багато людей з усієї Юдеї, з Єрусалиму, з узбережжя поблизу Тира і Сидона. ¹⁸ Вони зійшлися, щоб послухати Його, а також щоб зцілитися від хвороб. І ті, хто страждав від нечистих духів, були зцілені. ¹⁹ І всі в натовпі намагалися торкнутися Ісуса, бо з Нього йшла сила, яка зціляла всіх їх.

²⁰ Поглянувши на своїх послідовників, Ісус сказав:

²² Благословенні ви, коли вас ненавидять, ображають і відлучають, й визнають ваше ім’я злим за вашу вірність Синові Людському. ²³ Радійте того дня, веселіться, бо на вас чекає велика нагорода на небесах! Бо від предків цих людей так само діставалося й пророкам.

²⁶ Горе вам, про кого всі добре говорять, так їхні предки вихваляли лжепророків».

Любіть ворогів ваших

(Мт. 5:38-48; 7:12)

²⁷ «До вас Я звертаюся, до тих, хто слухає Мене: „Любіть ворогів своїх. Даруйте добро тим, хто ненавидить вас. ²⁸ Благословляйте тих, хто проклинає вас. Моліться за тих, хто кривду вам чинить. ²⁹ Якщо хтось вдарить вас по одній щоці, підставте йому і другу. Якщо хтось знімає з вас плащ, хай візьме й сорочку. ³⁰ Коли хтось у вас просить, то дайте йому, а якщо хтось візьме те, що належить вам, не вимагайте повернути. ³¹ Поводьтеся з іншими так, як ви б хотіли, щоб інші поводилися з вами. ³² Бо якщо ви любите лише тих, хто любить вас, то чи заслуговуєте ви на якусь особливу подяку? Адже навіть грішники люблять тих, хто любить їх самих. ³³ І якщо ви чините добро тільки тим, хто добрий до вас, то чи заслуговуєте ви на якусь особливу подяку? Навіть грішники так роблять. ³⁴ І якщо ви даєте в борг тим, від кого сподіваєтесь одержати, то чи заслуговуєте ви на якусь особливу подяку? Навіть грішники дають у борг іншим грішникам, щоб їм згодом повернули те ж саме. ³⁵ Ні, любіть своїх ворогів і робіть добро їм, і в борг давайте, не розраховуючи на повернення. Отоді ви матимете велику винагороду і будете дітьми Всевишнього. Він милостивий до невдячних і злих людей. ³⁶ Будьте ж і ви милосердні, як Отець ваш милосердний”».

Не судіть ближнього

(Мт. 7:1-5)

³⁷ «Не судіть інших, бо судитиме вас Бог так, як ви судите інших. Не звинувачуйте, то й вас не звинуватять. Прощайте іншим, то й вам проститься. ³⁸ Давайте, то й вам воздасться мірою доброю, такою, що й не втримаєте ви усього. Бог буде з вами щедрим, якщо ви будете щедрими до інших».

³⁹ Ісус також розповів їм таку притчу: «Чи може сліпий бути поводирем для іншого сліпого? Чи не впадуть обидва в яму? ⁴⁰ Учень—не важливіший за вчителя свого, але кожен, хто удосконалиться, буде як вчитель його.

⁴¹ Чому ви бачите порошинку в оці брата свого, але не помічаєте колоди у власному оці? ⁴² Як же ви можете звертатися до брата з такими словами: „Дозволь вийняти порошинку з ока твого”,—коли маєте колоду у власному оці? Лицеміри, спочатку витягніть колоду з власного ока, а тоді й побачите, як ліпше вийняти порошинку з братового ока».

Дерево впізнають по його плодах

(Мт. 7:17-20; 12:34-35)

⁴³ «Не буває доброго дерева, що приносило б погані плоди, як не буває й поганого дерева, що приносило б добрі плоди. ⁴⁴ Дерева розрізняють за плодами їхніми: бо не ростуть фіґи в будяках, а виноград на терновому кущі. ⁴⁵ Добра людина винесе добро зі скарбниць свого серця, а людина зла винесе зло з глибин свого серця. Бо з уст людських злітає те, чим переповнене серце».

Не будуйте на піску

(Мт. 7:24-27)

⁴⁶ «Чому ви звертаєтеся до Мене: „Господи, Ти—Господь наш”,—але не робите того, про що Я кажу? ⁴⁷ На кого схожа людина, яка приходить до Мене, слухає слова Мої й виконує їх? ⁴⁸ Вона схожа на чоловіка, який, зводячи будинок, вирив глибоко і заклав міцний фундамент на камені. І коли настала повінь, і води ринули на будівлю, то вони не змогли зрушити той дім, бо збудовано його як слід.

⁴⁹ Проте кожен, хто слухає слова Мої, але не виконує їх, схожий на чоловіка, який звів будинок свій без фундаменту. Коли настала повінь й води хлинули на той дім, він миттю повалився і був геть зруйнований».