От Иоанна 10
Ukrainian New Testament: Easy-to-Read Version
Пастух і його вівці
10 Ісус сказав: «Істинно кажу вам: хто заходить до овечого загону не через хвіртку, той злодій і грабіжник, бо він хоче покрасти овець. 2 Хто ж йде через браму, той вівчар своєї отари. 3 Сторож відчиняє йому ворота, а вівці слухаються його голосу. Він кличе кожну свою вівцю по імені і виводить їх із загону. 4 Коли ж виведе, то йде попереду, а вівці йдуть слідом, бо знають його голос. 5 Та ніколи вони не підуть за незнайомцем, швидше повтікають від нього, не знаючи його голосу».
6 Ісус розповів їм цю притчу, та ніхто не зрозумів, що Він казав.
Ісус—добрий Пастир
7 І знову Ісус мовив: «Істинно кажу вам: Я і є ті ворота для овець. 8 Всі ж, хто приходив до Мене—то злодії і грабіжники. Але вівці їх не слухалися. 9 Я і є ті ворота, і якщо хтось увійде через Мене, то матиме спасіння. Він увійде і вийде, знайшовши те, що йому потрібно. 10 Злодій приходить, щоб грабувати, вбивати й руйнувати. Я ж прийшов, щоб люди мали життя і мали його вдосталь.
11 Я—добрий пастух. А добрий пастух і життя віддасть за овець. 12 Наймит—то не пастух, і вівці не належать йому. Побачивши вовка, він кидає овець і тікає геть. Вовк нападає на отару, й вівці кидаються врозтіч. 13 Наймит тікає, бо його просто найняли, і йому однаково, що станеться з вівцями.
14 Я—добрий пастух. Я знаю своїх овець, і вони знають Мене. 15 Так само, як Отець знає Мене, а Я знаю Отця Свого, і життя Своє Я віддам за овець. 16 Я маю ще й інших овець, що не з цієї отари. І Я маю привести їх сюди, щоб вони чули голос Мій і стали єдиною отарою з одним пастухом[a].
17 Через те Отець і любить Мене, що Я віддаю життя Своє, щоб потім здобути його знову. 18 Ніхто не забирає його в Мене, Я Сам віддаю його з власної волі. Я маю владу віддати життя й одержати його знову, бо маю заповідь таку від Отця Свого».
19 Після цих слів юдеї знову розділилися в суперечці. 20 Багато хто з них казав: «Він навіжений, то біс змусив Його втратити глузд. Навіщо ви Його слухаєте?» 21 Інші заперечували: «То не навіженого слова. Чи може навіжений сліпого зробити зрячим?»
Юдеї проти Ісуса
22 Тим часом прийшло в Єрусалим свято Відновлення[b]. Стояла зима. 23 Ісус походжав у храмі по Соломоновому ґанку. 24 Навколо Нього зібралися юдеї, та почали казати: «Як довго Ти триматимеш нас у непевності? Якщо Ти Христос, то скажи нам відверто».
25 Ісус відповів: «Я вам уже казав, але ви не повірили. Все, що Я здійснюю в ім’я Отця Свого, свідчить на Мою користь. 26 Та ви не вірите, бо не належите до Моєї пастви. 27 Ті ж, хто належить, слухаються голосу Мого. Я знаю їх, і вони йдуть за Мною. 28 І дарую Я їм вічне життя. Вони ніколи не помруть, і ніхто їх не вирве з рук Моїх.
29 Мій Отець, Який дав їх Мені,—величніший за всіх[c]. Тож ніхто не зможе вкрасти тих, хто йде за Мною з рук Отця Мого. 30 Отець Мій і Я—єдині».
31 Знову юдеї почали братися за каміння, щоб побити Його. 32 А Ісус мовив: «Багато добрих справ зробив Я перед очима вашими в ім’я Отця Мого. За котру ж із тих добрих справ ви хочете побити Мене камінням?»
33 Тоді юдеї відповіли Йому: «Не за добрі вчинки ми хочемо побити Тебе камінням, а за те, що ганьбиш Бога, за те, що Ти, простий смертний, намагаєшся Себе за Бога видати».
34 І сказав Ісус: «Хіба не написано у вашому Законі: „Я сказав, що ви боги?”(A) 35-36 Отже, тих, до кого прийшло слово Боже, Він назвав „богами”, а Святе Писання не відкинеш. Ви ж на Того, Кого Отець освятив і послав у світ, кажете: „Ти ганьбиш Бога”. І то лише тому, що Я сказав: „Я—Син Божий”.
37 Якщо Я не роблю того, що Отець Мій звелів Мені робити, тоді не вірте Мені. 38 Навіть якщо ви не вірите в Мене, то повірте хоча б у діла Мої. Так ви дізнаєтесь і зрозумієте, що Отець Мій—у Мені, а Я—в Отці Своєму».
39 Юдеї знову хотіли схопити Його, та не змогли цього зробити, бо Ісус не дався їм у руки.
Ісус по той бік ріки Йордан
40 Ісус знову вирушив на інший бік Йордану, на те місце, де раніше Іоан хрестив людей. Він залишався там, і 41 багато людей приходило до Нього, кажучи: «Іоан не здійснював ніяких чудес, та все, що казав він про цього Чоловіка—правда!» 42 І багато з тих, хто був там, повірили в Нього.
Footnotes
- 10:16 Я маю… пастухом Ісус має на увазі усіх послідовників, які не були юдеями за народженням. Див.: Ін. 11:52.
- 10:22 свято Відновлення «Ханука» або «Свято Світла» відзначається протягом 8 днів у грудні. Воно символізує події під час очищення Єрусалимського храму від поганських бовванів у 165 році до Р. Х.
- 10:29 Отець… величніший за всіх Деякі грецькі рукописи мають «вони величніші за всіх».
Від Івана 10
Ukrainian Bible
10 Поправді, поправді кажу вам: Хто не входить дверима в кошару, але перелазить деінде, той злодій і розбійник.
2 А хто входить дверима, той вівцям пастух.
3 Воротар відчиняє йому, і його голосу слухають вівці; і свої вівці він кличе по йменню, і випроваджує їх.
4 А як вижене всі свої вівці, він іде перед ними, і вівці слідом за ним ідуть, бо знають голос його.
5 За чужим же не підуть вони, а будуть утікати від нього, бо не знають вони чужого голосу.
6 Оцю притчу повів їм Ісус, але не зрозуміли вони, про що їм говорив.
7 І знову промовив Ісус: Поправді, поправді кажу вам, що Я двері вівцям.
8 Усі, скільки їх перше Мене приходило, то злодії й розбійники, але вівці не слухали їх.
9 Я двері: коли через Мене хто ввійде, спасеться, і той ввійде та вийде, і пасовисько знайде.
10 Злодій тільки на те закрадається, щоб красти й убивати та нищити. Я прийшов, щоб ви мали життя, і подостатком щоб мали.
11 Я Пастир Добрий! Пастир добрий кладе життя власне за вівці.
12 А наймит, і той, хто не вівчар, кому вівці не свої, коли бачить, що вовк наближається, то кидає вівці й тікає, а вовк їх хапає й полошить.
13 А наймит утікає тому, що він наймит, і не дбає про вівці.
14 Я Пастир Добрий, і знаю Своїх, і Свої Мене знають.
15 Як Отець Мене знає, так і Я Отця знаю, і власне життя Я за вівці кладу.
16 Також маю Я інших овець, які не з цієї кошари, Я повинен і їх припровадити. І Мій голос почують вони, і буде отара одна й Один Пастир!
17 Через те Отець любить Мене, що Я власне життя віддаю, щоб ізнову прийняти його.
18 Ніхто в Мене його не бере, але Я Сам від Себе кладу його. Маю владу віддати його, і маю владу прийняти його знову, Я цю заповідь взяв від Свого Отця.
19 З-за цих слів між юдеями знову незгода знялася.
20 І багато-хто з них говорили: Він демона має, і несамовитий. Чого слухаєте ви Його?
21 Інші казали: Ці слова не того, хто демона має. Хіба демон може очі сліпим відкривати?...
22 Було тоді свято Відновлення в Єрусалимі. Стояла зима.
23 А Ісус у храмі ходив, у Соломоновім ґанку.
24 Юдеї тоді обступили Його та й казали Йому: Доки будеш тримати в непевності нас? Якщо Ти Христос, то відкрито скажи нам!
25 Відповів їм Ісус: Я вам був сказав, та не вірите ви. Ті діла, що чиню їх у Ймення Свого Отця, вони свідчать про Мене.
26 Та не вірите ви, не з Моїх бо овець ви.
27 Мого голосу слухають вівці Мої, і знаю Я їх, і за Мною слідком вони йдуть.
28 І Я життя вічне даю їм, і вони не загинуть повік, і ніхто їх не вихопить із Моєї руки.
29 Мій Отець, що дав їх Мені, Він більший за всіх, і вихопити ніхто їх не може Отцеві з руки.
30 Я й Отець Ми одне!
31 Знов каміння схопили юдеї, щоб укаменувати Його.
32 Відповів їм Ісус: Від Отця показав Я вам добрих учинків багато, за котрий же з тих учинків хочете Мене каменувати?
33 Юдеї Йому відказали: Не за добрий учинок хочемо Тебе вкаменувати, а за богозневагу, бо Ти, бувши людиною, за Бога Себе видаєш...
34 Відповів їм Ісус: Хіба не написано в вашім Законі: Я сказав: ви боги?
35 Коли тих Він богами назвав, що до них слово Боже було, а Писання не може порушене бути,
36 то Тому, що Отець освятив і послав Його в світ, закидаєте ви: Зневажаєш Ти Бога, через те, що сказав Я: Я Син Божий?
37 Коли Я не чиню діл Свого Отця, то не вірте Мені.
38 А коли Я чиню, то хоч ви Мені віри й не ймете, повірте ділам, щоб пізнали й повірили ви, що Отець у Мені, а Я ув Отці!
39 Тоді знову шукали вони, щоб схопити Його, але вийшов із рук їхніх Він.
40 І Він знову на той бік Йордану пішов, на те місце, де Іван найперше христив, та й там перебував.
41 І багато до Нього приходили та говорили, що хоч жадного чуда Іван не вчинив, але все, що про Нього Іван говорив, правдиве було.
42 І багато-хто ввірували в Нього там.
Copyright © 2007 by Bible League International