Add parallel Print Page Options

Ізраїль сам себе знищив

13 Коліно Ефраїмове піднеслося в Ізраїлі,
    та всі поважали його.
Коли Ефраїм говорив, усі тремтіли від жаху,
    та він себе гріхом зганьбив, поклоняючись Ваалу.
Нині вони ще більше грішать
    і виготовляють собі бовванів.
Ремісники відливають статуї із срібла,
    згідно з їхнім умінням,
а потім вони промовляють до них,
    приносять їм пожертви, і навіть цілують їх[a].
Ось чому вони, мов той туман, мов роса,
    що зникають рано-вранці, немов полова,
що звіюється з току, мов дим,
    що здіймається з димаря.

Я, Господь, був Богом твоїм відтоді,
    як жив ти в Єгипті.
Ти не знав богів інших, крім Мене,
    не було в тебе спасителя, крім Мене.
Я знав тебе в пустелі,
    в засушливому краї.
Коли Я годував їх, у них було досхочу їжі.
    Коли вони наїлися, стали зухвалими,
    тому й забули Мене.
Тому ж Я буду з ними, мов лев, мов леопард,
    який заліг при шляху, готуючись до нападу.
Я на них кинусь, як ведмедиця,
    в якої вкрали ведмежат, та роздеру їхні груди.
Я пожеру їх, немов лев,
    або який інший дикий звір,
    що на шматки жертву свою роздирає.

Ніхто не врятує Ізраїль від Божого гніву

Ізраїлю, Я тебе зруйную,
    бо ти проти Мене, проти Того,
    Хто прийшов тобі на допомогу.
10 Де ж тоді твій цар?
    Де той, хто принесе порятунок усім містам твоїм?
І де твої судді, яких ти прохав:
    «Дайте мені царя й вельмож!»[b]
11 Я дав тобі царя у гніві Моїм,
    і Я забрав його в люті Моїй.

12 Злочин Ефраїма записаний,
    гріх його закарбований,
    його не приховати.
13 Настали перейми, народження вказують час.
    Але дитя ще нерозумне:
    як час прийшов, воно не вийшло з лона.

14 Я викуплю їх із Шеолу[c]!
    Звільню від смерті їх!
Де покарання, смерте? Спустошення де, Шеоле?
    Не бачу приводу для співчуття.
15 Бо Ефраїм сильніший серед братів його,
    але східний вітер, вітер Господа летить,
    здіймається з пустелі.
Тож всохне його джерело,
    стане сухим його ключ.
Вітер забере (пограбує) весь скарб,
    все пограбує, що цінність має.
16 Самарія винна,
    бо повстала вона проти Бога свого.
Ізраїльтяни від меча поляжуть, малечу їх розчавлять,
    а їхнім вагітним жінкам порозтинають черева.

Footnotes

  1. 13:2 цілують їх Можливо, тут натяк на золотих телят, зроблених Єровоамом і встановлених в Дані й Бетелі.
  2. 13:10 Дайте мені царя й вельмож Див.: 1 Сам. 8:4-9.
  3. 13:14 Шеол Країна мертвих.

13 Когда Ефрем говорил, все трепетали. Он был высок в Израиле; но сделался виновным через Ваала, и погиб.

И ныне прибавили они ко греху: сделали для себя литых истуканов из серебра своего, по понятию своему, --полная работа художников, --и говорят они приносящим жертву людям: 'целуйте тельцов!'

За то они будут как утренний туман, как роса, скоро исчезающая, как мякина, свеваемая с гумна, и как дым из трубы.

Но Я--Господь Бог твой от земли Египетской, --и ты не должен знать другого бога, кроме Меня, и нет спасителя, кроме Меня.

Я признал тебя в пустыне, в земле жаждущей.

Имея пажити, они были сыты; а когда насыщались, то превозносилось сердце их, и потому они забывали Меня.

И Я буду для них как лев, как скимен буду подстерегать при дороге.

Буду нападать на них, как лишенная детей медведица, и раздирать вместилище сердца их, и поедать их там, как львица; полевые звери будут терзать их.

Погубил ты себя, Израиль, ибо только во Мне опора твоя.

10 Где царь твой теперь? Пусть он спасет тебя во всех городах твоих! Где судьи твои, о которых говорил ты: 'дай нам царя и начальников'?

11 И Я дал тебе царя во гневе Моем, и отнял в негодовании Моем.

12 Связано в узел беззаконие Ефрема, сбережен его грех.

13 Муки родильницы постигнут его; он--сын неразумный, иначе не стоял бы долго в положении рождающихся детей.

14 От власти ада Я искуплю их, от смерти избавлю их. Смерть! где твое жало? ад! где твоя победа? Раскаяния в том не будет у Меня.

15 Хотя [Ефрем] плодовит между братьями, но придет восточный ветер, поднимется ветер Господень из пустыни, и иссохнет родник его, и иссякнет источник его; он опустошит сокровищницу всех драгоценных сосудов.

16 (14-1) Опустошена будет Самария, потому что восстала против Бога своего; от меча падут они; младенцы их будут разбиты, и беременные их будут рассечены.