Add parallel Print Page Options

Господь проти Ізраїлю

12 Ефраїм гає час[a],
    а Ізраїль цілими днями женеться за «східним вітром».
Його народ множить брехню й насильство.
    Люди уклали Угоду з Ассирією
    й олію несуть у Єгипет.
Господь звинувачує Ізраїль[b],
    Він покарає Якова по заслугах
    і відплатить йому за вчинки його.
Ще в утробі Яків почав дурити свого брата[c],
    та, ставши сильною людиною,
    він боровся з Господом.
Боровся він і з Ангелом і подужав[d].
    Він плакав і просив у Бога ласки.
Це трапилося в Бетелі
    і там Яков говорив з Ним.
Ягве—Бог Небесних юрмищ,[e]
    Ягве—ім’я Його.
Поверніться до вашого Бога,
    будьте віддані й справедливі
    й завжди покладайте надію на Бога.

Яків—справжній торговець[f],
    в його руці нечесні терези,
    він любить ошукувати людей.
Ефраїм каже: «Який я став багатий,
    я знайшов собі багатство.
Ніщо з того, що я зробив, не видасть мене,
    мене не звинуватять ні в чому грішному».
Я Господь ваш Бог відтоді, як ви жили в Єгипті,
    знову примушу вас жити в наметах,
    як під час свята Кущів.
10 Я говорив тоді з пророками,
    Я часто відкривав їм Свою волю у з’явах,
    та через них навчав вас притчами.
11 Якщо Ґілеад нечестивий,
    то наскільки гірші люди в Ґілґалі,
    де вони приносять у жертву биків.
Жертовники їхні будуть
    як купи каміння[g] поряд із борознами в полі.
12 Яків утік в сирійські поля.
    Ізраїль працював за жінку,
    за жінку пас овець.
13 І через пророка Господь вивів Ізраїль з Єгипту,
    і через пророка Він спілкувався з ним.
14 Ефраїм викликав лютий гнів.
    Бог лишить на ньому цю кров.
Його Володар (Господь)
    поверне на нього всю ганьбу його.

Ізраїль сам себе знищив

13 Коліно Ефраїмове піднеслося в Ізраїлі,
    та всі поважали його.
Коли Ефраїм говорив, усі тремтіли від жаху,
    та він себе гріхом зганьбив, поклоняючись Ваалу.
Нині вони ще більше грішать
    і виготовляють собі бовванів.
Ремісники відливають статуї із срібла,
    згідно з їхнім умінням,
а потім вони промовляють до них,
    приносять їм пожертви, і навіть цілують їх[h].
Ось чому вони, мов той туман, мов роса,
    що зникають рано-вранці, немов полова,
що звіюється з току, мов дим,
    що здіймається з димаря.

Я, Господь, був Богом твоїм відтоді,
    як жив ти в Єгипті.
Ти не знав богів інших, крім Мене,
    не було в тебе спасителя, крім Мене.
Я знав тебе в пустелі,
    в засушливому краї.
Коли Я годував їх, у них було досхочу їжі.
    Коли вони наїлися, стали зухвалими,
    тому й забули Мене.
Тому ж Я буду з ними, мов лев, мов леопард,
    який заліг при шляху, готуючись до нападу.
Я на них кинусь, як ведмедиця,
    в якої вкрали ведмежат, та роздеру їхні груди.
Я пожеру їх, немов лев,
    або який інший дикий звір,
    що на шматки жертву свою роздирає.

Ніхто не врятує Ізраїль від Божого гніву

Ізраїлю, Я тебе зруйную,
    бо ти проти Мене, проти Того,
    Хто прийшов тобі на допомогу.
10 Де ж тоді твій цар?
    Де той, хто принесе порятунок усім містам твоїм?
І де твої судді, яких ти прохав:
    «Дайте мені царя й вельмож!»[i]
11 Я дав тобі царя у гніві Моїм,
    і Я забрав його в люті Моїй.

12 Злочин Ефраїма записаний,
    гріх його закарбований,
    його не приховати.
13 Настали перейми, народження вказують час.
    Але дитя ще нерозумне:
    як час прийшов, воно не вийшло з лона.

14 Я викуплю їх із Шеолу[j]!
    Звільню від смерті їх!
Де покарання, смерте? Спустошення де, Шеоле?
    Не бачу приводу для співчуття.
15 Бо Ефраїм сильніший серед братів його,
    але східний вітер, вітер Господа летить,
    здіймається з пустелі.
Тож всохне його джерело,
    стане сухим його ключ.
Вітер забере (пограбує) весь скарб,
    все пограбує, що цінність має.
16 Самарія винна,
    бо повстала вона проти Бога свого.
Ізраїльтяни від меча поляжуть, малечу їх розчавлять,
    а їхнім вагітним жінкам порозтинають черева.

Поверніться до Господа

14 Ізраїль, повернись до Бога, Господа свого, бо ти спіткнувся за гріхи свої. Слова любові запишіть й до Господа із ними поверніться. Скажіть Йому:

«Прости нам всі гріхи, що ми вчинили.
    Прийми оці слова, як жертву,
    що ми підносимо тобі—хвалу з уст наших[k].
Не варто мчати до Ассирії,
    бо вона нас не врятує.
Не скажемо тому, кого самі створили:
    „Ти—Бог наш, через Тебе й сирота зігрітий”».

Господь простить Ізраїль

Господь говорить: «Я вибачу їх за те,
    що вони прагнули покинути Мене.
Я буду їх любити вільно,
    бо гнів Мій відвернувся вже від них.
Я буду, мов роса для Ізраїлю.
    Він проросте, немов лілея,
    вкорениться, немов ливанський кедр.
Його коріння розростеться рясно,
    і буде він розкішний, як олива
    а запах, наче у кедрових лісів Ливану.
Народ Ізраїлю знову буде жити під захистом Моїм.
Вони ростимуть, мов пшениця,
    виганятимуться, мов лоза.
    І слава Ізраїлю буде, як вино Ливану.

Застереження проти бовванів

Ефраїме, не матиму Я більше ніякого діла
    до тих бовванів[l].
Я той, хто відповідає на молитви твої,
    та зберігає тебе[m].
Я, мов вічнозелений й розкішний кипарис.
    Твоє благословення приходить від Мене».

Остання порада

Хто мудрий, хай збагне усе це,
    хто розуміння має, хай того навчиться.
Прямі праведні путі Господні,
    й лише праведні ходять живуть ними.
    Хто коїть гріх на тім путі, тих спіткає смерть[n].

Footnotes

  1. 12:1 гає час Або «пасе вітер».
  2. 12:2 Ізраїль Буквально «Юду».
  3. 12:3 Яків… брата Або «вхопив п’яту свого брата». Див.: Бут. 25:26.
  4. 12:4 Боровся… подужав Див.: Бут. 32:22-28.
  5. 12:5 Ягве… юрмищ Або «Бог Всемогутній».
  6. 12:7 торговець Буквально «Ханаан».
  7. 12:11 в Ґілґалі… каміння Гра слів. Слово «Ґілґал» спільнокореневе зі словом «купа».
  8. 13:2 цілують їх Можливо, тут натяк на золотих телят, зроблених Єровоамом і встановлених в Дані й Бетелі.
  9. 13:10 Дайте мені царя й вельмож Див.: 1 Сам. 8:4-9.
  10. 13:14 Шеол Країна мертвих.
  11. 14:2 хвалу з уст наших Буквально «плоди уст наших».
  12. 14:8 не матиму… бовванів Або «не терпітиму Я більше тих бовванів».
  13. 14:8 зберігає тебе На гебрейській «зберігає тебе» звучить як «Ассирія». Тут Господь говорить, що тільки Він, а не якась віддалена країна захищає Ізраїль.
  14. 14:9 Прямі… смерть Або «Праведні ходять тими шляхами, а грішники спіткнуться на них».

Іоан бачить Небеса

Після того я дивлюсь, а переді мною відчинені двері в Небеса. І голос, який я вже чув перед тим і який звучав як сурма, сказав: «Підійди сюди, Я покажу тобі, що має статися після цього». Тоді вмить я опинився під владою Духа. Переді мною на небесах стояв престол, і на ньому Хтось сидів. Той, Хто там сидів, подібний був до коштовного каміння ясписа і сардиса, а навколо престолу сяяла веселка, подібна до смарагду.

Навколо престолу було ще двадцять чотири трони, та двадцять чотири старійшини сиділи на них. Вони були вбрані у білий одяг, а на головах мали золоті вінці. Блискавки, гуркіт, і звуки грому чулися з престолу. Перед ним горіло сім світильників—сім Духів Божих.

Перед престолом було щось подібне до скляного моря, прозорого, немов кришталь. З чотирьох боків престолу були живі істоти з безліччю очей спереду і ззаду. Перша істота була схожа на лева, друга—на бика, у третьої обличчя було, як у людини, а четверта була схожа на орла, що летить. І кожна з цих шести істот мала шість крил і була вкрита очима: спереду і ззаду. День і ніч безупинно вони повторювали:

«Святий, святий, святий Господь Бог Всемогутній,
    Який був, є і має прийти».

9-10 І щоразу, коли ці живі істоти складали славу, честь і подяку Тому, Хто сидить на престолі й живе вічно, двадцять чотири старійшини падали долілиць перед Тим, Хто сидить на престолі, і вклонялися Тому, Хто живе віки вічні. Вони складали вінці свої перед престолом, повторюючи:

11 «Господь і Бог наш!
Ти гідний слави, честі й могутності,
    бо Ти створив усе,
    і все з волі Твоєї існує і було створене».