Осия 1-4
Ukrainian New Testament: Easy-to-Read Version
Господнє послання Осії
1 Ось слово Господа, що було Осії, синові Веері за царювання Уззії, Йотама, Агаза, Езекії,[a] царів Юдеї, та за часів правління Єровоама[b], сина Йоаша, царя Ізраїлю.
2 Коли Господь, почавши говорити через Осію, сказав йому: «Іди й одружися з розпусницею[c] й дітей прийми від розпусти її. Бо земля й люди в ній повернулися спиною до Всевишнього й, невірні Господу, чинять розпусту».
Народження Єзреела
3 Тож Осія пішов і одружився з Ґомер, дочкою Дивлаїма. І завагітніла вона, й народила йому сина. 4 Господь сказав йому: «Назви його Єзреел[d], бо невдовзі Я покараю дім Єгу[e] за кров, що він пролив у долині Єзреел. Тоді Я покладу край царюванню дому[f] Ізраїлю. 5 Того дня Я зламаю лук Ізраїлю в долині Єзреел».
Народження Ло-Ругами
6 Після того завагітніла Ґомер знову і народила дочку. Сказав Господь Осії: «Назви її Ло-Ругама[g], бо Я більше не буду милостивий до дому Ізраїля, і нічого йому не прощу. 7 Але Я буду милостивий до дому Юди і врятую його не луком чи списом, чи кіньми бойовими, ані вершниками, а Своєю силою[h]».
Народження Ло-Аммі
8 Після того, як Ґомер відлучила Ло-Ругаму, вона завагітніла й народила ще одного сина. 9 І Господь сказав: «Назви його Ло-Аммі[i], бо ви—не Мій народ, і Я не буду вашим Богом».
Господь звертається до народу ізраїльського
10 Але ізраїльтяни будуть численні, немов морський пісок, який ні зміряти, ні полічити не можна. І в тому місці, де їм сказано було: «Ви—не Мій народ». Буде їм сказано: «Ви—діти Бога живого». 11 І дітей Юди та дітей Ізраїля буде зібрано разом. І призначать вони собі одного голову, бо земля буде занадто мала для цього народу[j]. Який великий буде день Єзреела!
2 Скажіть братам своїм: «Ви—народ Мій» і сестрам своїм: «Ви—любі мої»[k].
Господь звертається до народу Ізраїля
2 «Звинувачуйте матір вашу[l],
бо вона не дружина Мені більше,
а Я більше не чоловік їй!
Але вона мусить припинити розпусту
і позбутися коханців[m] з-поміж грудей її.
3 А якщо вона не припинить,
то Я роздягну її й виставлю голу,
як у той день, коли народилася вона.
Я перетворю її на пустку, зроблю її,
мов суха земля, і спрагою вб’ю її.
4 Я не змилосерджуся над дітьми її,
бо вони діти розпусти.
5 Бо мати їхня повією була,
та ганьбою вкрила себе!
Вона казала: „Піду я за коханцями[n] своїми,
хто дає мені хліб і воду, вовну і льон, олію й напої”.
6 Тож перекрию шляхи її непролазними тернами
й зведу мур навколо неї,
щоб не знайшла вона не своїх стежок.
7 Хоча вона й женеться за своїми коханцями,
та не дожене, хоч вона й шукає їх, та не знайде.
Тоді вона промовить:
„Повернусь я до свого першого чоловіка (Господа),
бо тоді було мені ліпше, ніж зараз”.
8 Але вона не знала,
що то Я давав їй зерно, молоде вино й олію.
Я примножував для неї срібло й золото,
з яких вони поробили бовванів Ваала.
9 Тож повернусь Я і заберу геть зерно в жнива,
і Моє молоде вино, як буде готове.
І заберу Я вовну й льон, який дав,
щоб вона прикрила голизну свою.
10 А тепер виставлю Я весь сором її перед очима коханців її.
Жоден не зможе врятувати її від влади[o] Моєї.
11 Я припиню її веселі свята,
відзначення нового місяця, суботи, всі врочистості[p].
12 Я спустошу лози її та смоковниці,
про які вона казала: „Це подарунки,
що їх мені давали мої коханці”.
Я оберну їх на ліс,
і звірі дикі пожеруть їх».
13 «Я покараю її за всі ті дні,
що вона спалювала запашне куріння,
поклоняючись лжебогам[q], коли,
прикрасивши себе каблучками та оздобами,
вона ходила за коханцями своїми,
а Мене забула,—каже Господь.—
14 Тому Я заманю її, заведу в пустелю
і там говоритиму до її серця.
15 Розіб’ю там для неї виноградники,
і стане долина Ахор[r] дверима надії.
І вона відповість Мені там, як відповідала,
коли була молода, коли виходила з землі Єгипетської».
16 Господь говорить:
«Того дня ти зватимеш мене: „Мій чоловік”,—
і більше не зватимеш мене „Володар мій”[s].
17 Я зітру з уст їхніх імена ваалів,
і ніколи більше не згадають їхнього імені.
18 Укладу Я тоді Угоду для них
з дикими звірями й небесними птахами,
і з плазунами земними.
Я лук і меч, і зброю знищу, зітру їх з лиця землі.
Так Я зроблю, щоб вони лежали в мирі.
19 Навічно Я тебе візьму за Себе,
згідно з праведністю й справедливістю,
у відданості й милосерді.
20 І візьму Я тебе за себе з вірністю,
і ти істинно пізнаєш Господа».
21 Господь говорить:
«Того дня Я говоритиму небесам,
та вони відповідатимуть
землі проливним дощем.
22 Земля ж дасть життя збіжжю
і молодому вину, й олії прегарній,
і вони відгукнуться Єзреелові.
23 І посаджу Я Ізраїль у цій землі для Себе.
Я змилосерджуся над Ло-Ругамою[t]
й Ло-Аммові[u] скажу: „Ти—Мій народ”,
а Він відповість: „А Ти—мій Бог”».
Осія викупає Ґомер із рабства
3 Тоді Господь знову промовив до мене: «У Гомер є багато коханців, але ти повинен любити її як перелюбку, оскільки Господь любить дітей Ізраїля, хоч вони й навернулися до інших богів і полюбляють печиво з родзинками[v], що принесли їм у пожертву».
2 Я купив Гомер собі за п’ятнадцять шекелів[w] та гомер і летек[x] ячменю. 3 Я їй сказав: «Ти мусиш зі мною жити довго, і розпустою займатися не повинна. Більше ні за кого ти не вийдеш заміж, я тобі буду чоловіком». 4 Бо саме так тривалий час сини Ізраїлю житимуть без царя й провідника, без пожертви, без пам’ятного стовпа й без ефоду[y], і без домашніх богів. 5 Після цього сини Ізраїлю повернуться й шукатимуть Господа їхнього Бога і Давида, царя їхнього. І наприкінці днів вони наблизяться зі страхом до Господа і Його доброти.
Господь—розгніваний на Ізраїль
4 Діти Ізраїля, почуйте слово Всевишнього, бо Господь висуває звинувачення проти мешканців краю:
«Немає відданості, ні послуху,
ні знання Бога в землі Ізраїльській.
2 Є прокляття, брехня, вбивства,
крадіжки та перелюб, і ллється кров.
3 Ось тому весь край стогне,
а люди стають немічними.
Дикі звіри, птахи небесні й,
навіть риби морські зникають[z].
4 Нехай ніхто не звинувачує,
нехай ніхто не сперечається,
бо, священику, проти тебе звинувачення Мої[aa].
5 І спотикатимешся ти вдень,
і пророки спотикатимуться з тобою вночі,
і матір твою погублю Я.
6 Народ Мій загине через брак знань,
і за те, що ти відмовився від знань,
не дозволю Я тобі бути Моїм священиком.
Забув ти закон Бога твого,
тож і Я забуду дітей твоїх.
7 Що більше їх ставало,
то дужче грішили вони проти Мене,
тож Я заміню їхню славу на ганьбу.
8 Вони живляться гріхами народу Мого,
ненажерливі вони на провини його.
9 Та буде зі священиком те саме, що й з народом:
Я кожному дам те, на що він заслуговує,
Я відплачу кожному за вчинки його.
10 І їстимуть вони, та не наситяться,
і розпустою будуть займатися,
та не матимуть дітей[ab].
Бо зневажили вони Господа,
щоб зберегти розпусту свою.
11 Вино, міцні напої й перелюб відбирають розум.
12 Народ Мій до дерев звертається з запитаннями,
гадаючи, що їм палиця відповість,
бо дух розпусти зводить їх з пуття,
в розпусті відступилися вони від Бога свого.
13 На верхівках гір вони приносять жертви
й на пагорбах вони спалюють запашне куріння.
Займаються цим під дубом, під тополею, під берестом,
бо вони прохолодну тінь дають.
Тому ж бо й дочки твої блудливі,
а невістки твої перелюб чинять.
14 Я не виню дочок ваших за те, що вони розпусні,
чи невісток ваших за те, що вони чинять перелюб.
Натомість покараю тих,
хто злигався з розпусницями,
й тих, хто приносить жертви з храмовими повіями.
Тож народ, який не розуміє, загине.
Ганебні гріхи Ізраїлю
15 Ізраїлю, коли розпутний ти,
не роби винним народ Юдеї.
Не входьте до Ґілґала,
не піднімайтеся до Бет-Авена
і не присягайтеся: „Як Господь живий…”
16 Всевишній благословив їх благами численними,
та пасе їх, немов овець на пасовиську.
Та Ізраїль упертий, як та вперта телиця,
що неодночасно збігає зі стада.
17 Ефраїм злигався з бовванами,
тож лишіть його самого.
18 Він бунтівник і п’яниця.
Вони розпусні, вони кохаються в безсоромній ганьбі[ac].
19 Вони пішли до тих бовванів, шукаючи притулок,
та затуманився їхній розум,
тож знеславлено їх буде за їхні пожертви[ad]».
Footnotes
- 1:1 Уззії… Езекії Уззія, Йотам, Агаз, Езекія—нащадки Даниїла, які царювали в Юдеї між 800-700 рр. до Р. Х.
- 1:1 Єровоама Єровоам правив десятьма північними колінами у той же час що й Уззія правив Юдеєю. Див.: 2 Царств 14-20.
- 1:2 розпусницею Ті люди, котрі віддавалися розпусним розвагам за гроші або ті, хто не вірять в Бога, або більш не слідують Його вченню. Це символ, що Осія приймає життя з розпусною людиною, як і Господь приймає невірний народ ізраїльський.
- 1:4 Єзреел У перекладі означає «Бог насаджує сім’я».
- 1:4 дім Єгу Царський дім Ізраїлю. Див.: 2 Царів 9-10.
- 1:4 дім Або «народ», чи «царська родина».
- 1:6 Ло-Ругама З гебрейської це означає «Та, яку не жаліють» або «Нелюба».
- 1:7 Своєю силою Або «силою Господа Бога їхнього».
- 1:9 Ло-Аммі З гебрейської це означає «Не мій народ».
- 1:11 бо земля… народу Буквально «і вийдуть вони із краю».
- 2:1 Ви… мої Гра слів. Див.: посилання до 1:6.
- 2:2 матір вашу Мається на увазі «народ Ізраїлю».
- 2:2 коханців Тобто «лжебогів».
- 2:5 за коханцями Тобто іншими богами. Осія вдається до аналогії з повією, щоб описати, як Ізраїль поклонявся іншим богам.
- 2:10 від влади Буквально «від руки».
- 2:11 врочистості Йдеться про релігійні свята, встановлені Богом. Їх не було скасовувано, бо люди дякували лжебогам у ті дні, які були призначені Богом.
- 2:13 лжебогам Буквально «Ваалам».
- 2:15 Ахор З гебрейсьскої це слово означає «неприємності» або «турботи».
- 2:16 Мій чоловік… Володар мій Ці слова вживалися жінками Ізраїлю при зверненні до чоловіків. Однак «володар» (ваал) також є ім’ям ханаанського бога. Осія теж вживає цей термін, щоб звинуватити ізраїльтян у поклонінні лжебогу Ваалу.
- 2:23 Ло-Ругама З гебрейської це означає «Та, яку не жаліють» або «Нелюба».
- 2:23 Ло-Аммі З гебрейської це означає «Не мій народ».
- 3:1 печиво з родзинками Ймовірно, що це було типове приношення лжебогам. Можливо, його їли ті, хто приносили пожертви.
- 3:2 п’ятнадцять шекелів Приблизно 172,5 гр.
- 3:2 гомер і летек Міра об’єму, приблизно 231 л.
- 3:4 стовпа… ефоду За тих часів люди встановлювали кам’яні стовпи, щоб визначити святе місце. Ефод—частина вбрання священика.
- 4:3 зникають Або «вмирають».
- 4:4 священику… Мої Або «Люди твої звинувачують священиків».
- 4:10 розпустою… дітей Релігійні ритуали поклоніння лжебогам включали в себе сексуальні контакти зі священиками.
- 4:18 кохаються… ганьбі Очевидно, тут ідеться про горезвісних бовванів.
- 4:19 знеславлено… пожертви Або «їх наче тим вихором знесе». У древньогебрейських рукописах значення цього речення незрозуміле.
Откровение 1
Ukrainian New Testament: Easy-to-Read Version
Вступ
1 Одкровення[a] Ісуса Христа було дано Йому Богом, щоб показати слугам Своїм, що має статися незабаром. Христос сповістив про це Свого слугу Іоана, пославши до нього Свого Ангела. 2 Іоан свідчить про все, що бачив. Це істинне Послання Бога і свідчення Ісуса Христа. 3 Блаженний той, хто читає і слухає слова цього пророцтва і дотримується написаного, бо час близький.
Послання Христа церквам
4 Від Іоана, семи церквам, розташованим у провінції Азія.
Благодать і мир вам від Того, Хто є, завжди був і має прийти, та від семи духів, які знаходяться перед престолом Його, 5 і від Ісуса Христа, вірного Свідка, першого, Хто був відроджений із мертвих, від Володаря над земними царями.
Ісус любить нас, і Своєю кров’ю звільнив нас від наших гріхів. 6 Він об’єднав нас у Своєму Царстві й зробив нас священиками, які служать Богу, Його Отцю. Слава і сила Йому навіки! Амінь.
7 Слухайте, Христос прийде із хмарами і кожен побачить Його, навіть ті, хто прокололи Його[b]. Всі народи землі голоситимуть за Ним. Дійсно, усе станеться саме так! Амінь.
8 «Я—Альфа і Омеґа[c],—говорить Господь Бог,—Той, Хто є, був і має прийти. Я—Всемогутній».
Одкровення на острові Патмос
9 Я, Іоан, брат ваш в Ісусі, та спільник ваш у стражданнях, царстві й довготерпінні. Мене було зіслано на острів Патмос за те, що я проповідував Слово Боже і свідчив про Ісуса Христа. 10 В Господній День заволодів мною Дух, і почув я за собою гучний голос, ніби сурми заграли. 11 І голос цей мовив: «Запиши в книгу те, що ти бачиш, і пошли до семи церков: Ефеса, Смирни, Перґи, Тіатира, Сарда, Філадельфії та Лаодикії».
12 Я озирнувся, щоб побачити, що то за голос говорить до мене. І, обернувшись, побачив сім золотих світильників. 13 Поміж світильників був хтось такий, подібний до Сина Людського. Вбраний Він був у довгий одяг, а на грудях мав золотий перев’яз. 14 Голова й волосся Його були геть білі, як біла вовна, чи як сніг, а очі, як полум’я вогню. 15 Ноги Його були немовби з бронзи, розжареної у плавильній печі. Голос Його був гучний, немов водоспад. 16 Сім зірок Він тримав у правиці, а з уст Його виходив двосічний меч. Обличчя Його сяяло, немов сонце, коли воно найясніше.
17 Тільки-но побачив я Його, то впав до ніг Його, як мертвий. Тоді поклав Він на мене свою правицю й сказав: «Не бійся! Я—Перший і Останній. 18 Я Той, Хто живе. Я був мертвим, але ось Я живий на віки вічні. Я маю ключі від смерті й від царства мертвих[d]. 19 Отож напиши про все, що ти бачив, про те, що є, і про те, що буде. 20 Ось тобі пояснення таємниці семи зірок, які ти бачиш у правиці Моїй, і семи золотих світильників. Сім зірок—це Ангели семи церков, а сім світильників—це сім церков».
Copyright © 2007 by Bible League International