Add parallel Print Page Options

Коли Я лікую Ізраїля, то виявляю гріх Єфремів та зло Самарії, бо роблять вони неправдиве, і злодій приходить, грабує на вулиці банда.

І не думають в серці своєму, що Я пам'ятаю про все їхнє зло. Тепер їхні вчинки ось їх оточили і перед обличчям Моїм поставали.

Вони злістю своєю втішають царя, а своїми обманами зверхників.

Усі вони чинять перелюб, мов піч, яку пекар розпалює, що напалювати перестає, як тісто замісить та вкисне воно.

У святковий день нашого царя похворіли князі від жару вина, і він простяг до насмішників руку свою.

Бо їхнє нутро, як піч, у них палає їхнє серце: всю ніч спить їхній гнів, а на ранок горить, як палючий огонь.

Вони всі гарячі, як піч, і суддів своїх пожирають. Усі царі їхні попадали, між ними нікого нема, хто б кликав до Мене.

Змішався Єфрем із народами, Єфрем став млинцем, що печеться неперевернений.

Його силу чужі пожирають, та про те він не знає, вже й волосся посивіло в нього, а того він не знає.

10 І гордість Ізраїля свідчить на нього, і до Господа, Бога свого вони не вертаються, і не шукають Його у всім цім.

11 А Єфрем став, як голуб, нерозумний, немудрий: закликають в Єгипет, а йдуть в Асирію.

12 Як підуть вони, розтягну Свою сітку над ними, стягну їх додолу, мов птаство небесне, за злобою їхньою Я їх караю.

13 Горе їм, бо від Мене вони відійшли, погуба на них, бо повстали вони проти Мене! Хоч Я викупив їх, та вони проти Мене говорять неправду.

14 І вони в своїм серці не кличуть до Мене, як виють на ложах своїх, точать сварку за хліб та вино, і відступають від Мене.

15 А Я їх картав, їхні рамена зміцняв, а вони зло на Мене задумують...

16 Вони навертаються, та не до Всевишнього, стали, немов той обманливий лук... Упадуть від меча їхні князі за гордість свого язика, це їхня наруга в єгипетськім краї!

Коли зцілю Ізраїль Я,
    відкриється провина Ефраїма.
Тоді люди дізнаються про злі діла (брехню),
    що кояться в Самарії,
де грабіжники ошукують людей,
    і зграї злодіїв по вулицях грабують.
І не замисляться й на мить,
    що їхнє зло Я пам’ятаю.
Вони в полоні своїх вчинків,
    вони переді Мною.
Свого царя своїми злочинами тішать,
    вельмож своїх брехнею (лжебогами) потішають.
Пекар ставить тісто в піч,
    тож не розводить багаття.
Та народ ізраїльський веде себе інакше:
    постійно вуглі ворушить, та жару підбавляє.
На Цареві свята[a] вони все жару підбавляють,
    влаштовуючи п’яні гульбища.
Вельможі п’яніють від вина,
    та п’ють вони із богохульцями разом.
Вони замислюють лихе,
    серця розпалюючи, наче піч.
Мов жаром невтомним,
    палають змовами серця,
та ніч усю горить жага до грішних справ,
    та вранці з новою силою палає.
Усі вони мов піч гарячі,
    аж пожирають правителів своїх.
Пали їхні всі царі,
    не звернеться до Мене жоден у молитвах.

Ізраїль не знає, яка руїна чекає на нього

Ефраїм[b] з народами змішався.
    Він, мов млинець, що підгорів з одного боку,
    бо не перевертали його вчасно.
Чужинці зжерли його силу,
    а він й не знає про те нічого.
Він сивиною вкритий,
    та про те не має й гадки.
10 Ізраїлева пиха свідчить проти нього ж.
Вони не повертаються до Господа, до свого Бога,
    і не шукають Бога навіть нині,
    коли халепа та біда усюди.
11 Немов пуста і безголова горлиця той Ефраїм.
    Вони Єгипет кликали, пішли за поміччю до Ассирії.
12 Якщо підуть вони за поміччю до інших народів,
    то розкину Я на них тенета.
Їх скину вниз, немов птахів небесних,
    Я покараю їх за їхні зібрання та змови[c],
    коли шукатимуть допомоги у поган, а не у Мене.
13 Тож горе їм, бо геть пішли від Мене;
    спустошення—ось їхня доля,
    бо зрадили вони Мене.
Я б сповна їм усе віддав,
    але ж вони про Мене брешуть.
14 Не звернуться вони до Мене щиро,
    тільки голосять у своїх ліжках.
І ріжуть одне одного, благаючи,
    щоб Я дав їм збіжжя й молоде вино,
    та насправді, вони ж бо відвернулися від Мене.
15 Хоча Я їх навчав, зміцнив їх,
    вони все проти Мене замишляли.
16 Як повертаються до того, хто не Бог,
    вони, немов отой зрадливий бумеранг,
    не повертаються до Мене[d].
Вельможі, які пишалися своєю силою,
    від меча впадуть через свої безчесні язики,
    з них насміхатимуться у Єгипетському краї.

Footnotes

  1. 7:5 Цареві свята Особливий день, який святкує кожного року смерть та відродження одного з лжебогів. Це також день, коли святкується новий рік правління Царя.
  2. 7:8 Ефраїм Тут «Північне царство Ізраїлю».
  3. 7:12 зібрання та змови Або «угоди».
  4. 7:16 Як повертаються… Мене Або «вони повернули, але не вгору», чи «вони повернулися, але до тих, хто не є богами (бовванів)».