Неемия 7-9
Ukrainian New Testament: Easy-to-Read Version
7 Коли мур було відбудовано і я встановив брами, то було призначено охоронців брам, співців та левитів. 2 Потім я призначив керувати Єрусалимом свого брата Хананії і наглядачем за укріпленнями Хананію, бо був той чоловік дуже правдивий і Бога боявся, як ніхто інший. 3 Я сказав їм: «Не відчиняйте брам Єрусалима, аж доки сонце гаряче. Поки вартові стоять на сторожі, брами мають бути зачинені на засуви. Призначте варту з місцевих жителів, поставте їх на сторожі: одних на постах охорони, інших—навпроти їхніх осель».
Список тих, хто повернувся з полону
4 Місто було велике й просторе, люду в ньому було небагато, та й відбудованих будинків на було. 5 Отож поклав Бог мені на серце зробити таке: зібрати вельмож і посадових осіб, а разом з ними й простий люд і зробити перепис[a] населення за родами. Я знайшов книгу перепису тих, хто повернувся в перших лавах з полону. Там було записано таке:
6 Ось перелік родин у провінціях, які повернулися з полону, куди їх забрав Навуходоносор, цар вавилонський. Вони повернулися до Єрусалима та Юдеї, кожен у своє рідне місто. 7 Вони прийшли з Зерувавелом, Ісусом, Неемією, Азарією, Раамією, Нагамані, Мордекаєм, Вілшаном, Місперетом, Віґваєм, Негумом та Бааною. Ось кількість людей Ізраїлю:
8 нащадків Пароша—дві тисячі сто сімдесят два;
9 нащадків Шефатії—триста сімдесят два;
10 нащадків Ари—шістсот п’ятдесят два;
11 нащадків Пагата моавського, а саме нащадків Ісуса та Йоава—дві тисячі вісімсот вісімнадцять;
12 нащадків Елама—одна тисяча двісті п’ятдесят чотири;
13 нащадків Затту—вісімсот сорок п’ять;
14 нащадків Заккаї—сімсот шістдесят;
15 нащадків Віннуї—шістсот сорок вісім;
16 нащадків Веваї—шістсот двадцять вісім;
17 нащадків Азґада—дві тисячі триста двадцять два;
18 нащадків Адонікама—шістсот шістдесят сім;
19 нащадків Віґваї—дві тисячі шістдесят сім;
20 нащадків Адіна—шістсот п’ятдесят п’ять;
21 нащадків Атера, тобто Езекії—дев’яносто вісім;
22 нащадків Гашума—триста двадцять вісім;
23 нащадків Везаї—триста двадцять чотири;
24 нащадків Гаріфа—сто дванадцять;
25 нащадків Ґівеона—дев’яносто п’ять;
26 мешканців Віфлеєма та Нетофи—сто вісімдесят вісім;
27 мешканців Анатота—сто двадцять вісім;
28 мешканців Бет-Азмавета—сорок два;
29 мешканців Киріат-Єарима, Кефіри та Беерота—сімсот сорок три;
30 мешканців Рами та Ґеви—шістсот двадцять один;
31 мешканців Мікмаша—сто двадцять два;
32 мешканців Бетела та Аї—сто двадцять три;
33 мешканців іншого міста під назвою Нево—п’ятдесят два;
34 мешканців іншого міста під назвою Елам—одна тисяча двісті п’ятдесят чотири;
35 мешканців Гарима—триста двадцять;
36 мешканців Єрихона—триста сорок п’ять;
37 мешканців Лода, Гадида і Оно—сімсот двадцять один;
38 мешканців Сенаї—три тисячі дев’ятсот тридцять.
39 Священики:
нащадків Єдаї, тобто з родини Ісуса—дев’ятсот сімдесят три;
40 нащадків Іммера—одна тисяча п’ятдесят два;
41 нащадків Пашхура—одна тисяча двісті сорок сім;
42 нащадків Гарима—одна тисяча сімнадцять.
43 Левити:
нащадків Ісуса, а саме Кадміела з родини Годеви[b]—сімдесят чотири.
44 Співаки:
нащадків Асафа—сто сорок вісім.
45 Охоронці брам:
нащадків Шаллума, Атера, Талмона, Аккува, Гатіта й Шоваї—сто тридцять вісім.
46 Служителі храму:
нащадків Зіги, Газуфа, Тавваота;
47 Кероса, Сіа, Падона;
48 Левани, Хаґаби, Шалмая;
49 Ганана, Ґіддела, Ґагара;
50 Реаї, Рецина, Некоди;
51 Ґаззама, Уззи, Пасеї;
52 Весаї, Меуніма, Нефуссіма;
53 Ваквука, Гакуфа, Гаргура;
54 Вазлута, Мегіди, Гарші;
55 Варкоса, Сісери, Теми;
56 Незії та Гатіфи.
57 Нащадки слуг Соломонових:
нащадків Сотаї, Соферета, Періди;
58 Яала, Даркона, Ґіддела;
59 Шефатії, Гаттила, Покерет Хацеваїма та Амона.
60 Всього служителів храму та нащадків Соломонових слуг—триста дев’яносто два.
61 Ці родини прийшли до Єрусалима з міст Тель-Мели, Тель-Гарші, Керува, Аддона та Іммера, але вони не могли довести, що їхні родини належать до Ізраїлю:
62 то були нащадки Делаї, Товії та Некоди—шістсот сорок два чоловіки.
63 Серед священиків були нащадки:
сини Ховаї, Гаккоза та Барциллая. (Чоловік, який одружився з дочкою Барциллая з Ґілеада, вважався членом цієї родини).
64 Вони розшукували свій родовід в літописах, але не знайшли їх. Отож вони були виключені зі священицтва. 65 Правитель сказав їм, що вони не можуть їсти святої їжі, доки не з’явиться священик, який випробує їх за допомогою уриму й туммиму.
66 Усього людей було сорок дві тисячі триста шістдесят, 67 крім рабів, чоловіків та жінок, яких було сім тисяч триста тридцять сім, в тому числі співці—чоловіки й жінки, яких налічувалося двісті сорок п’ять. 68 Було у них чотириста тридцять п’ять верблюдів та шість тисяч сімсот двадцять віслюків[c]. 69 Дехто з вождів колін дали кошти на будівництво: намісник дав до скарбниці понад тисячу драхм[d] золота, п’ятдесят кропильниць та п’ятсот тридцять пар одягу для священиків.
70 Дехто з голів колін дали до скарбниці для відбудови тисячу драхм золота, дві тисячі двісті мин[e] срібла. 71 Деякі голови родин дали близько двадцяти тисяч драхм[f] золота та дві тисячі двісті мин срібла. 72 Усього люди дали близько двадцяти тисяч драхм золота, дві тисячі двісті мин срібла шістдесят сім шат для священиків.
73 Священики, левити, охоронці брам, співці та деякі інші люди, служники храму і весь Ізраїль оселилися в своїх містах. Коли настав сьомий місяць[g], люди Ізраїлю оселилися в своїх містах.
Езра читає Закон
8 Усі люди, як один, зібралися на майдані біля Водної брами. Вони попросили вчителя Езру принести книгу Мойсеєвого Закону, яку Господь дав Ізраїлю. 2 Отож священик Езра приніс Закон. Серед тих, хто зібрався, були чоловіки й жінки, і всі, хто здатний був розуміти те, що чули. І було то в перший день[h] сьомого місяця. 3 Езра читав Закон на майдані біля Водної брами від світанку до полудня перед зібранням чоловіків та жінок, які могли те зрозуміти. Всі дуже уважно слухали книгу Закону. 4 Учитель Езра стояв на дерев’яному узвишші, виготовленому з цієї нагоди. По праву руку від нього стояли Маттитія, Шема, Аная, Урія, Гилкія та Маасея, а по ліву руку—Педая, Мишаел, Малкія, Гашум, Гашваддана, Захарія і Мешуллам.
5 Усі могли бачити Езру, оскільки він височів над усіма на узвишші. Коли він розкрив книгу, всі встали. 6 Езра восславив Господа, великого Бога, і всі промовили: «Амінь! Амінь!»—здійнявши руки вгору, вони припадали до землі й поклонялися Богу, долілиць.
7 Левити Ісус, Вані, Шеревія, Ямін, Аккув, Шавветая, Годія, Маасея, Келіта, Азарія, Йозавад, Ганан та Пелая роз’яснювали людям Закон на місцях. 8 Вони читали книгу Закону Божого частинами й роз’яснювали зміст, аби люди розуміли прочитане.
9 Отож Неемія, який був намісником, та священик і учитель Езра і левити, що розтлумачували, звернулися до людей: «Цей день є святим для Господа, вашого Бога. Не будьте в печалі, не плачте»,—бо усі плакали, коли чули слова Закону. 10 Він сказав їм: «Ідіть насолоджуйтеся щедрою їжею й солодко пийте і віддайте частку тим, у кого не наготовлено, бо цей день є святим для вашого Господа. Не сумуйте, бо радість Господня—то ваша сила».
11 Левити заспокоювали людей словами: «Заспокойтеся, це святий день. Тож не журіться».
12 Тоді всі пішли їсти й пити, вони ділилися їжею і з великою радістю святкували, бо зрозуміли слова, звернені до них.
13 На другий день місяця голови родів усього народу, священики та левити зібралися навколо вчителя Езри вивчати слово Закону. 14 Вони знайшли запис у Законі, що Господь наказав людям Ізраїлю через Мойсея, що мають вони жити в тимчасових схованках під час святкування сьомого місяця 15 і що мають оголосити й поширити серед усіх їхніх міст і в Єрусалимі такі слова: «Виходьте в гори і зносьте гілки оливи, дикої оливи, мирту, пальми та інших листяних дерев, щоб зробити тимчасові схованки, як написано в Законі».
16 Отож люди пішли й понаносили гілля, і поробили для себе тимчасові схованки на кожному даху та на своїх подвір’ях, а також на подвір’ї храму Божого і на майдані біля Водної брами та Ефраїмової брами. 17 Усі, хто повернувся з заслання, зробили собі тимчасові схованки й жили в них. Доти вони не святкували так від часів Ісуса Навина. І радість їхня була величезна!
18 Езра читав з книги Закону Божого щодня—від першого дня свята до останнього. Протягом семи днів вони святкували, а на восьмий відбулося особливе зібрання, як і написано в Законі.
Народ Ізраїлю кається в гріхах
9 На двадцять четвертий день цього місяця люди Ізраїлю зібралися на піст, вдягнені в жалобне вбрання, а голови посипали попелом. 2 Справжні ізраїльтяни відділилися від чужоземців. Вони стояли й зізнавалися в гріхах своїх та своїх пращурів. 3 Вони стояли на призначених для них місцях і читали книгу Закону свого Бога чверть дня. Чверть дня вони сповідували гріхи й поклонялися Господу своєму Богу.
4 Потім левити Ісус, Вані, Кадміел, Шеванія, Вунні, Шеревія, Вані й Кенані стояли на сходах і в один голос звернулися до Господа Бога свого. 5 І левити Ісус, Кадміел, Вані, Гашавнея, Шеревія, Годія, Шеванія і Петагія сказали:
«Вставайте й благословіть Господа Бога вашого!
Бог вічно жив, І житиме Він вічно!
Благословенний іменем Твоїм,
піднесений понад хвали й благословення!
6 Ти наш Господь, Ти лиш один[i].
Ти небеса створив, найвищі небеса й зірки,
і землю, і усе, що є на ній, моря і все, що в них.
У все це Ти вдихнув життя,
тож Ангели Небесні поклоняються Тобі.
7 Ти Бог, Господь, Який Аврама вибрав,
із Ура вивів, з Вавилона й Авраамом Ти його назвав.
8 Переконався Ти, що він був відданий Тобі.
Тому й уклав Ти з ним Угоду:
віддати землі ханаанські, хиттійські,
аморійські, перизійські, євуситські,
ґірґішійські його нащадкам.
І Свого слова не порушив,
даного Арааму, бо справедливий Ти.
9 Страждання наших предків бачив Ти в Єгипті,
мольби про допомогу чув Ти при Червонім морі.
10 Ти показав знамення й дива проти фараона
і проти слуг його і всіх людей його землі,
бо знав, як наших предків гнобили вони нахабно,
й тим досьогодні Ти Своє ім’я увічнив.
11 Ти море розчахнув для них,
тож суходолом перейшли вони,
а переслідувачів Ти віддав глибинам,
пішли вони на дно, немов каміння.
12 Їм вдень були дороговказом хмари,
а стовп вогню вночі показував їм шлях.
13 Спустився на Синай і говорив до них з небес,
суд праведний їм дав, правдиве вчення
заповіді й добрі настанови.
14 Навчив їх про Свою святу суботу,
дав заповіти, вчення і закони через слугу Свого Мойсея.
15 Ти дав їм їжу з неба, як були голодні,
Ти дав зі скелі воду їм, щоб вгамували спрагу.
Ти їм сказав іти й забрати землю,
яку Ти їм пообіцяв віддати.
16 Але були пихаті наші предки,
не слухали вони Тебе затято.
17 Вони відмовились послухатися,
забули чудеса, що Ти творив поміж них.
Уперті, вони вибрали вождя,
щоб повернутись в рабство до Єгипту.
Ти ж Бог, Який простить готовий, Ти дбайливий,
на гнів не скорий, сповнений любові.
Отож Ти й не полишив їх,
18 хоча вони й зробили металевого боввана
й сказали: „Це є Бог, Який нас вивів із Єгипту”.
19 Та в милості Своїй великій Ти їх не лишив у пустелі.
Дороговказом вдень був хмарний стовп,
вночі дорогу осявав вогненний стовп.
20 Ти дав Свій добрий Дух, щоб вчити їх
і не відняв від їхніх уст манну Свою,
напоїв водою спраглих.
21 Ти сорок років дбав про них в пустелі,
й нічого їм не бракувало.
Не зношувався одяг, ноги не спухали.
22 Ти їм віддав і царства, і народи,
розподілив між ними землі, і вони посіли землі.
Сихона хешбонського й Оґа хешбонського.
23 Нащадків їхніх Ти примножив, мов зірки на небі,
привів їх до земель, що передрікав їм й предкам їхнім,
щоб прийшли й посіли.
24 Сини прийшли і землю ту посіли,
Ти ж підкорив для них всіх мешканців Ханаанської землі.
У руки їм віддав Ти ханаанців
з царями й жителями їхньої землі,
щоби вони чинили з ними що хотіли.
25 Вони забрали всі укріплені міста й родючі землі,
помешкання з добром, вже вириті криниці
і виноградники, й оливкові гаї, й сади занедбані фруктові.
Отож поїли, вдовольнилися і розжиріли,
і насолоджувались милістю Твоєю.
26 Та, непокірні, знов повстали проти Тебе,
відкинули вчення Твоє, пророків повбивали,
які попереджали їх, щоб повернулися до Тебе.
Отож вони образили Тебе так сильно.
27 Ти їх віддав у руки їхніх ворогів, які їх гнобили,
і в час лихий у Тебе вони благали допомоги.
Ти їх почув з небес, і з милості великої Своєї
послав рятівників, що їх спасли від ворогів.
28 Та відпочивши, за лихе взялися знову.
Ти їх штовхнув у руки ворогів, які їх гнобили страшенно,
але як знов звернулися вони до Тебе,
Ти їх почув з небес і спас—
безмежна Твоя милість.
29 Ти їх попереджав, щоб повернулись до вчення Твого,
та, вперті, не послухалися Твоїх наказів.
Вони проти Твоїх законів все грішили, проти тих законів,
які дають життя людині, що живе за ними,
такі ж бо стали вперті, твердолобі й неслухняні.
30 Багато років Ти терплячий був
застерігав через пророків Своїм Духом,
вони ж не слухалися, то ж Ти віддав їх чужоземцям.
31 Але ж у милості Своїй великій
Ти їх не винищив ущент,
бо Ти є Бог ласкавий, милосердний.
32 Ти—Боже наш, Великий Боже,
могутній і страшний.
Ти завжди Своїй Угоді вірний,
в любові постійний Ти.
Не вважай малими наші труднощі, які спіткали нас:
царів, вельмож, священиків, пророків, предків і увесь народ Твій
від часу ассирійських ще царів і по сьогодні.
33 Ти був правий у всім, що з нами сталося,
чинив Ти в вірності, а ми були лихі.
34 Ані царі, ані вожді, ані священики, ні наші предки
не йшли Твоїм шляхом і не зважали геть на заповіти,
на попередження, які давав Ти їм.
35 І навіть у царстві своєму, яке Ти їм дав,
втішаючись з добра, що Ти послав,
на просторі плодючої землі, що дарував Ти їм,
вони не служили Тобі, не звертали з лихого шляху.
36 Поглянь, сьогодні ми раби, раби на тій землі,
яку Ти нашим предкам дав,
щоб насолоджувалися усім, що є на цій землі.
37 Її великі врожаї царям належать,
яких над нами Ти настановив за наші всі гріхи.
Під їхньою рукою ми й худоба наша,
і правлять нами, як їм заманеться,
а ми—в страшній біді.
38 Наші вожді, Левити і священики—усі підписують вічну ту Угоду, скріпляючи печаткою».
Footnotes
- 7:5 зробити перепис Див.: Ез. 2.
- 7:43 Годеви Або «Годавії».
- 7:68 чотириста… віслюків Езра (2:66) вказує також на наявність 736 коней та 245 мулів. Слід гадати, у Неемії цю інформацію пропущено випадково. В деяких виданнях Біблії, однак, вона є і становить окремий вірш (69).
- 7:69 тисячу драхм Приблизно 8,63 кг.
- 7:70 дві тисячі двісті мин Приблизно 1265 кг.
- 7:71 близько двадцяти тисяч драхм Приблизно 172,5 кг.
- 7:73 сьомий місяць Тобто вересень-жовтень. Також див.: Неем. 8:1, 14-15.
- 8:2 перший день Перший та другий день кожного місяця були особливими днями, коли усі люди разом поклонялися Господу. Також див.: Неем. 8:13.
- 9:6 Ти наш… один У грецькому рукописі перед цим віршем стоять слова «І Езра сказав».
Copyright © 2007 by Bible League International