Add parallel Print Page Options

І сталося, як був збудований мур, то повставляв я двері, і були понаставлювані придверні, співаки та Левити.

І призначив я над Єрусалимом свого брата Ханані та зверхника твердині Хананію, бо він був чоловік правдивий, і Бога боявся більше від багатьох інших.

І сказав я до них: Нехай не відчиняються єрусалимські брами аж до спеки сонця. І поки вони самі стоять, нехай позамикають двері, і так тримайте. І поставити варти з єрусалимських мешканців, кожного на його сторожі, і кожного навпроти його дому!

А місто було широко-просторе й велике, та народу в ньому мало, і доми не були побудовані.

І поклав мені Бог мій на серце моє зібрати шляхетних, і заступників та народ, щоб переписати. І знайшов я книжку перепису тих, хто прийшов перше, а в ній я знайшов написане таке:

Оце виходьки з округи, що прийшли з полону вигнання, яких вигнав був Навуходоносор, цар вавилонський, і вони повернулися до Єрусалиму та до Юдеї, кожен до міста свого,

ті, що прийшли були з Зоровавелем, Ісусом, Неемією, Азарією, Раамією, Нахаманієм, Мордехаєм, Білшаном, Місперетом, Біґваєм, Нехумом, Бааною. Число людей Ізраїлевого народу:

синів Пар'ошових дві тисячі сто й сімдесят і два,

синів Шеватіїних три сотні і сімдесят і два,

10 синів Арахових шість сотень п'ятдесят і два,

11 синів Пахат-Моавових, із синів Ісусових та Йоавових дві тисячі й вісім сотень вісімнадцять,

12 синів Еламових тисяча двісті п'ятдесят і чотири,

13 синів Заттуєвих вісім сотень сорок і п'ять,

14 синів Заккаєвих сім сотень і шістдесят,

15 синів Біннуєвих шість сотень сорок і вісім,

16 синів Беваєвих шість сотень двадцять і вісім,

17 синів Азґадових дві тисячі три сотні двадцять і два,

18 синів Адонікамових шість сотень шістдесят і сім,

19 синів Біґваєвих дві тисячі шістдесят і сім,

20 синів Адінових шість сотень п'ятдесят і п'ять,

21 синів Атерових, з синів Хізкійїних дев'ятдесят і вісім,

22 синів Хашумових три сотні двадцять і вісім,

23 синів Бецаєвих три сотні двадцять і чотири,

24 синів Харіфових сто дванадцять,

25 синів Ґів'онових дев'ятдесят і п'ять,

26 людей з Віфлеєму та Нетофи сто вісімдесят і вісім,

27 людей з Анототу сто двадцять і вісім,

28 людей з Бет-Азмавету сорок і два,

29 людей з Кір'ят-Єаріму, Кефіри та Беероту сім сотень сорок і три,

30 людей з Рами та Ґави шість сотень двадцять і один,

31 людей з Міхмасу сто двадцять і два,

32 людей з Бет-Елу та Аю сто двадцять і три,

33 людей з Нево Другого п'ятдесят і два,

34 виходьків з Еламу Другого тисяча двісті п'ятдесят і чотири,

35 виходьків з Харіму три сотні й двадцять,

36 виходьків з Єрихону три сотні сорок і п'ять,

37 виходьків з Лоду, Хадіду й Оно сім сотень і двадцять і один,

38 виходьків з Сенаї три тисячі дев'ять сотень і тридцять.

39 Священиків: синів Єдаїних з Ісусового дому дев'ять сотень сімдесят і три,

40 синів Іммерових тисяча п'ятдесят і два,

41 синів Пашхурових тисяча двісті сорок і сім,

42 синів Харімових тисяча сімнадцять.

43 Левитів: синів Ісусових з Кадміїлового дому, з Годевиних синів сімдесят і чотири.

44 Співаків: синів Асафових сто сорок і вісім.

45 Придверних: синів Шаллумових, синів Атерових, синів Талмонових, синів Аккувових, синів Хатітиних, синів Шоваєвих сто тридцять і вісім.

46 Храмових підданців: сини Ціхині, сини Хасуфині, сини Таббаотові,

47 сини Керосові, сини Сіїні, сини Падонові,

48 сини Леванині, сини Хаґавині, сини Салмаєві,

49 сини Хананові, сини Ґідделові, сини Ґахарові,

50 сини Реаїні, сини Рецінові, сини Некодині,

51 сини Ґаззамові, сини Уззині, сини Пасеахові,

52 сини Бесаєві, сини Меунімові, сини Нефішесінові,

53 сини Бакбутові, сини Хакуфині, сини Хархурові,

54 сини Бацлітові, сини Мехидині, сини Харшині,

55 сини Баркосові, сини Сісерині, сини Темахові,

56 сини Неціяхові, сини Хатіфині.

57 Синів Соломонових рабів: сини Сотаєві, сини Соферетові, сини Перідині,

58 сини Яалині, сини Дарконові, сини Ґідделові,

59 сини Шефатіїні, сини Хаттілові, сини Похерет-Гаццеваїмові, сини Амонові,

60 усього цих храмових підданців та синів Соломонових рабів три сотні дев'ятдесят і два.

61 А оце ті, що прийшли з Тел-Мелаху, з Тел-Харші, Керув-Аддону та Іммеру, та не могли довести роду батьків своїх та свого насіння, чи вони з Ізраїля:

62 синів Делаїних, синів Товійїних, синів Некодиних шість сотень сорок і два.

63 А з священиків: сини Ховаїні, сини Коцові, сини Барзіллая, що взяв жінку з дочок ґілеадянина Барзіллая, і став зватися їхнім ім'ям.

64 Вони шукали запису свого родоводу, але він не знайшовся, і були вони вилучені зо священства,

65 а намісник сказав їм, щоб вони не їли зо Святого Святих, аж поки не стане священик до уріму та тумміму.

66 Усього збору разом сорок дві тисячі триста й шістдесят,

67 окрім їхніх рабів та їхніх невільниць, цих було сім тисяч триста тридцять і сім; а в них співаків та співачок двісті й сорок і п'ять.

68 Їхніх коней було сім сотень тридцять і шість, їхніх мулів двісті сорок і п'ять,

69 верблюдів чотири сотні тридцять і п'ять, ослів шість тисяч і сім сотень і двадцять.

70 А частина голів батьківських родів дали на працю: намісник дав до скарбниці: золота тисячу дарейків, кропильниць п'ятдесят, священичих шат п'ятсот і тридцять.

71 А з голів батьківських родів дали до скарбниці на працю: золота двадцять тисяч дарейків, а срібла дві тисячі й двісті мін.

72 А що дала решта народу: золота двадцять тисяч дарейків, а срібла дві тисячі мін, а священичих шат шістдесят і сім.

73 І осілися священики, і Левити, і придверні, і співаки, і дехто з народу, і храмові підданці, і ввесь Ізраїль по своїх містах. Як настав сьомий місяць, то Ізраїлеві сини були по своїх містах.

І зібрався ввесь народ, як один чоловік, на майдан, що перед Водною брамою, і сказали учителеві Ездрі принести книги Мойсеєвого Закону, що наказав був Господь Ізраїлеві.

І приніс священик Ездра Закона перед збори з чоловіків та аж до жінок, і всіх, хто розумів чуте, першого дня сьомого місяця.

І читав він у нім на майдані, що перед Водною брамою, від світанку аж до полудня, перед чоловіками й жінками та тими, хто розуміє, а уші всього народу були звернені до книги Закону.

І стояв учитель Ездра на дерев'яному підвищенні, що зробили для цієї справи, а при ньому стояв Маттітія, і Шема, і Аная, і Урійя, і Хілкійя, і Маасея на правиці його, а на лівиці його: Педая, і Мішаїл, і Малкійя, і Хашум, і Хашбаддана, Захарій, Мешуллам.

І розгорнув Ездра цю книгу на очах усього народу, бо він був вище від усього народу, а коли він розгорнув, увесь народ устав.

І поблагословив Ездра Господа, Бога великого, а ввесь народ відповів: Амінь, Амінь! з піднесенням своїх рук. І всі схилялися, і вклонялися Господеві обличчям до землі!

А Ісус, і Бані, і Шеревея, Ямін, Аккув, Шаббетай, Годійя, Маасея, Келіта, Азарія, Йозавад, Ханан, Пелая та Левити пояснювали народові Закона, а народ був на своєму місці.

І читали в книзі, у Божому Законі виразно, і вияснювали значення, і робили зрозумілим читане.

І сказав намісник Неемія, і священик учитель Ездра й Левити, що вияснювали народові, до всього народу: День цей святий він для Господа, Бога вашого, не будьте в жалобі й не плачте! Бо плакав увесь народ, як почув слова Закону...

10 І сказав він до них: Ідіть, їжте сите та пийте солодке, і посилайте частки тому, в кого нема наготовленого. Бо святий цей день для нашого Господа, і не сумуйте, бо радість у Господі це ваша сила!

11 І Левити потішали ввесь народ, говорячи: Мовчіть, бо цей день святий, і не сумуйте!

12 І пішов увесь народ їсти та пити, і посилати частки та чинити велику радість, бо розумів ті слова, що розповіли йому.

13 А другого дня зібралися голови батьківських родів усього народу, священики та Левити, до вчителя Ездри, щоб він виясняв їм слова Закону.

14 І знайшли написане в Законі, що наказав був Господь через Мойсея, щоб Ізраїлеві сини сиділи в кучках у свято сьомого місяця,

15 і щоб розголосили й оголосили по всіх своїх містах та в Єрусалимі, говорячи: Вийдіть на гору, і понаносьте галуззя оливкового, і галуззя дерева оливкового, і галуззя миртового, і галуззя пальмового, і галуззя густолистого дерева, щоб поробити кучки, як написано.

16 І вийшов народ, і поназношували, і поробили собі кучки кожен на даху своїм, і в подвір'ях своїх, і в подвір'ях Божого дому, і на майдані Водної брами, і на майдані брами Єфремової.

17 І поробила кучки вся громада, що вернулася з полону, і сиділа в кучках, бо не робили так Ізраїлеві сини від днів Ісуса, Навинового сина, аж до дня цього. І була дуже велика радість!

18 І читали в книзі Божого Закону щоденно, від першого дня аж до дня останнього. І справляли свято сім день; а восьмого дня віддання, за уставом.

А двадцятого й четвертого дня того місяця зібралися Ізраїлеві сини в пості та в веретищах, а на них порох.

А Ізраїлеве насіння відділилося від усіх чужинців, і поставали й визнавали гріхи свої та провини своїх батьків.

І стали на місті своїм, і чверть дня читали з книги Закону Господа, Бога свого, а чверть сповідалися і вклонялися Господеві, Богові своєму.

І стали не левитському підвищенні Ісус, і Бані, Кадміїл, Шеванія, Бунні, Шеревея, Бані, Кенані, і кликали сильним голосом до Господа, Бога свого.

І сказали Левити: Ісус, і Кадміїл, Бані, Хашавнея, Шеревея, Годійя, Шеванія, Петахія: Устаньте, поблагословіть Господа, Бога свого, від віку аж до віку! І нехай благословляють Ім'я слави Твоєї, і нехай воно буде звеличене над усяке благословення та славу!

Ти Господь єдиний! Ти вчинив небо, небеса небес, і все їхнє військо, землю та все, що на ній, моря та все, що в них, і Ти оживляєш їх усіх, а небесне військо Тобі вклоняється!

Ти то Господь, Бог, що вибрав Аврама, і вивів його з халдейського Уру, і дав йому ім'я Авраам.

І Ти знайшов серце його вірним перед лицем Своїм, і склав був із ним заповіта, щоб дати Край хананеян, хіттеян, амореян, періззеян, євусеян, ґірґасеян, щоб дати насінню його. І Ти виконав слова Свої, бо Ти праведний!

І побачив Ти біду наших батьків ув Єгипті, а їхній зойк Ти почув над Червоним морем.

10 І дав Ти знаки та чуда на фараоні та на всіх його рабах, і на всім народі краю його, бо пізнав Ти, що вони гордо поводилися з ними, і зробив Ти Собі Ім'я, як видно цього дня.

11 І море Ти розсік перед ними, і вони перейшли серед моря по суходолу, а тих, хто гнався за ними, Ти кинув до глибин, як камінь до бурхливої води.

12 І Ти провадив їх стовпом хмари вдень, а стовпом огню вночі, щоб освітлювати їм ту дорогу, якою мали йти.

13 І Ти зійшов був на гору Сінай, і говорив з ними з небес, і дав їм справедливі права та правдиві закони, устави та заповіді добрі.

14 І святу Свою суботу Ти вказав їм, а заповіді, й устави та право наказав Ти їм через раба Свого Мойсея.

15 І хліб із небес дав Ти був їм на їхній голод, і воду зо скелі Ти вивів був їм на їхню спрагу. І Ти сказав їм, щоб ішли посісти Край, який Ти присягнув дати їм.

16 Та вони й наші батьки були вперті, і робили твердою свою шию, і не слухали Твоїх заповідей.

17 І відмовлялися вони слухати, і не пам'ятали чуд Твоїх, які Ти чинив був із ними, і стали твердошиї, і настановили собі голову, щоб вернутися до своєї неволі в непослуху. Та Ти Бог, що прощаєш, Ти ласкавий та милосердний, довготерпеливий та багатомилостивий, і Ти не покинув їх!

18 Хоч вони зробили були собі литого тельця та сказали: Оце бог твій, що вивів тебе з Єгипту, і робили великі образи,

19 та Ти в великім Своїм милосерді не залишив їх у пустині, стовп хмари не відходив від них удень, щоб вести їх дорогою, а стовп огню вночі, щоб освітлювати їм дорогу, якою мали йти.

20 І Духа Свого доброго Ти давав, щоб зробити їх мудрими, і манни Своєї не стримував від їхніх уст, і воду Ти їм давав на їхнє прагнення.

21 І сорок літ живив Ти їх у пустині. Не було недостатку ні в чому, одежі їхні не дерлися, а ноги їхні не пухли.

22 І дав Ти їм царства та народи, які призначив на поділ, і вони посіли край Сигона, і край царя хешбонського, і край Оґа, царя башанського.

23 А їхніх синів Ти помножив, як зорі небесні, і ввів їх до Краю, що про нього казав Ти їхнім батькам, щоб ішли посісти.

24 І ввійшли сини, і посіли той Край, і Ти впокорив перед ними мешканців того Краю ханаанеян, і дав у їхню руку їх та царів їхніх, та народи того Краю, щоб чинити з ними за своєю волею.

25 І поздобували вони міста укріплені, та землю ситу, і посіли доми, повні всякого добра, повитесувані в скелях водозбори, виноградники, і оливки, і багато овочевих дерев. І вони їли й наситилися, і поставали товсті, і насолоджувалися Твоїм великим добром.

26 І стали вони неслухняні, і побунтувалися проти Тебе, і кинули Закона Твого геть за свою спину, і позабивали пророків Твоїх, що свідчили між ними, щоб навернути їх до Тебе. І чинили вони великі образи.

27 І дав Ти їх у руку їхніх ворогів, а ті утискали їх. А в часі горя свого вони кликали до Тебе, а Ти з неба чув, і за Своїм великим милосердям давав їм спасителів, і вони спасали їх з руки їхніх ворогів.

28 Та коли був їм мир, вони знову чинили зло перед лицем Твоїм, і Ти давав їх у руку їхніх ворогів, і ті панували над ними. І вони знову кликали до Тебе, а Ти з неба їх вислуховував, і спасав їх за милосердям Своїм довгий час.

29 І свідчив Ти проти них, щоб навернути їх до Закону Твого, та вони чинили лихе, і не слухалися заповідей Твоїх, і грішили проти Твоїх прав, які коли б людина чинила, то жила б ними, і ставало рамено їх неслухняне, а шию свою робили твердою, і не слухалися.

30 І зволікав Ти їм довгі роки, і свідчив проти них Своїм Духом через Своїх пророків, та вони не слухали того, і Ти дав їх у руку народів цих країв.

31 І через велике Своє милосердя Ти не вигубив і не покинув їх, бо Ти Бог ласкавий та милосердний!

32 А тепер, Боже наш, Боже великий, сильний та страшний, що бережеш заповіта та милість, нехай не буде малою перед лицем Твоїм уся та мука, що спіткала нас, наших царів, наших зверхників, і священиків наших, і пророків наших, і батьків наших, і ввесь Твій народ від днів асирійських царів аж до цього дня!

33 А ти справедливий у всьому, що приходить на нас, бо Ти правду робив, а ми були несправедливі.

34 А наші царі, наші зверхники, наші священики та наші батьки не виконували Закона Твого, і не слухалися заповідей Твоїх та свідоцтв Твоїх, що Ти свідчив проти них.

35 І вони в царстві своїм та в великім добрі Твоїм, яке Ти їм давав, і в тому просторому та ситому Краї, що Ти дав перед ними, не служили Тобі, і не відвернулися від своїх злих чинів.

36 Ось ми сьогодні раби, а цей Край, що Ти дав його нашим батькам, щоб їсти плід його та добро його, ось ми раби в ньому!

37 І він множить свій урожай для царів, яких Ти дав над нами за наші гріхи, і вони панують над нашими тілами та над нашою худобою за своїм уподобанням, і ми в великому утискові!

38 (10-1) Через те все ми складаємо певну умову, і підписуємо, а печатки кладуть наші зверхники, наші Левити, наші священики.

Коли мур було відбудовано і я встановив брами, то було призначено охоронців брам, співців та левитів. Потім я призначив керувати Єрусалимом свого брата Хананії і наглядачем за укріпленнями Хананію, бо був той чоловік дуже правдивий і Бога боявся, як ніхто інший. Я сказав їм: «Не відчиняйте брам Єрусалима, аж доки сонце гаряче. Поки вартові стоять на сторожі, брами мають бути зачинені на засуви. Призначте варту з місцевих жителів, поставте їх на сторожі: одних на постах охорони, інших—навпроти їхніх осель».

Список тих, хто повернувся з полону

Місто було велике й просторе, люду в ньому було небагато, та й відбудованих будинків на було. Отож поклав Бог мені на серце зробити таке: зібрати вельмож і посадових осіб, а разом з ними й простий люд і зробити перепис[a] населення за родами. Я знайшов книгу перепису тих, хто повернувся в перших лавах з полону. Там було записано таке:

Ось перелік родин у провінціях, які повернулися з полону, куди їх забрав Навуходоносор, цар вавилонський. Вони повернулися до Єрусалима та Юдеї, кожен у своє рідне місто. Вони прийшли з Зерувавелом, Ісусом, Неемією, Азарією, Раамією, Нагамані, Мордекаєм, Вілшаном, Місперетом, Віґваєм, Негумом та Бааною. Ось кількість людей Ізраїлю:

нащадків Пароша—дві тисячі сто сімдесят два;

нащадків Шефатії—триста сімдесят два;

10 нащадків Ари—шістсот п’ятдесят два;

11 нащадків Пагата моавського, а саме нащадків Ісуса та Йоава—дві тисячі вісімсот вісімнадцять;

12 нащадків Елама—одна тисяча двісті п’ятдесят чотири;

13 нащадків Затту—вісімсот сорок п’ять;

14 нащадків Заккаї—сімсот шістдесят;

15 нащадків Віннуї—шістсот сорок вісім;

16 нащадків Веваї—шістсот двадцять вісім;

17 нащадків Азґада—дві тисячі триста двадцять два;

18 нащадків Адонікама—шістсот шістдесят сім;

19 нащадків Віґваї—дві тисячі шістдесят сім;

20 нащадків Адіна—шістсот п’ятдесят п’ять;

21 нащадків Атера, тобто Езекії—дев’яносто вісім;

22 нащадків Гашума—триста двадцять вісім;

23 нащадків Везаї—триста двадцять чотири;

24 нащадків Гаріфа—сто дванадцять;

25 нащадків Ґівеона—дев’яносто п’ять;

26 мешканців Віфлеєма та Нетофи—сто вісімдесят вісім;

27 мешканців Анатота—сто двадцять вісім;

28 мешканців Бет-Азмавета—сорок два;

29 мешканців Киріат-Єарима, Кефіри та Беерота—сімсот сорок три;

30 мешканців Рами та Ґеви—шістсот двадцять один;

31 мешканців Мікмаша—сто двадцять два;

32 мешканців Бетела та Аї—сто двадцять три;

33 мешканців іншого міста під назвою Нево—п’ятдесят два;

34 мешканців іншого міста під назвою Елам—одна тисяча двісті п’ятдесят чотири;

35 мешканців Гарима—триста двадцять;

36 мешканців Єрихона—триста сорок п’ять;

37 мешканців Лода, Гадида і Оно—сімсот двадцять один;

38 мешканців Сенаї—три тисячі дев’ятсот тридцять.

39 Священики:

нащадків Єдаї, тобто з родини Ісуса—дев’ятсот сімдесят три;

40 нащадків Іммера—одна тисяча п’ятдесят два;

41 нащадків Пашхура—одна тисяча двісті сорок сім;

42 нащадків Гарима—одна тисяча сімнадцять.

43 Левити:

нащадків Ісуса, а саме Кадміела з родини Годеви[b]—сімдесят чотири.

44 Співаки:

нащадків Асафа—сто сорок вісім.

45 Охоронці брам:

нащадків Шаллума, Атера, Талмона, Аккува, Гатіта й Шоваї—сто тридцять вісім.

46 Служителі храму:

нащадків Зіги, Газуфа, Тавваота;

47 Кероса, Сіа, Падона;

48 Левани, Хаґаби, Шалмая;

49 Ганана, Ґіддела, Ґагара;

50 Реаї, Рецина, Некоди;

51 Ґаззама, Уззи, Пасеї;

52 Весаї, Меуніма, Нефуссіма;

53 Ваквука, Гакуфа, Гаргура;

54 Вазлута, Мегіди, Гарші;

55 Варкоса, Сісери, Теми;

56 Незії та Гатіфи.

57 Нащадки слуг Соломонових:

нащадків Сотаї, Соферета, Періди;

58 Яала, Даркона, Ґіддела;

59 Шефатії, Гаттила, Покерет Хацеваїма та Амона.

60 Всього служителів храму та нащадків Соломонових слуг—триста дев’яносто два.

61 Ці родини прийшли до Єрусалима з міст Тель-Мели, Тель-Гарші, Керува, Аддона та Іммера, але вони не могли довести, що їхні родини належать до Ізраїлю:

62 то були нащадки Делаї, Товії та Некоди—шістсот сорок два чоловіки.

63 Серед священиків були нащадки:

сини Ховаї, Гаккоза та Барциллая. (Чоловік, який одружився з дочкою Барциллая з Ґілеада, вважався членом цієї родини).

64 Вони розшукували свій родовід в літописах, але не знайшли їх. Отож вони були виключені зі священицтва. 65 Правитель сказав їм, що вони не можуть їсти святої їжі, доки не з’явиться священик, який випробує їх за допомогою уриму й туммиму.

66 Усього людей було сорок дві тисячі триста шістдесят, 67 крім рабів, чоловіків та жінок, яких було сім тисяч триста тридцять сім, в тому числі співці—чоловіки й жінки, яких налічувалося двісті сорок п’ять. 68 Було у них чотириста тридцять п’ять верблюдів та шість тисяч сімсот двадцять віслюків[c]. 69 Дехто з вождів колін дали кошти на будівництво: намісник дав до скарбниці понад тисячу драхм[d] золота, п’ятдесят кропильниць та п’ятсот тридцять пар одягу для священиків.

70 Дехто з голів колін дали до скарбниці для відбудови тисячу драхм золота, дві тисячі двісті мин[e] срібла. 71 Деякі голови родин дали близько двадцяти тисяч драхм[f] золота та дві тисячі двісті мин срібла. 72 Усього люди дали близько двадцяти тисяч драхм золота, дві тисячі двісті мин срібла шістдесят сім шат для священиків.

73 Священики, левити, охоронці брам, співці та деякі інші люди, служники храму і весь Ізраїль оселилися в своїх містах. Коли настав сьомий місяць[g], люди Ізраїлю оселилися в своїх містах.

Езра читає Закон

Усі люди, як один, зібралися на майдані біля Водної брами. Вони попросили вчителя Езру принести книгу Мойсеєвого Закону, яку Господь дав Ізраїлю. Отож священик Езра приніс Закон. Серед тих, хто зібрався, були чоловіки й жінки, і всі, хто здатний був розуміти те, що чули. І було то в перший день[h] сьомого місяця. Езра читав Закон на майдані біля Водної брами від світанку до полудня перед зібранням чоловіків та жінок, які могли те зрозуміти. Всі дуже уважно слухали книгу Закону. Учитель Езра стояв на дерев’яному узвишші, виготовленому з цієї нагоди. По праву руку від нього стояли Маттитія, Шема, Аная, Урія, Гилкія та Маасея, а по ліву руку—Педая, Мишаел, Малкія, Гашум, Гашваддана, Захарія і Мешуллам.

Усі могли бачити Езру, оскільки він височів над усіма на узвишші. Коли він розкрив книгу, всі встали. Езра восславив Господа, великого Бога, і всі промовили: «Амінь! Амінь!»—здійнявши руки вгору, вони припадали до землі й поклонялися Богу, долілиць.

Левити Ісус, Вані, Шеревія, Ямін, Аккув, Шавветая, Годія, Маасея, Келіта, Азарія, Йозавад, Ганан та Пелая роз’яснювали людям Закон на місцях. Вони читали книгу Закону Божого частинами й роз’яснювали зміст, аби люди розуміли прочитане.

Отож Неемія, який був намісником, та священик і учитель Езра і левити, що розтлумачували, звернулися до людей: «Цей день є святим для Господа, вашого Бога. Не будьте в печалі, не плачте»,—бо усі плакали, коли чули слова Закону. 10 Він сказав їм: «Ідіть насолоджуйтеся щедрою їжею й солодко пийте і віддайте частку тим, у кого не наготовлено, бо цей день є святим для вашого Господа. Не сумуйте, бо радість Господня—то ваша сила».

11 Левити заспокоювали людей словами: «Заспокойтеся, це святий день. Тож не журіться».

12 Тоді всі пішли їсти й пити, вони ділилися їжею і з великою радістю святкували, бо зрозуміли слова, звернені до них.

13 На другий день місяця голови родів усього народу, священики та левити зібралися навколо вчителя Езри вивчати слово Закону. 14 Вони знайшли запис у Законі, що Господь наказав людям Ізраїлю через Мойсея, що мають вони жити в тимчасових схованках під час святкування сьомого місяця 15 і що мають оголосити й поширити серед усіх їхніх міст і в Єрусалимі такі слова: «Виходьте в гори і зносьте гілки оливи, дикої оливи, мирту, пальми та інших листяних дерев, щоб зробити тимчасові схованки, як написано в Законі».

16 Отож люди пішли й понаносили гілля, і поробили для себе тимчасові схованки на кожному даху та на своїх подвір’ях, а також на подвір’ї храму Божого і на майдані біля Водної брами та Ефраїмової брами. 17 Усі, хто повернувся з заслання, зробили собі тимчасові схованки й жили в них. Доти вони не святкували так від часів Ісуса Навина. І радість їхня була величезна!

18 Езра читав з книги Закону Божого щодня—від першого дня свята до останнього. Протягом семи днів вони святкували, а на восьмий відбулося особливе зібрання, як і написано в Законі.

Народ Ізраїлю кається в гріхах

На двадцять четвертий день цього місяця люди Ізраїлю зібралися на піст, вдягнені в жалобне вбрання, а голови посипали попелом. Справжні ізраїльтяни відділилися від чужоземців. Вони стояли й зізнавалися в гріхах своїх та своїх пращурів. Вони стояли на призначених для них місцях і читали книгу Закону свого Бога чверть дня. Чверть дня вони сповідували гріхи й поклонялися Господу своєму Богу.

Потім левити Ісус, Вані, Кадміел, Шеванія, Вунні, Шеревія, Вані й Кенані стояли на сходах і в один голос звернулися до Господа Бога свого. І левити Ісус, Кадміел, Вані, Гашавнея, Шеревія, Годія, Шеванія і Петагія сказали:

«Вставайте й благословіть Господа Бога вашого!
    Бог вічно жив, І житиме Він вічно!
Благословенний іменем Твоїм,
    піднесений понад хвали й благословення!
Ти наш Господь, Ти лиш один[i].
Ти небеса створив, найвищі небеса й зірки,
    і землю, і усе, що є на ній, моря і все, що в них.
У все це Ти вдихнув життя,
    тож Ангели Небесні поклоняються Тобі.
Ти Бог, Господь, Який Аврама вибрав,
    із Ура вивів, з Вавилона й Авраамом Ти його назвав.
Переконався Ти, що він був відданий Тобі.
Тому й уклав Ти з ним Угоду:
    віддати землі ханаанські, хиттійські,
    аморійські, перизійські, євуситські,
    ґірґішійські його нащадкам.
І Свого слова не порушив,
    даного Арааму, бо справедливий Ти.

Страждання наших предків бачив Ти в Єгипті,
    мольби про допомогу чув Ти при Червонім морі.
10 Ти показав знамення й дива проти фараона
    і проти слуг його і всіх людей його землі,
бо знав, як наших предків гнобили вони нахабно,
    й тим досьогодні Ти Своє ім’я увічнив.
11 Ти море розчахнув для них,
    тож суходолом перейшли вони,
а переслідувачів Ти віддав глибинам,
    пішли вони на дно, немов каміння.
12 Їм вдень були дороговказом хмари,
    а стовп вогню вночі показував їм шлях.
13 Спустився на Синай і говорив до них з небес,
    суд праведний їм дав, правдиве вчення
    заповіді й добрі настанови.
14 Навчив їх про Свою святу суботу,
    дав заповіти, вчення і закони через слугу Свого Мойсея.
15 Ти дав їм їжу з неба, як були голодні,
    Ти дав зі скелі воду їм, щоб вгамували спрагу.
Ти їм сказав іти й забрати землю,
    яку Ти їм пообіцяв віддати.
16 Але були пихаті наші предки,
    не слухали вони Тебе затято.
17 Вони відмовились послухатися,
    забули чудеса, що Ти творив поміж них.
Уперті, вони вибрали вождя,
    щоб повернутись в рабство до Єгипту.

Ти ж Бог, Який простить готовий, Ти дбайливий,
    на гнів не скорий, сповнений любові.
Отож Ти й не полишив їх,
18     хоча вони й зробили металевого боввана
    й сказали: „Це є Бог, Який нас вивів із Єгипту”.

19 Та в милості Своїй великій Ти їх не лишив у пустелі.
    Дороговказом вдень був хмарний стовп,
    вночі дорогу осявав вогненний стовп.
20 Ти дав Свій добрий Дух, щоб вчити їх
    і не відняв від їхніх уст манну Свою,
    напоїв водою спраглих.
21 Ти сорок років дбав про них в пустелі,
    й нічого їм не бракувало.
    Не зношувався одяг, ноги не спухали.

22 Ти їм віддав і царства, і народи,
    розподілив між ними землі, і вони посіли землі.
    Сихона хешбонського й Оґа хешбонського.
23 Нащадків їхніх Ти примножив, мов зірки на небі,
    привів їх до земель, що передрікав їм й предкам їхнім,
    щоб прийшли й посіли.
24 Сини прийшли і землю ту посіли,
    Ти ж підкорив для них всіх мешканців Ханаанської землі.
У руки їм віддав Ти ханаанців
    з царями й жителями їхньої землі,
    щоби вони чинили з ними що хотіли.
25 Вони забрали всі укріплені міста й родючі землі,
    помешкання з добром, вже вириті криниці
    і виноградники, й оливкові гаї, й сади занедбані фруктові.
Отож поїли, вдовольнилися і розжиріли,
    і насолоджувались милістю Твоєю.

26 Та, непокірні, знов повстали проти Тебе,
    відкинули вчення Твоє, пророків повбивали,
    які попереджали їх, щоб повернулися до Тебе.
Отож вони образили Тебе так сильно.
27 Ти їх віддав у руки їхніх ворогів, які їх гнобили,
    і в час лихий у Тебе вони благали допомоги.
Ти їх почув з небес, і з милості великої Своєї
    послав рятівників, що їх спасли від ворогів.
28 Та відпочивши, за лихе взялися знову.
Ти їх штовхнув у руки ворогів, які їх гнобили страшенно,
    але як знов звернулися вони до Тебе,
Ти їх почув з небес і спас—
    безмежна Твоя милість.
29 Ти їх попереджав, щоб повернулись до вчення Твого,
    та, вперті, не послухалися Твоїх наказів.
Вони проти Твоїх законів все грішили, проти тих законів,
    які дають життя людині, що живе за ними,
    такі ж бо стали вперті, твердолобі й неслухняні.

30 Багато років Ти терплячий був
    застерігав через пророків Своїм Духом,
    вони ж не слухалися, то ж Ти віддав їх чужоземцям.

31 Але ж у милості Своїй великій
    Ти їх не винищив ущент,
    бо Ти є Бог ласкавий, милосердний.

32 Ти—Боже наш, Великий Боже,
    могутній і страшний.
Ти завжди Своїй Угоді вірний,
    в любові постійний Ти.
Не вважай малими наші труднощі, які спіткали нас:
    царів, вельмож, священиків, пророків, предків і увесь народ Твій
    від часу ассирійських ще царів і по сьогодні.
33 Ти був правий у всім, що з нами сталося,
    чинив Ти в вірності, а ми були лихі.
34 Ані царі, ані вожді, ані священики, ні наші предки
    не йшли Твоїм шляхом і не зважали геть на заповіти,
    на попередження, які давав Ти їм.
35 І навіть у царстві своєму, яке Ти їм дав,
    втішаючись з добра, що Ти послав,
на просторі плодючої землі, що дарував Ти їм,
    вони не служили Тобі, не звертали з лихого шляху.

36 Поглянь, сьогодні ми раби, раби на тій землі,
    яку Ти нашим предкам дав,
    щоб насолоджувалися усім, що є на цій землі.
37 Її великі врожаї царям належать,
    яких над нами Ти настановив за наші всі гріхи.
Під їхньою рукою ми й худоба наша,
    і правлять нами, як їм заманеться,
    а ми—в страшній біді.

38 Наші вожді, Левити і священики—усі підписують вічну ту Угоду, скріпляючи печаткою».

Footnotes

  1. 7:5 зробити перепис Див.: Ез. 2.
  2. 7:43 Годеви Або «Годавії».
  3. 7:68 чотириста… віслюків Езра (2:66) вказує також на наявність 736 коней та 245 мулів. Слід гадати, у Неемії цю інформацію пропущено випадково. В деяких виданнях Біблії, однак, вона є і становить окремий вірш (69).
  4. 7:69 тисячу драхм Приблизно 8,63 кг.
  5. 7:70 дві тисячі двісті мин Приблизно 1265 кг.
  6. 7:71 близько двадцяти тисяч драхм Приблизно 172,5 кг.
  7. 7:73 сьомий місяць Тобто вересень-жовтень. Також див.: Неем. 8:1, 14-15.
  8. 8:2 перший день Перший та другий день кожного місяця були особливими днями, коли усі люди разом поклонялися Господу. Також див.: Неем. 8:13.
  9. 9:6 Ти наш… один У грецькому рукописі перед цим віршем стоять слова «І Езра сказав».