Неемія 12-13
Ukrainian Bible
12 А оце священики та Левити, що прийшли з Зоровавелем, сином Шеалтіїловим, та з Ісусом: Серая, Їрмея, Ездра,
2 Амарія, Маллух, Хаттуш,
3 Шеханія, Рехум, Меремот,
4 Іддо, Ґіннетой, Авійя,
5 Мійямін, Маадія, Білґа,
6 Шемая, і Йоярів, Єдая,
7 Саллу, Амок, Хілкійя, Єдая. Це голови священиків та брати їхні за днів Ісуса.
8 А Левити: Ісус, Біннуй, Кадміїл, Шеревея, Юда, Матанія, головний над славослов'ям він та брати його.
9 І Бакбукія та Унні, їхні брати, були навпроти них на сторожі.
10 А Ісус породив Йоякима, а Йояким породив Ел'яшіва, а Ел'яшів породив Йояду,
11 а Йояда породив Йонатана, а Йонатан породив Яддуя.
12 А за Йоякимових днів були священики, голови батьківських родів: з роду Сераїного Мерая, з Їрмеїного Хананія,
13 з Ездриного Мешуллам, з Амаріїного Єгоханан,
14 з Меліхового Йонатан, з Шеваніїного Йосип,
15 з Харімового Адна, з Мерайотового Хелкай,
16 з Іддового Захарій, з Ґіннетонового Мешуллам,
17 з Авійїного Зіхрі, з Мін'ямінового та з Моадеїного Пілтай,
18 з Білґиного Шаммуя, з Шемаїного Йонатан,
19 а з Йоярівового Маттенай, з Єдаїного Уззі,
20 з Саллаєвого Каллай, з Амокового Евер,
21 з Хілкійїного Хашавія, з Єдаїного Натанаїл.
22 Левити, голови батьківських родів, були записані за днів Ел'яшіва, Йояди, і Йоханана, і Яддуя, а священики за царювання Дарія перського.
23 Сини Левія, голови батьківських родів, записані в Книгу Хронік, і аж до днів Йоханана, сина Ел'яшівового.
24 А голови Левитів: Хашавія, Шеревія, і Ісус, син Кадміїлів, та брати їхні були навпроти них, щоб хвалити та славити за наказом Давида, Божого чоловіка, черга за чергою.
25 Матанія, і Бакбукія, Овадія, Мешуллам, Талмон, Аккув, придверні, сторожа в брамних складах.
26 Вони були за днів Йоякима, сина Ісуса, сина Йоцадакового, та за днів намісника Неемії та священика вчителя Ездри.
27 А в свято освячення єрусалимського муру шукали Левитів по всіх їхніх місцях, щоб привести їх до Єрусалиму справити свято освячення та радости з похвалами, із піснею, цимбалами, арфами та з цитрами.
28 І позбиралися сини співаків та з округи навколо Єрусалиму та з осель нетофатян,
29 і з Бет-Гаґґілґала, і з піль Ґеви та Азмавету, бо співаки побудували собі двори навколо Єрусалиму.
30 І очистилися священики та Левити, і вони очистили народ, і брами та мур.
31 І повводив я Юдиних зверхників на мур, і поставив два великі збори славословників та походи, з них один пішов праворуч по муру до Смітникової брами.
32 А за ними йшов Гошая та половина Юдиних зверхників,
33 і Азарія, Ездра, і Мешуллам,
34 Юда, і Веніямин, Шемая, і Ірмея.
35 А з священичих синів із сурмами: Захарій, син Йонатана, сина Шемаї, сина Маттанії, сина Міхаї, сина Заккура, сина Асафового,
36 а брати його: Шемая, і Азаріїл, Мілай, Ґілалай, Маай, Натанаїл, і Юда, Ханані з музичними знаряддями Давида, Божого чоловіка, а вчитель Ездра перед ними.
37 А при Джерельній брамі, навпроти них, вони йшли ступенями Давидового Міста, входом на стіну над Давидовим домом і аж до Водної брами на схід.
38 А другий збір славословників ішов ліворуч, а за ним я та половина народу, зверху по муру вище башти Печей та аж до Широкого муру,
39 і від Єфремової брами та до брами Старої, і до брами Рибної, і башти Ханан'їла, і башти Меа, і аж до брами Овечої, і спинилися біля брами Ув'язнення.
40 І стали обидва збори славословників біля Божого дому, і я, і половина заступників зо мною,
41 і священики: Ел'яким, Маасея, Мін'ямин, Міхая, Елйоенай, Захарій, Хананія з сурмами,
42 і Маасея, і Шемая, і Елеазар, і Уззі, і Єгоханан, і Малкійя, і Елам, і Езер. І співаки співали, а Їзрахія був провідником.
43 І вони приносили того дня великі жертви та раділи, бо Бог порадував їх великою радістю. І раділи також жінки та діти, і аж далеко чута була радість Єрусалиму!
44 І того дня були попризначувані люди над коморами для скарбів, для приношень, для первоплодів та для десятин, щоб зносити в них з міських піль законні частки священикам та Левитам, бо радість Юдеї була дивитися на священиків та на Левитів, що стояли!
45 І вони стерегли постанови свого Бога, і постанови про очищення, і були співаками та придверними за наказом Давида та сина його Соломона.
46 Бо віддавна, за днів Давида та Асафа, були голови співаків та пісні хвали й збори славословників для Бога.
47 І ввесь Ізраїль за днів Зоровавеля та за днів Неемії давав частки співацькі та придверничі, щодня належне, і освячував це Левитам, а Левити освячували Аароновим синам.
13 Того дня читане було з Мойсеєвої книги вголос народу, і було знайдене написане в ній, що Аммонітянин та Моавітянин не ввійде до Божої громади, і так буде аж навіки,
2 бо вони не стріли були Ізраїлевих синів хлібом та водою, і найняли були на нього Валаама проклясти його, та Бог наш обернув те прокляття на благословення.
3 І сталося, як почули вони Закон, то відділили від Ізраїля все чуже.
4 А перед тим священик Ел'яшів, призначений до комори дому нашого Бога, близький Товійїн,
5 то зробив йому велику комору, а туди давали колись жертву хлібну, ладан, і посуд, і десятину збіжжя, молоде вино та оливу, призначені заповіддю для Левитів, і співаків, і придверних, і священичі принесення.
6 А за ввесь цей час не був я в Єрусалимі, бо в тридцять другому році Артаксеркса, царя вавилонського, я прийшов був до царя, та по певному часі випросився я від царя.
7 І прийшов я до Єрусалиму, і розглянувся в тому злі, що зробив Єл'яшів Товійї, роблячи йому комору на подвір'ях Божого дому.
8 І було мені дуже зле, й я всі домашні Товійїні речі повикидав геть із комори.
9 І я сказав, і очистили комори, а я вернув туди посуд Божого дому, хлібну жертву та ладан.
10 І довідався я, що левитські частки не давалися, а вони повтікали кожен на поле своє, ті Левити та співаки, що робили свою працю.
11 І докоряв я заступникам та й сказав: Чого опущений дім Божий? І зібрав я їх, і поставив їх на їхніх місцях.
12 І вся Юдея приносила десятину збіжжя, і молодого вина, і оливи до скарбниць.
13 І настановив я над скарбницями священика Шелемію й книжника Садока та Педаю з Левитів, а на їхню руку Ханана, сина Заккура, сина Маттаніїного, бо вони були уважані за вірних. І на них покладено ділити частки для їхніх братів.
14 Пам'ятай же мене, Боже, за це, і не зітри моїх добродійств, які я зробив у Божому домі та в сторожах!
15 Тими днями бачив я в Юдеї таких, що топтали в суботу чавила, і носили снопи, і нав'ючували на ослів вино, виноград, і фіґі, і всілякий тягар, і везли до Єрусалиму суботнього дня. І я при свідках остеріг їх того дня, коли вони продавали живність.
16 А тиряни мешкали в ньому, і постачали рибу й усе на продаж, і продавали в суботу Юдиним синам та в Єрусалимі.
17 І докоряв я Юдиним шляхетним та й сказав їм: Що це за річ, яку ви робите, і безчестите суботній день?
18 Чи ж не так робили ваші батьки, а наш Бог спровадив усе це зло на нас та на це місто? А ви побільшуєте жар гніву на Ізраїля зневажанням суботи.
19 І бувало, як падала вечерова тінь на єрусалимські брами перед суботою, то я наказував, і були замикувані брами. І звелів я, щоб не відчиняли їх, а тільки аж по суботі. А біля брам я поставив слуг своїх, щоб тягар не входив суботнього дня!
20 І ночували крамарі та продавці всього продажного раз і два поза Єрусалимом.
21 І остеріг я їх при свідках та й сказав їм: Чого ви ночуєте навпроти муру? Якщо ви повторите це, я простягну руку на вас! Від того часу вони не приходили в суботу.
22 І сказав я Левитам, щоб вони очистилися й приходили стерегти брами, щоб освятити суботній день. Також це запам'ятай мені, Боже мій, і змилуйся надо мною за великістю милости Твоєї!
23 Тими днями бачив я також юдеїв, що брали собі за жінок ашдодянок, аммонітянок, моавітянок.
24 А їхні сини говорили наполовину по-ашдодському, і не вміли говорити по-юдейському, а говорили мовою того чи того народу.
25 І докоряв я їм, і проклинав їх, і бив декого з них, і рвав їм волосся, і заприсягав їх Богом, кажучи: Не давайте ваших дочок їхнім синам, і не беріть їхніх дочок для ваших синів та для вас.
26 Чи ж не цим згрішив був Соломон, Ізраїлів цар, а між багатьма народами не було такого царя, як він, і був уподобаний Богові своєму, і Бог настановив його царем над усім Ізраїлем, і його ввели в гріх ті чужі жінки?
27 І тому чи ж чуте було таке, щоб чинити все це велике лихо на спроневірення проти нашого Бога, щоб брати чужих жінок?
28 А один із синів Йояди, сина Ел'яшіва, великого священика, був зятем хоронянина Санваллата, і я вигнав його від себе!
29 Запам'ятай же їм, Боже мій, за сплямлення священства та заповіту священичого та левитського!
30 І очистив я їх від усього чужого, і встановив черги для священиків та для Левитів, кожного в службі їх,
31 і для пожертви дров в означених часах, і для первоплодів. Запам'ятай же мене, боже мій, на добро!
Неемия 12-13
Ukrainian New Testament: Easy-to-Read Version
Священики й левити
12 Ось священики та левити, які повернулися з Зерувавелом, сином Шеалтієла, та з Ісусом: Серая, Єремія, Езра, 2 Амарія, Маллух, Гаттуш, 3 Шеканія, Регум, Меремот, 4 Іддо, Ґіннетой, Авіжа, 5 Міжамин, Маадія, Вілґа, 6 Шемая, Йоярив, Єдая, 7 Саллу, Амок, Гилкія, Єдая. Вони головували над священиками та їхніми братами в часи Ісуса.
8 Левитами були Ісус, Віннуй, Кадміел, Шеревія, Юда, Маттанія (останній та його родичі відповідали за співи дяки). 9 Їхні родичі Ваквукія та Унні під час служби стояли навпроти них. 10 Ісус був батьком Йоякима. Йояким був батьком Еліашива. Еліашив був батьком Йояди. 11 Йояда був батьком Йонатана. Йонатан був батьком Яддуа.
12 У часи Йоякима такі були голови священицьких родів:
роду Сераї—Мерая,
роду Єремії—Хананія,
13 роду Езри—Мешуллам,
роду Амарії—Єгоганан,
14 роду Маллукі—Йонатан,
роду Шеванії—Йосип,
15 роду Гарима—Адна,
роду Меремота—Гелкаї,
16 роду Іддо—Захарія,
роду Ґіннетона—Мешуллам,
17 роду Авіжі—Зикрі,
родів Миніамина й Маадії—Пілтаї,
18 роду Вілґи—Шаммуа,
роду Шемаї—Єгонатан,
19 роду Йоярива—Маттенай,
роду Єдаї—Уззі,
20 роду Саллаї—Каллаї,
роду Амока—Евер,
21 роду Гилкії—Гашавія,
роду Єдаї—Нетанел.
22 У дні Еліашива, Йояда, Йоханана та Яддуа левити записувалися як голови родів; імена священиків також записувалися до часів правління Дарія, царя перського. 23 Про голів родів левитів було записано в літописи аж до часів Йоханана, сина Еліашива. 24 Головами левитів були Гашавія, Шеревія, Ісус, Віннуй, Кадміел та їхні родичі, які стояли навпроти них, щоб співати хвалу і дяку, як і наказав був Давид, Божий чоловік. І одна група підтримувала другу.
25 Маттанія, Ваквукія, Овдій, Мешуллам, Талмон та Аккув були охоронцями, які несли варту біля сховищ при брамах. 26 Вони служили в часи Йоякима, сина Ісуса, сина Йозадака, та в часи намісника Неемії та священика й книжника Езри.
Освячення єрусалимського муру
27 На посвяту єрусалимського мура скликали левитів звідусіль, де ті жили, й привели до Єрусалима, щоб відсвяткувати освячення з радістю, хоровими співами дяки з цимбалами, арфами та лірами.
28 Співці також збиралися, як з околиць Єрусалима, так і з сіл нетофатійських, 29 а також із Бет-Ґілґала та з ланів Ґеви й Азмавету. Бо співці збудували собі села навколо Єрусалима.
30 І очистилися священики та левити, і очистили вони народ, брами й мур.
31 Тоді я привів вождів Юдеї на мур і призначив дві великі групи співців для співів дяки. Одна група йшла муром праворуч до Попільної брами. 32 А за ними йшов Гошая та половина вождів Юдеї: 33 Азарія, Езра, Мешуллам, 34 Юда, Веніамин, Шемая та Єремія 35 і ще кілька священиків із сурмами й Захарія, син Йонатана, сина Шемаї, сина Маттанії, сина Михея, сина Заккура, сина Асафа, 36 та його родичі Шемая, Азарел, Мілалай, Ґілалай, Маай, Нетанел, Юда і Ханані з музичними інструментами Давида, Божого чоловіка. А книжник Езра йшов попереду них. 37 І пройшли вони над Джерельною брамою. Потім піднялися сходами до Давидового міста, минули дім Давида й подалися до Водної брами на сході.
38 Друга група співців дяки пішла ліворуч. Я і друга половина народу йшли муром за ними повз Пічну вежу до Широкої стіни, 39 повз Ефраїмову браму та Стару міську браму, Рибну браму, вежу Гананела, вежу Сотні аж до Овечої брами. Вони зупинилися біля Охоронної брами. 40 Ці два хори дяки зайняли місця у храмі Божому, як та половина вождів народу, 41 так і священики Еліаким, Маасея, Миніамин, Михея, Еліоенай, Захарія та Хананія з сурмами, 42 а ще Маасея, Шемая, Елеазар, Уззі, Єгоганан, Малкія, Елам та Езер. Співці співали, а вів спів Єзрагія. 43 Того дня вони принесли великі пожертви і раділи, бо дав їм Бог ту велику радість. Навіть жінки та діти святкували, і радість ту було чутно далеко за Єрусалимом.
44 Того дня було призначено людей, які відповідали за сховища, куди люди приносили перші плоди, десятину врожаю й пожертви. Там вони відділяли частку, згідно з Законом, для священиків та левитів від того, що належить їм від ланів, що належать містам, бо Юдея була задоволена службою і священиків, і левитів. 45 Вони правили службу Господу і обряд очищення. І співці, і священики робили своє діло, як і наказували Давид та син його Соломон. 46 Бо здавна в Давидові й Асафові часи були провідні співці й ті, що вели співи хвали та дяки Богу. 47 Так само і в часи Зерувавела, і в часи Неемії всі ізраїльтяни віддавали щоденну частку левитам, а левити віддавали частку нащадкам Аарона (священикам).
Останні настанови Неемії
13 Того дня вони читали книгу Мойсея для всіх людей і знайшли в ній запис про те, що ні аммонійці, ні моавійці не мали права брати участі в зібранні восхваління Бога, 2 оскільки вони не зустріли ізраїльтян хлібом-сіллю, а найняли Валаама, щоб той проклинав Ізраїль. Але Бог наш змінив прокляття на благословення. 3 Почувши той закон, вони вилучили чужинців з-поміж Ізраїлю.
4 Раніше священик Еліашив відповідав за покої храму Божого. Він був родичом аммонійця Товії. 5 І Еліашив віддав Товії велику кімнату, де раніше тримали хлібні пожертви, запашне куріння, начиння храму, десятини збіжжя, молоде вино та оливу, які наказано було віддавати левитам, співцям та охоронцям брам, а також подарунки священикам.
6 Коли все це сталося, мене не було в Єрусалимі. Бо на тридцять другий рік правління царя Артаксеркса[a] вавилонського я знову повернувся до царя. Зрештою, попросивши дозволу царя, 7 я повернувся в Єрусалим. Тоді й довідався я про зло, яке вчинив Єліашив заради Товії, віддавши йому кімнату на подвір’ї храму Божого. 8 Це мене дуже розгнівило, отож я викинув з тієї кімнати всі речі Товії. 9 Тоді я наказав очистити кімнати й повернув туди все начиння храму, хлібні жертви та запашне куріння.
10 Потім я дізнався, що левитам не віддавали їхню частку. Отож левити й співці, які правили службу, повернулися на свої поля. 11 Я дорікнув начальникам і сказав: «Чому занедбали ви храм Божий?»
Потім я зібрав левитів і співців і знову приставив їх до роботи. 12 Тоді всі юдеї принесли десятину збіжжя, молоде вино й оливу до сховищ.
13 Тоді я призначив відповідальних за сховища: священика Шелемію, писаря Задока, левита Педаю, а також Ганана, сина Заккура, сина Маттанії, їхнім помічником, бо знав, що всі вони чесні. Отож це був їхній обов’язок: видавати відповідні частки всім своїм родичам.
14 Пам’ятай, мій Боже, про мене за все це. Не забудь мої добрі діла, які я віддано чинив для храму мого Бога та для служби у ньому.
15 У ті дні в Юдеї я бачив людей, які на винокурнях по суботах чавили виноград, в’язали снопи, вантажили на віслюків усе: і вино, і зерно, і фіґи, і всіляку поклажу й везли до Єрусалима. Я попередив їх, щоб цього дня вони не торгували.
16 Люди з Тира, що жили в Юдеї, привозили рибу та різний крам на продаж. Вони продавали це юдеям в Єрусалимі по суботах. 17 Я дорікав знатним людям Юдеї і казав їм: «Що за зло ви чините? Ви ж поганите святий день—суботу? 18 Хіба ж ваші пращури не робили так само? Хіба не за те наш Бог наслав усі ці нещастя на нас та наше місто? А ви ще додаєте гніву на Ізраїль, оскверняючи святу суботу?»
19 Коли почало сутеніти в брамах Єрусалима, саме перед суботою, я наказав зачинити всі єрусалимські брами. Я також наказав не відчиняти їх, поки субота не скінчиться. І поставив по кілька чоловік біля всіх брам, щоб ніякий крам не потрапив до міста в суботній день.
20 Одного разу чи двічі торговці та продавці різного краму ночували біля брам Єрусалима. 21 Я їх попередив, сказавши: «Навіщо ви ночуєте за мурами міста? Якщо ви ще хоч раз так зробите, мені доведеться застосувати проти вас силу». Відтоді вони по суботах не приїздили.
22 Тоді я сказав левитам, що вони повинні очиститися й піти вартувати біля брам, щоб субота лишилася святим днем. Пам’ятай мене за це також, о мій Боже, і будь до мене добрий у Своїй великій любові.
23 Також у ті дні я побачив юдеїв, що одружувалися з жінками з Ашдоду, Аммону та Моаву. 24 Половина дітей розмовляли ашдодською або мовами інших народів, вони не вміли говорити гебрейською. 25 Я дорікнув їм, сказавши, що вони неправі, я прокляв їх, кількох побив, я видирав у них волосся й примушував їх присягатися іменем Божим. Я казав: «Не віддавайте своїх дочок за чужинців і не беріть чужинок за дружин своїм синам. 26 Хіба цар Соломон ізраїльський не вчинив гріх через такі ж одруження, як ці? Не було царя, подібного йому поміж інших народів, і Бог любив його й зробив царем над Ізраїлем. Але чужоземні жінки підбили і його на гріх. 27 Чи повинні ми слухати вас і чинити такий великий гріх, бути невірними нашому Богу, одружуючись із чужинками?»
28 Один із синів Йоада, сина первосвященика Еліашива, був зятем Санваллата горонійського. Я прогнав його від себе.
29 Пам’ятай їх, о мій Боже, і покарай їх, бо вони осквернили священство й Угоду священиків та левитів.
30 Отож я очистив їх від усього чужинського, я визначив обов’язки священикам та левитам, кожному дав свою роботу. 31 Я також встановив, що люди приноситимуть у належний час пожертви деревиною і першими плодами з урожаю.
Пам’ятай мене добром, о мій Боже!
Footnotes
- 13:6 тридцять… Артаксеркса Приблизно у 432 р. до Р. Х.
Дії 4:23-37
Ukrainian Bible
23 Коли ж їх відпустили, вони до своїх прибули й сповістили, про що первосвященики й старші до них говорили.
24 Вони ж, вислухавши, однодушно свій голос до Бога піднесли й промовили: Владико, що небо, і землю, і море, і все, що в них є, Ти створив!
25 Ти устами Давида, Свого слуги, отця нашого, сказав Духом Святим: Чого люди бунтуються, а народи задумують марне?
26 Повстають царі земні, і збираються старші докупи на Господа та на Христа Його.
27 Бо справді зібралися в місці оцім проти Отрока Святого Твого Ісуса, що Його намастив Ти, Ірод та Понтій Пилат із поганами та з народом Ізраїлевим,
28 учинити оте, що рука Твоя й воля Твоя наперед встановили були, щоб збулося.
29 І тепер споглянь, Господи, на їхні погрози, і дай Своїм рабам із повною сміливістю слово Твоє повідати,
30 коли руку Свою простягатимеш Ти на вздоровлення, і щоб знамена та чуда чинились Ім'ям Твого Святого Отрока Ісуса.
31 Як вони ж помолились, затряслося те місце, де зібрались були, і переповнилися всі Святим Духом, і зачали говорити Слово Боже з сміливістю!
32 А люди, що ввірували, мали серце одне й одну душу, і жаден із них не вважав що з маєтку свого за своє, але в них усе спільним було.
33 І апостоли з великою силою свідчили про воскресення Ісуса Господа, і благодать велика на всіх них була!
34 Бо жаден із них не терпів недостачі: бо, хто мав поле чи дім, продавали, і заплату за продаж приносили,
35 та й клали в ногах у апостолів, і роздавалося кожному, хто потребу в чім мав.
36 Так, Йосип, що Варнавою що в перекладі є син потіхи був прозваний від апостолів, Левит, родом кіпрянин,
37 мавши поле, продав, а гроші приніс, та й поклав у ногах у апостолів.
Read full chapter
Деяния 4:23-37
Ukrainian New Testament: Easy-to-Read Version
Петро та Іоан повертаються до віруючих
23 Коли Петра й Іоана звільнили, вони повернулися до свого товариства, і розповіли про все, що казали їм первосвященики та старійшини. 24 Вислухавши Петра та Іоана, віруючі одностайно піднесли голоси свої до Бога зі словами: «Господи, Ти створив небо, землю, море і все, що є в них. 25 Ти промовив Духом Святим через уста слуги Твого, нашого праотця Давида:
„Навіщо лютували народи?
Навіщо марні задуми плели?
26 Земні царі себе до бою готували,
вожді разом збирались,
намірялись супроти Господа і Його Христа піти”.(A)
27 Так, Ірод та Понтій Пилат справді зібралися в Єрусалимі разом з поганами й людьми ізраїльськими проти Твого Святого Слуги Ісуса, Якого Ти зробив Христом. 28 Вони зробили все так, як Ти раніше вирішив, що мусить збутися владою і волею Твоєю. 29 А тепер, Господи, послухай, що вони кажуть: вони намагаються нас залякати. Тож дай нам, Твоїм слугам, відвагу говорити Слово Твоє. 30 Простягни руку Свою, щоби зцілити немічних. Яви нам знамення й чуда в ім’я[a] Святого Слуги Твого Ісуса».
31 Коли закінчили вони молитися, то те місце, де вони зібралися, затряслося. Дух Святий зійшов на них, і вони сповнилися відвагою промовляти Слово Боже.
Життя перших християн
32 Усе товариство віруючих жило душа в душу. Ніхто не сказав, що його майно належить тільки йому. Вони завжди всім ділилися. 33 З великою силою апостоли і далі свідчили про воскресіння Господа Ісуса. І велике Боже благословення було на них усіх. 34-35 Ніхто з них ніколи не був у нужді. Ті, хто мали землю або будинки, продавали їх, а гроші приносили і клали до ніг апостолів, та ті гроші давалися кожному, хто мав у них потребу. 36 Так зробив і Йосип, якого апостоли називали Варнавою (що означає «Син утіхи»). 37 Він був левитом, родом з Кіпру. Продавши своє власне поле, Варнава приніс гроші і поклав їх апостолам до ніг.
Read full chapterFootnotes
- 4:30 в ім’я Або «владою».
Copyright © 2007 by Bible League International