Add parallel Print Page Options

Отож цар і звернувся до мене: «Чому в тебе такий сумний вигляд? Чи не захворів ти? То має бути якась печаль твого серця».

Я дуже злякався, але сказав цареві: «Нехай цар живе повік! Як же можу я не бути засмучений, коли місто, де могили моїх пращурів, у руїнах, а брами вогнем попалено».

Тоді цар запитав мене: «То чого ж ти хочеш?»

Я помолився Богу Небесному

Read full chapter