Наум 1-3
Ukrainian New Testament: Easy-to-Read Version
1 Це пророцтво про Ниневію[a]. Це книга про з’яву, що була Наумові з Елкоша.
Господь лихий на Ниневію
2 Господь—ревнивий Бог,
Який воздає винним за гріхи.
Господь відплачує і гніву повний.
Господь мститься тим, хто чинить Йому опір,
і лютий Він до ворогів Своїх.
3 Господь довготерплячий, але дуже могутній,
Всевишній не дозволить винним уникнути кари.
Коли іде Він, вихори і бурі слідують за Ним,
і як люди ходять по землі,
так і Господь ступає по хмарах.
4 Він морю дорікає і висушує його
і випаровує річки усі.
Башан і Кармел геть марніють,
і цвіт Ливану засихає.
5 Гори перед Ним здригаються,
і розсипаються узвишшя.
Земля здіймається в присутності Його,
і світ здіймається, і всі, хто в нім живе.
6 Хто встоятиме перед Божим гнівом,
хто витримає гнів Його палкий?
Немов вогонь, розливається гнів Його
і скелі кам’яні трощаться перед Ним.
7 Господь благий притулком є у лихоліття час.
Він завжди захищає тих,
хто покладається на Нього.
8 Він край кладе усім, хто чинить Йому опір,
і переслідує Він ворогів Своїх до смерку.
9 Що ви замислюєте проти Господа?
Він ваші задуми зруйнує вщент,
щоб більше ворожнечі не було.
10 Ви палатиме, неначе сухе гілля під казаном,
вас буде зжерто, мов бур’ян сухий вогнем.
11 Ассирія, із тебе вийшов той,
хто проти Господа замислює лихе,
хто радить нечестивість.
12 Господь говорить до Юдеї так:
«Хай хоч які вони численні й дужі,
та все одно їх вигублено й видворено буде.
Хоч Я й примушував тебе страждати, Юдеє,
Я більше горя не нашлю на тебе.
13 Тепер зламаю Я твоє ярмо ассирійське,
кайдани ассирійські з тебе скину».
14 Господь віддав наказ про ассирійського царя:
«Не матимеш ти більше нащадків.
Із твого храму викоріню Я бовванів
і тих божків, яких ти сам створив.
Готую Я твою могилу,
бо вже наближається твій кінець[b]».
15 Дивись Юдея!
Ось горами надходить посланець із благовістю,
що мир несе.
Святкуй свята свої, Юдеє,
виконуй вповні обіцянки свої Богу.
Негідник більш ніколи не нападе на тебе.
Він буде викоренений ущент.
Ниневію буде зруйновано
2 До тебе ворог твій прийшов,
аби розвіяти людей твоїх.
Пильнуй укріплення і стережи дороги,
лаштуй озброєння, збери докупи міць свою.
2 Бо велич Якова Господь відновить,
як повернув Ізраїля Він велич.
Бо їх спустошили руйнівники,
повирубали їхні виноградні лози.
3 Щити бійців його червоні,
могутні воїни його в багряному вбранні.
Сталь колісниць, немов вогонь у день,
коли вони напоготові, і списи мерехтять.
4 І колісниці ті шалено вулицями мчать,
майданами летять, мов спалахи вогнів,
несуться, наче блискавиці.
5 Накази віддає він воїнам своїм,
а ті аж спотикаються в бігу.
Вони до муру поспішають,
встановлюючи захисні щити.
6 Річок загати вже відкриті,
й палац царя численні армії ворожі,
неначе бурхливі води змили.
7 Княжну виставили голу[c],
її служниць забрали геть.
Вони себе у груди б’ють
і стогнуть від жалю, наче горлиці.
8 Та Ниневія, наче став з водою,
але так вода швидко витікає.
Люди кричать їй: «Стій! Припини тікати!»
Але вона уваги не звертає.
9 Грабуйте срібло! Золото хапайте!
Кінця скарбам нема,
не міряно коштовностей всіляких.
10 Спустошення, руїна, порожнеча!
Серця у п’ятках, коліна тремтять,
люди недужі, обличчя сполотніли.
11 (Ниневія) Де левів схованка, де лігво левенят?
Левиця й лев колись жили у лігві тім,
та левенята не боялися нічого?
12 Багато їжі лев (цар Ниневії) знаходив левенятам,
людей багато для левиці убивав.
Він лігво своє здобиччю наповнив,
печеру завалив шматками чоловічій плоті.
13 «Я проти тебе, Ниневія—
Господь Всемогутній говорить,—
багатства твої за димом Я пущу,
меч викосить левів твоїх молодих.
Я виріжу всю дичину у тому краї,
щоб не могли ви полювати,
і посланців не буде чутно голоси,
які несуть недобру звістку».
Погані новини для Ниневії
3 Горе місту-вбивці, де усе—брехня,
панує там грабунок, смерть й вбивства.
2 Там чутно клацання кнута і стук коліс,
і цокання копит, і торохтіння колісниць.
3 Кінь бойовий летить,
палає меч, і спис виблискує,
навкруги померлих купи.
Числа немає трупам,
і люди спотикаються об них.
4 Найбільша шльондра—місто Ниневія,
прегарна і чарівна відьма,
своїм чаклунством поневолила народи.
5 Так Господь Всемогутній говорить:
«Я проти тебе, Я підніму тобі спідниці на обличчя[d],
і народи бачитимуть твоє голе тіло.
Я царствам покажу ганьбу твою.
6 Я нечистотами закидаю тебе,
знеславлю, посміховиськом зроблю тебе.
7 Тож кожен, хто тебе побачить, утече.
Всі скажуть: „Ниневія вже—руїна”.
Хто голоситиме над нею?
Жодного немає, хто б її втішив».
8 Хіба ти краща за Тевес[e],
що лежав між потоками Нілу, оточений водою,
для якого хвилі були валами захисними,
вода була муром?
9 Ефіопія та Єгипет дали їй міць неміряну,
Судан та Лівія були підтримкою їй.
10 Але й вона вигнана, пішла в неволю.
Навіть дітлахів її побито на кожному перехресті.
На її вельмож кидали жереб,
її вельмож закували в кайдани.
11 Навіть ти сп’янієш, прагнутимеш сховатися,
шукаючи захисту від ворога.
12 Всі фортеці твої, мов ті смокви,
обтяжені добірними стиглими плодами.
Тільки потруси їх—
плоди попадають прямо в рот їдцеві.
13 Воїни твої, мов ті жінки.
Брами твої широко відкриті ворогам твоїм.
Вогонь пожер твої засуви.
14 Заготуй воду,
що знадобиться тобі під час облоги.
Зміцнюй оборону свою.
Ставай у багно, міси глину,
наготуй форми для цеглин.
15 Вогонь у битві пожере тебе, меч посіче тебе.
Вся земля буде лежати у руїні,
неначе сарана спустошила усе.
Ниневія, ти стала подібна зграї коників, чи сарани.
16 Ти зробила торговців своїх численними,
як зорі на небі.
Розлітаються вони, мов коники,
та залишають місце тільки коли спустошено воно.
17 Твої урядовці, як сарана, писарі твої,
як личинки сарани,
що ховаються на мурах у холодну днину.
Та коли сонце встає, вони летять геть,
і ніхто не знає куди.
18 Царю ассирійський, сплять пастухи твої,
вельможі твої спочивають.
Народ твій по узвишшях розкидано,
і нікого немає, хто б їх зібрав докупи.
19 Ніщо не зцілить розтрощені кістки.
Смертельна рана твоя.
Всі, хто лише почують цю новину про тебе,
плескатимуть у долоні над тобою,
бо сама відчуєш ти того ж самого невигойного болю,
якого всім їм завдала сама.
Footnotes
- 1:1 Ниневія Столиця Ассирійського царства. Ассирія знищила Ізраїль у 722-721 рр. до Р. Х.
- 1:14 бо вже наближається твій кінець Або «тебе ненавидять» або «ти неважлива».
- 2:7 Княжну… голу Значення непевне. Можливо, «царицю» або саму «Ниневію».
- 3:5 підніму… обличчя Це ще можна перекласти як «Я перетворю країну на руїну, та весь народ піде у рабство в інші землі».
- 3:8 Тевес Велике місто в Єгипті, яке ассирійці захопили в 633 р. до Р. Х.
Откровение 14
Ukrainian New Testament: Easy-to-Read Version
Ягня на горі Сіон
14 Тоді дивлюсь я, а переді мною на горі Сіон[a] стоїть Ягня, а ним сто сорок чотири тисячи людей, у котрих на чолі було Його ім’я та ім’я Отця Його.
2 Потім почув я Голос, що линув з небес. Він був подібний до могутнього водоспаду чи гучного гуркоту грому, але звучав як звук музиків, які грають на кіфарах. 3 Люди співали нову пісню перед престолом, чотирма живими істотами і старійшинами. І ніхто не міг вивчити пісні тієї, крім ста сорока чотирьох тисяч, яких було викуплено у світу.
4 Це ті, хто не осквернили себе статевими стосунками з жінками, бо вони—чисті[b], та йдуть слідом за Ягням, куди Воно йде. Ці чоловіки були викуплені з-поміж решти людства; вони—перші, хто буде принесений у пожертву Богу і Ягняті. 5 Їхні уста ніколи не брехали. Вони—непорочні.
Три Ангели
6 Тоді я побачив іншого Ангела, який летів високо в небі. У нього було вічне Послання—Євангелія, яку він мав провістити людям землі: кожній нації, племені, мові та народу. 7 Він промовив гучним голосом: «Бійтеся Бога й славте Його! Час Його суду настав. Вклоніться Тому, Хто створив небо й землю, море і всі водні джерела!»
8 Слідом за ним другий Ангел каже: «Упав! Великий Вавилон упав! Він змусив усі народи пити вино лютого гніву Божого за свою розпусту».
9-10 А слідом і третій Ангел каже гучним голосом: «Хто вклоняється звіру й образу[c] його, та має на руці чи на чолі тавро, той питиме нерозведене вино Божого гніву, й буде мучений у вогні і сірці, у присутності святих Ангелів та Ягняти. 11 Дим їхніх мук здійматиметься повік. Тим, хто вклоняється звіру й образу його й кого позначено звіровим іменем, не буде спочину ні вдень, ні вночі». 12 Це означає, що святі люди Божі, які дотримуються Божих заповідей і своєї віри в Ісуса, мусять бути терплячими.
13 Потім я почув, як голос, що линув з небес, промовив: «Запиши це: віднині блаженні ті, хто вмирає в Господі».
«Так,—каже Дух.—Можуть вони тепер відпочити від своєї праці, бо їхні справи йтимуть слідом за ними».
Жнива земні
14 Тоді поглянув я, а переді мною біла хмара, а на хмарі сидить Чоловік, подібний до Сина Людського. На голові у Нього золотий вінець, а в руці—гострий серп. 15 Потім з храму вийшов інший Ангел і прокричав гучним голосом до того, хто сидів на хмарі: «Бери серп Свій і збирай врожай, бо час жнив настав, врожай на землі вже доспів». 16 І Той, Хто сидів на хмарі, змахнув серпом Своїм над землею, і на землі врожай було зібрано.
17 Потім інший Ангел вийшов із храму Небесного. Він також мав гострий серп. 18 І з вівтаря вийшов іще один Ангел, який мав владу над вогнем. Він крикнув гучним голосом до Ангела, який мав гострий серп: «Візьми свій гострий серп і збирай ґрона винограду з земних виноградників, бо виноград вже доспів». 19 І змахнув Ангел серпом своїм над землею і зібрав врожай земного винограду, й кинув його у чавило великого гніву Божого. 20 Виноград було почавлено у тому чавилі за містом. Кров потекла з чавила й піднялася на висоту кінської вуздечки, і розлилась на триста кілометрів[d] навколо.
Copyright © 2007 by Bible League International