Add parallel Print Page Options

Михей засмучений злом, що коять люди

О горе мені, я мов сад після збору плодів,
    немов виноградник, як зірвано грона з лози.
Немає кетяга, аби покуштувати,
    ані добірних смокв, яких душа так прагне.
Немає більше відданих людей у краї,
    і жодного порядного немає.
Усі замислюють, як засідку зробити і вбити,
    одне на одного з тенетами полюють.
І вміло руки їхні чинять зло.
    Вельможа і суддя вимагають хабарі,
    народ усе їм робить на догоду.

Read full chapter