Add parallel Print Page Options

Самарію та Ізраїль буде покарано

Ось слово Господнє, що було Михею з Морешета за часів Йотама, Агаза та Езекії, царів Юдеї, з’ява, яку він побачив щодо Самарії та Єрусалима:

«Послухайте, усі народи,
    усі, хто на землі живе[a].
Нехай Володар мій Господь
    прийде зі Свого святого храму,
    та засвідчить проти вас.
Дивіться ж бо, Господь виходить з храму Свого,
    Він зійде вниз й ходитиме узвишшями[b] землі.
Під Ним розтануть гори,
    як віск розтане від вогню.
Тоді розкриються долини,
    немов вода, що вниз стікає з гори крутої.
Все це сталося через гріх Якова,
    через переступ народу[c] Ізраїля.

Гріх Самарії

Який же то гріх Якова?
    Хіба це не Самарія його на гріх штовхнула?
Де знаходяться узвишшя у Юдеї?
    Вони в Єрусалимі!
Тож Я зроблю Самарію руїною у полі,
    де тільки й можна, що саджати виноград.
    Я камені її скочу в долину і оголю підвалини її.
Усіх її бовванів буде геть розбито,
    згорять у вогні усі ідоли її,
    які вона заробила розпустою.
Зруйную Я усіх її бовванів,
    бо Самарія заробила увесь свій скарб
    тільки своєю невірністю Мені[d].
Тож все те багатство
    буде пограбоване народом невірним Мені».

Велика печаль Михея

То ж через все, що трапиться,
    я буду у жалобі й ходитиму голий-босий.
Я голоситиму, немов шакал,
    і наче страус, буду я кричати.
Бо незцілимі самарійські рани,
    оскільки вже її хвороби[e] дійшли аж до Юдеї,
    сягнули брам Мого народу, брам єрусалимських.
10 Не кажіть про це в Ґаті,[f] не плачте в Акке[g].
    В поросі з горя викачайтеся в Бет-Офрі[h].
11 Голі і зганьблені, йдіть, люди Шафіра.
    Жителі Цаанана не вийдуть[i].
Вказує туга Бет-Езела,
    що там не буде вам підтримки[j].
12 Бо мешканці Марота[k] зомліють,
    сподіваючись на добру новину,
    натомість лихо Господнє зійшло в Єрусалим.
13 Запрягайте коней в колісницю, мешканці Лахиша[l]!
    Гріхи Ізраїлю[m] повторюєте ви.
Гріх головний дочки Сіону—
    то сподівання на коней і колісниці.
14 Тож віддаси дари прощальні Морешет-Ґату[n],
    будинки Бет-Ахзива—омана[o] для царів Ізраїлю.
15 До вас, населення Мареші,
    Я приведу загарбників,[p]
    які пограбують все, що маєш ти.
Слава Ізраїлю сягне Адуллама[q].
16 Обстрижися й поголися[r] тому,
    що ти ридатимеш за безцінними дітьми своїми.
Зроби собі лисину, мов у орла[s] в ознаку суму,
    бо їх від тебе силою віднімуть
    й вишлють в вигнання.

Лихі наміри

Горе вам, підступні лиходії,
    хто вигадує гріховні плани.
Ви замишляєте лихе в своїх ліжках,
    та здійснюєте ці наміри з вранішнім сонцем,
    тому що ви маєте силу здійснити злобні наміри свої.
Ви прагнете землі й забираєте її,
    ви хочете будинків й загарбуєте їх,
    ви чините насильство людині та дому її,
    людині й тому, що вона у спадок має.

Господь задумує кару над людьми

Бо ось що говорить Господь:

«Задумую кару Я проти роду цього лихого,
    і від нещастя вас ніщо не порятує[t].
Не будете ви гордо походжати,
    адже страшні часи для вас настануть.
Люди тоді про вас співатимуть
    тужних пісень й промовлятимуть:
„Нас знищено!
    Змінив Господь народу мого жереб.
Як міг від мене Він забрати це?
    Він нечестивців наділив землею нашою.
І ось чому, коли за жеребом ділити землю будуть,
    із вас нікого не залишиться,
    хто б міг дістати свою частку”».

Михея просять не проповідувати

І проповідують вони:
    «Не проповідуй! Не пророкуй цього,
    і тоді ганьба не вкриє нас!»

Дім Якова говорить:
    «Хіба ж у Господа терпець урвався?
Хіба ж Він може так вчинити?
    Хіба ж слова Його добра не чинять
    тому, хто праведно живе?»
«Та ви встаєте, наче ворог, проти Мого народу.
Останню сорочку здираєте з людини мирної,
    що повз іде з безпечними думками,
    повертаючись з війни[u].
Жінок Мого народу
    ви із затишних осель прогнали.
В дітей забрали їхніх назавжди благословення,
    що дав Я їм.
10 Вставайте й геть ідіть,
    бо зруйнували ви цю землю вщент,
    тож тут вам не спочити.
За вашу нечестивість буде вигублена країна ця!
    Тож велика руїна настане в ті часи!

11 Ці люди не бажають слухати Мене,
    але якщо якийсь шахрай їм брехати стане,
    то вони залюбки повірять йому.
Вони, навіть, приймуть того лжепророка,
    який їм скаже: „Настануть кращі часи,
    коли буде досхочу вина і пива”.

Господь збере Свій народ

12 Я справді вас зберу, народе Якова, усіх.
    Я справді позбираю рештки Ізраїлю.
Я позбираю їх разом, немов овець в отару,
    мов череду налякану у загорожу,
    тож наповниться земля галасом багатьох народів.
13 Той, хто проломиться крізь огорожу,
    стане поперед ними.
Вони проломляться і крізь ворота вийдуть.
    Господь ітиме їхній перед ними».

Вожді ізраїльські винні у кривді

І я сказав:
    «Слухайте, провідники народу[v] Якова,
    ізраїльські вельможі.
Знати ви повинні,
    що справедливість є!
Ненавидите ви добро,
    лиш зло вам до душі.
Ви лупите шкіру з людей,
    з кісток здираєте ви їхню плоть.
Ви тіло пожираєте Мого народу,
    здираєте з них шкіру і трощите кістки,
    немов збираєтесь варити м’ясо в казані.
Ви до Господа звертатиметься, і Він не відповість,
    ховатиме від вас Своє обличчя за кривду всю,
    що скоїли ви».

Лжепророки

Ось що Господь сказав про тих пророків, що з пантелику збили мій народ:

«Вони обіцяють благоденство тим, хто їжу їм дає,
    але проголошують священну війну проти тих,
    хто не годує їх.

Тому ви й видінь не бачите в ночі,
    майбутнє невідомо вам—
    то лиш темрява сама.
Бо сонце, й те сховається від цих пророків,
    і потемніє день над ними.
Збентежаться усі, хто бачить з’яви,
    і присоромленими будуть віщуни.
Усі вони затулять присоромлено роти,
    оскільки Бог не відповів їм».

Михей—справжній пророк Божий

А я—від Духу Господа,
    я повен сили, справедливості і моці.
Тож можу Якову я про його переступи сказати
    й Ізраїлю повідати про його гріх.

Провідників ізраїльських буде звинувачено

Почуйте, дому Якова провідники,
    і ви, ізраїльські вельможі,
хто зневажає справедливість
    і перекручує усе, що правим є.
10 Ви збудували Сіон на крові,
    Єрусалим на кривді звели.
11 Його правителі приймають рішення за хабарі,
    його священики за плату вчать,
    його пророки майбуття за гроші провіщають.
Вони на Господа надії покладають, кажуть:
    «Господь Всевишній серед нас,
    тож не спіткає нас ніяке лихо».

12 Тож через вас Сіон розорять наче поле,
    Єрусалим спустошать, і буде там руїна.
Храмова гора на пагорб[w] обернеться,
    чагарником порослий.

Footnotes

  1. 1:2 усі… живе Буквально «земля у всій її повноті».
  2. 1:3 Він… узвишшями Це може бути посилання на те, що Бог ходитиме по верхівках гір або на те, що багато з людей Ізраїля молилися лжебогам на узвишшях, тож Бог потопче їх.
  3. 1:5 народу Або «дому».
  4. 1:7 заробила… невірністю Мені Або «її платня була заробітком шльондри».
  5. 1:9 хвороби Або «гріхи».
  6. 1:10 Не кажіть… в Ґаті Слово «кажіть» гебрейською мовою звучить подібно до «Ґат».
  7. 1:10 Акка Тобто «плакати».
  8. 1:10 В поросі… в Бет-Офрі Слово «Офра» походить від слова «порох».
  9. 1:11 Цаанана не вийдуть Слово «Цаанан»—звучить як «виходити».
  10. 1:11 Бет-Езела… підтримки Бет-Езел—слово означає «Дім близькості». А це перегукується з допомогою, підтримкою.
  11. 1:12 Марота Слово «Марот» походить від кореня «гіркота».
  12. 1:13 Лахиш З древньогебрейської мови ця назва перекладається як «кінь».
  13. 1:13 Ізраїль Можливо, у цьому вірші мова йде про Північне царство.
  14. 1:14 Морешет-Ґат Назва «Морешет-Ґату» звучить як «заручений». Це було рідне місто Михея.
  15. 1:14 Бет-Ахзива… омана Слово «Ахзив» означає «омана» або «обман».
  16. 1:15 Мареші… загарбників Слово «Мареша» звучить як «загарбник» або «володар».
  17. 1:15 Адуллама Печера, у якій сховався Давид, коли тікав від Саула. Див.: 1 Сам. 22:1.
  18. 1:16 Обстрижися й поголися В ознаку суму.
  19. 1:16 орла Або «стерв’ятника».
  20. 2:3 від нещастя… не порятує Буквально «ви не врятуєте свої шиї».
  21. 2:8 що повз… з війни Або «ви ставитеся до них, як до полонених».
  22. 3:1 народу Буквально «дому».
  23. 3:12 пагорб Або «узвишшя». Див.: «узвишшя».

Два свідки

11 І дано мені ціпок, подібний до жезла, і сказано було: «Встань й обміряй храм[a] Божий і вівтар, а також порахуй тих, хто там поклоняється. Але не враховуй зовнішнє подвір’я, бо віддано його невіруючим. Вони будуть топтати святе місто сорок два місяці.

Я дам право двом своїм свідкам, і будуть вони пророкувати тисячу двісті шістдесят днів, і вбрані вони будуть в волосяниці». А свідки ці—дві оливи і два світильники, які стоять перед Господом землі. І якщо хтось намагатиметься завдати їм шкоди, то вогонь вирветься з їхніх уст і спопелить їхніх ворогів. Кожний, хто спробує завдати їм шкоди, загине саме так. У них є сила замкнути небеса, щоб не було дощу, поки вони будуть пророкувати. В них сила над водами: вони можуть перетворити їх на кров. І мають вони силу вдарити землю всілякою карою стільки разів, скільки забажають.

Як закінчать вони свідчення свої, то дикий звір, який виходить з безодні, нападе на них. Він їх переможе і повбиває. Трупи їхні будуть лежати на вулицях цього великого міста, яке символично[b] зветься Содом і Єгипет, де Господь був розіп’ятий. Люди всіх народів, племен, мов і націй будуть дивитися на їхні мертві тіла три з половиною дні і не дозволятимуть поховати їх. 10 Мешканці землі будуть радіти з цього і веселитися, і надсилати одне одному подарунки, бо ці два пророки мучили жителів землі.

11 Але через три з половиною дні оживляючий Дух Божий увійде в пророків і вони зведуться на ноги. Величезний жах охопить тих, хто побачить це. 12 А пророки почули голос гучний, що лунав з небес: «Підійдіть сюди!» І піднялися вони в Небеса на хмарі, а вороги їхні спостерігали за ними.

13 В цю саму мить стався величезний землетрус, одна десята міста була зруйнована. Сім тисяч людей загинуло під час землетрусу, а решта страшенно перелякалась. І прославили вони Бога Небесного. 14 Друга кара минулася, але пам’ятайте, що третя надходить.

Сьома сурма

15 Сьомий Ангел засурмив у сурму й гучні голоси почулися з небес. Вони промовили:

«Панування над світом віднині
    належить Господу нашому і Його Христові.
    Він буде царювати вічно».

16 Тоді двадцять чотири старійшини, які сиділи перед Богом на своїх престолах, упали долілиць і почали прославляти Бога, 17 кажучи:

«Дякуємо Тобі, Господи Боже Всемогутній,
Котрий є і завжди був,
    за те, що прийняв Ти велику владу і почав царювати.
18 Народи лютували,
    але тепер настав час Твого гніву.
Настав час суду над мертвими
    і час нагородження слуг Твоїх:
пророків і святих людей,
    які шанують Тебе—малих і великих.
Настав час знищити тих,
    хто землю руйнує!»

19 Тоді Божий храм на небесах розкрився, і видно стало ковчег Його Заповіту[c] в храмі Його. Тоді спалахнули блискавиці, здійнявся шум, пролунав грім, почався землетрус і посипався великий град.

Footnotes

  1. 11:1 храм Буквально «оселя», тобто Божа оселя—місце, де народ Божий поклоняєтся Йому. Також у 19 вірші.
  2. 11:8 символично Або «духовно».
  3. 11:19 ковчег… Заповіту Ковчег, який знаходився у Святеє Святих святого намету, а пізніше в храмі в Єрусалимі, та містив «доказ» Божого Заповіту.