Левит 26-27
Ukrainian Bible
26 Не зробите собі божків та ідола, і кам'яного стовпа не поставите собі, і каменя з фіґурами не покладете в вашім Краї, щоб кланятися перед ними. Бо Я Господь, Бог ваш!
2 Субіт Моїх будете додержувати, а святиню Мою будете шанувати. Я Господь!
3 Якщо будете ходити згідно з постановами Моїми, а заповідей Моїх будете додержувати й будете виконувати їх,
4 то дам ваші дощі в їхнім часі, і земля дасть свій урожай, а польове дерево дасть плід свій.
5 І молочення досягне вам виноградобрання, а виноградобрання досягне сіяння, і ви будете їсти хліб свій досита, і будете сидіти безпечно в вашому Краї.
6 І дам мир у Краю, і ви будете лежати, і ніхто не вчинить, щоб ви тремтіли, бо злу звірину винищу з землі, а меч не перейде через Край ваш.
7 І ви будете гнати ворогів своїх, а вони попадають перед вами від меча.
8 І п'ятеро з вас поженуть сотню, а сотня з вас пожене десять тисяч, і попадають вороги ваші перед вами від меча.
9 І обернусь Я до вас, і розплоджу вас, і розмножу вас, і виконаю Свого заповіта з вами.
10 І ви будете їсти старе-перестаріле, і повикидаєте старе перед новим.
11 І поставлю місце перебування Свого серед вас, і душа Моя не обридить вами.
12 І Я буду ходити серед вас, і буду вам Богом, а ви будете Мені народом.
13 Я Господь, Бог ваш, що вивів вас з єгипетського краю, щоб ви не були їм рабами. І Я поламав занози вашого ярма, і вивів вас із піднесеною головою.
14 А коли ви не будете слухняні Мені, і не виконуватиме всіх тих заповідей,
15 і якщо постановами Моїми будете погорджувати, і якщо душа ваша бридитиметься законами Моїми, щоб не виконувати всіх заповідей Моїх, щоб ламати вам заповіта Мого,
16 то й Я зроблю вам оце: поставлю над вами перестрах, сухоти й пропасницю, що винищують очі й обезсилюють душу. І ви надаремно сіятимете насіння своє, бо поїдять його вороги ваші.
17 І зверну Я лице Своє на вас, і ви будете вдарені перед своїми ворогами. І будуть панувати над вами ненависники ваші, і ви будете втікати, хоч ніхто вас не гнатиме.
18 А якщо й при тому не будете слухняні Мені, то Я семикратно побільшу кару на вас за ваші гріхи.
19 І зломлю пиху вашої сили, і зроблю ваше небо як залізо, а землю вашу як мідь!
20 І надаремно буде вичерпуватися ваша сила: земля ваша не дасть свого врожаю, а дерево на землі не дасть свого плоду.
21 А якщо й тоді підете проти Мене, і не схочете бути слухняними Мені, то Я семикратно збільшу над вами удара Свого згідно з вашими гріхами.
22 І пошлю на вас пільну звірину, а вона винищить вам дітей, і вигубить вашу худобу, і зменшить кількість вашу, і попустошить ваші дороги.
23 А якщо цими карами не будете навчені, і будете ходити проти Мене,
24 то й Я піду проти вас, і вдарю вас і Я семикратно за ваші гріхи.
25 І приведу на вас меча, що помстить пімсту за заповіта, і ви будете зібрані до ваших міст, і Я пошлю моровицю на вас, і ви будете віддані в руку ворога.
26 Коли Я знищу вам хліб, підпору вашу, то десять жінок будуть пекти хліб вам в одній печі, і вернуть хліб ваш вагою, а ви будете їсти і не насититеся.
27 А якщо й тим не станете слухняні Мені, і будете ходити проти Мене,
28 то й Я з лютістю піду проти вас, і також Я семикратно покараю вас за ваші гріхи,
29 і ви тіло своїх синів будете їсти, і тіло дочок своїх будете поїдати...
30 І поруйную ваші висоти, і повитинаю ваші стовпи сонця, і поскладаю трупи ваші на трупах божків ваших, і обридить душа Моя вас!
31 І вчиню міста ваші руїною, і поспустошую ваші святині, і не прийму ваших пахощів любих.
32 І спустошу Я Край той, і будуть дивуватися з того ваші вороги, що мешкають у ньому.
33 А вас порозпорошую поміж народів, і вийму за вами меча, і стане Край ваш спустошенням, а міста ваші будуть руїною...
34 Тоді земля та надолужить собі за суботні роки по всі дні спустошення її. Коли будете в краї ваших ворогів, тоді ваша земля святкуватиме відпочинок, і надолужить собі за свої суботні роки.
35 По всі дні спустошення святкуватиме вона відпочинок, чого не святкувала в суботні роки, коли ви сиділи на ній.
36 А щодо позосталих серед вас, то впроваджу в їхні серця полохливість в краях їхніх ворогів, і буде їх гнати навіть шелест подмухненого вітром листу, і будуть вони втікати, як утікають перед мечем, та й попадають, хоч ніхто не женеться...
37 І будуть вони спотикатися один об одного, ніби від меча, хоч ніхто не женеться за ними. І ви не зможете стати проти ваших ворогів...
38 І погинете серед поганів, і пожере вас земля ваших ворогів.
39 А позосталі серед вас помарніють у краях ворогів ваших за гріх свій, а також за гріхи батьків своїх помарніють із ними.
40 І визнають вони гріх свій та гріх батьків своїх, що ними спроневірилися були Мені, а також, що ходили проти Мене.
41 Також і Я піду проти них, і впроваджу їх до краю їхніх ворогів. Якщо тоді впокориться їхне необрізане серце, то тоді понесуть кару за свої гріхи.
42 І Я згадаю заповіта Свого з Яковом, а також заповіта Свого з Ісаком, і також заповіта Свого з Авраамом згадаю, і згадаю той Край.
43 А Край той буде позбавлений їх, і надолужить собі свої суботні роки, опустілий від них, а вони понесуть кару за свої гріхи, а то для того, що законами Моїми погорджували, а постанови Мої огидила була їхня душа.
44 А проте, коли вони пробували в краю своїх ворогів, то Я не погорджував ними, і не збридив їх, щоб винищити їх, щоб зламати заповіта Свого з ними. Бо Я Господь, Бог їх!
45 І Я пам'ятатиму їм заповіта з предками, що Я вивів їх з єгипетського краю на очах поган, щоб бути їм Богом. Я Господь!
46 Оце постанови, і устави та закони, що дав Господь між Собою та між Ізраїлевими синами на Сінайскій горі через Мойсея.
27 І Господь промовляв до Мойсея, говорячи:
2 Промовляй до Ізраїлевих синів та й скажеш їм: Коли хто складає обітницю Богові за твоєю оцінкою душ для Господа,
3 то буде твоя оцінка: чоловіка від віку двадцяти літ і аж до віку шостидесяти літ, і буде твоя оцінка п'ятдесят шеклів срібла на міру шеклем святині;
4 а якщо жінка вона, то буде твоя оцінка тридцять шеклів.
5 А якщо від віку п'яти літ і до віку двадцяти літ, то буде твоя оцінка: чоловіка двадцять шеклів, а для жінки десять шеклів.
6 А якщо від віку місяця й аж до віку п'яти літ, то буде твоя оцінка: чоловіка п'ять шеклів срібла, а для жінки твоя оцінка три шеклі срібла.
7 А якщо від віку шостидесяти літ і вище: якщо чоловік, то буде твоя оцінка п'ятнадцять шеклів, а для жінки десять шеклів.
8 А якщо він обіднілий проти твоєї оцінки, то поставить його перед священиком, і священик оцінує його, за тим, що спроможна рука того, хто обіцяв, оцінує його священик.
9 А якщо буде худоба, що з неї приносять жертву для Господа, усе, що дається із неї для Господа, буде святощами.
10 Не вільно обміняти її, ані заступити її, добру злою, або злу доброю; а якщо справді заступить худобу худобою, то буде вона та заступство її буде святощами.
11 А якщо та всяка худоба нечиста, що з неї не приносять жертов для Господа, то він поставить ту худобу перед священиком,
12 і священик оцінує її чи то добре, чи недобре. Як оцінує священик, так нехай буде.
13 А якщо він справді викупить її, то додасть п'яту частину її над оцінку твою.
14 А коли хто посвятить дім свій на святість для Господа, то священик оцінує його чи то добре, чи недобре. Як оцінує його священик, так стане.
15 А якщо той, хто посвячує, викупить свого дома, то додасть п'яту частину срібла твоєї оцінки над нього, і буде його.
16 А якщо хтось посвятить Господеві з поля своєї посілости, то буде оцінка твоя посівом його, посів хомера ячменю за п'ятдесят шеклів срібла.
17 Якщо він посвятить своє поле від ювілейного року, то воно стане за оцінкою твоєю.
18 А якщо посвятить поле своє по ювілеї, то священик облічить йому те срібло за роками, позосталими до ювілейного року, і те буде відняте від оцінки твоєї.
19 А якщо справді викупить те поле той, хто посвячує його, то додасть п'яту частину срібла оцінки над нього, і стане воно його.
20 А якщо він не викупить поля того, і якщо він продасть те поле кому іншому, то вже не буде воно викуплене.
21 І буде те поле, коли воно вийде в ювілеї, святість для Господа, як поле закляття, для священика буде посілість ним.
22 А якщо він посвятить Господеві поле купівлі своєї, що не з поля посілости його,
23 то священик облічить йому суму твоєї оцінки аж до ювілейного року, і дасть твою оцінку того дня, як святість для Господа.
24 В ювілейному році вернеться те поле до того, від кого купив його, що його посілість тієї землі.
25 А вся оцінка твоя буде шеклем святині, двадцять ґер буде шекель.
26 Тільки перворідного в худобі, що визнане, як перворідне для Господа, ніхто не посвятить його, чи то віл, чи то овечка, Господеві воно!
27 А якщо в худобі нечистій, то викупить за твоєю оцінкою, і додасть п'яту частину над нього. А якщо не буде викуплене, то буде продане за оцінкою твоєю.
28 Тільки кожне закляття, що людина заклене Господеві зо всього, що його, від людини, і худоби, і від поля його посілости, не буде продане й не буде викуплене, воно найсвятіше для Господа.
29 Кожне закляття, що буде оголошене за закляття з-посеред людей, не буде викуплене, буде конче забите.
30 А всяка десятина з землі, з насіння землі, з плоду дерева, Господеві воно, святощі для Господа!
31 А якщо дійсно викупить хтось свою десятину, той додасть п'яту частину її над неї.
32 А всяка десятина худоби великої та худоби дрібної, усе, що перейде під палицею, десяте буде святість для Господа.
33 Не буде перебирати між добрим та злим, і не замінить його. А якщо справді заступить його, то буде воно та заступство його, буде святість, не буде викуплене.
34 Оце заповіді, що Господь наказав Мойсеєві для Ізраїлевих синів на Сінайській горі.
Левит 26-27
Ukrainian New Testament: Easy-to-Read Version
Нагороди за покірність Богу
26 Не створюйте собі бовванів. Не встановлюйте ні виліплених образів, ані пам’ятників для себе, ані різьбленого каменя в своїй землі, щоб поклонятися йому. Бо Я Господь—Бог ваш.
2 Дотримуйтеся субот Моїх і шануйте Моє святе місце. Я Господь.
3 Якщо будете жити за Моїми законами, дотримуватися Моїх заповідей і виконувати їх, 4 то Я насилатиму вам вчасно дощі, щоб земля давала врожай, а дерева в полях принесли плоди. 5 І молотьба ваша триватиме аж до збирання врожаю винограду. А збирання винограду триватиме аж до сівби. І тоді ви їстимете досхочу й спокійно житимете на своїй землі. 6 І пошлю Я мир на вашу землю. Лягатимете спати, й ніщо не потурбує вас. І вижену Я злих звірів із вашої землі. І меч не пройде по вашій землі.
7 Ви гнатимете своїх ворогів, і вони впадуть від меча вашого перед вами. 8 П’ятеро з вас гнатимуть сотню чоловік, а сотня гнатиме десять тисяч. І поляжуть вороги ваші від меча перед вами.
9 Я повернуся тоді до вас і зроблю вас плодючими, і примножу вас. Я дотримаюся Своєї Угоди з вами. 10 Ви їстимете старий хліб, що довго зберігається, й повикидаєте його заради нового. 11 Я поставлю Свій святий намет серед вас, і не відцураюся вас. 12 Я житиму серед вас. Я буду вашим Богом, а ви будете Моїм народом. 13 Я є Господь, Бог ваш. Я вивів вас із землі єгиптян, щоб ви більше не були їхніми рабами. Я розбив кайдани ярма вашого і змусив вас ходити гордо.
Кара за непокору
14 Та якщо ви не будете коритися Мені й не виконуватимете всі ці заповіді, 15 якщо зневажатимете Мої закони, якщо будете нехтувати Моїми правилами, і не будете дотримуватися Моїх настанов, порушивши Мою Угоду, 16 то ось що Я зроблю з вами: нашлю на вас жах, сухоти й лихоманку, що занапастять очі ваші й виснажать ваші життя. Марно сіятимете зерно своє, бо вороги з’їдять увесь ваш врожай. 17 Я повернуся обличчям проти вас, і зазнаєте ви поразки перед ворогом своїм. І пануватимуть над вами ваші ненависники, і втікатимете, хоч ніхто не переслідуватиме вас.
18 Якщо ж і після всього цього не коритиметеся Мені, то Я всемеро більше каратиму вас за гріхи ваші. 19 Я знищу гординю влади вашої і зроблю так, що небо стане залізним, а земля мідною[a]. 20 Сила ваша марно витрачатиметься, земля ваша не даватиме врожаю, а дерева на ній—плодів.
21 Якщо ви все ж таки підете проти Мене й не схочете коритися Мені, то Я каратиму вас всемеро більше за гріхи ваші. 22 Я нашлю на вас диких звірів, і вони позбавлять вас дітей і загублять худобу вашу, вас залишиться так мало, що збезлюдніють шляхи ваші.
23 Якщо й після всього цього ви відмовитеся виправлятися і все ще йтимете проти Мене, 24 то Я йтиму супроти вас і Сам покараю вас всемеро більше за ваші гріхи. 25 Я наведу меч на вас, щоб помститися за порушення Угоди. І якщо ви поховаєтеся по своїх містах, то Я нашлю смертельну моровицю на вас і віддам вас до рук ворога вашого. 26 Коли Я зменшу вашу частку хліба до того, що десять жінок пектимуть в одній печі й відмірятимуть кожний шматочок, ви будете їсти, та не насититеся.
27 Якщо й після всього цього ви не підкоритеся Мені і йтимете проти Мене, 28 то Я йтиму в гніві супроти вас і Сам покараю вас всемеро більше за ваші гріхи. 29 Будете ви їсти плоть синів і дочок своїх. 30 Я зруйную ваші узвишшя й порубаю вівтарі для спалення запашного куріння. Я поскидаю мертві тіла ваші на ваших мертвих бовванів, і зненавиджу вас. 31 Я спустошу землю й поруйную святині. Я не прийму солодких пахощів ваших жертв. 32 Я спустошу землю так, що жахатимуться ваші вороги, які оселяться на ній. 33 Я порозкидаю вас поміж народами й вихоплю меч Свій проти вас. Земля ваша спустошиться, а міста буде зруйновано.
34 І тоді земля надолужить за свої суботні роки, за весь час її запустіння, а ви будете в землі ворогів ваших. І спочине тоді земля, і надолужуватиме за свої суботні роки. 35 І спочиватиме вона весь час запустіння за те, що не мала вона субот, коли ви жили на ній. 36 Тим, хто вціліє, Я нажену жах у серця в землі їхніх ворогів, так що вони втікатимуть від шелесту листя від подиху вітру. І вони тікатимуть, як той, що біжить від меча. І попадають вони навіть тоді, коли ніхто не переслідуватиме їх. 37 І спотикатиметься брат об свого брата, наче втікаючи від меча, навіть тоді, коли ніхто не переслідуватиме. І не буде у вас сил протистояти ворогам вашим.
38 І загинете ви серед народів. І щезнете в землі ворогів ваших. 39 А ті, що вціліють, згинуть у землях ворогів своїх за гріхи свої, і згинуть вони за гріхи пращурів своїх.
Завжди є надія
40 І вони зізнаються в своїх гріхах і гріхах батьків своїх, у тому, що були невірні Мені, що ворожо пішли проти Мене. 41 Тож Я ворожо пішов проти них і привів їх до землі ворогів їхніх. І тоді, якщо вони вгамують своє вперте[b] серце й приймуть покарання за гріхи свої, 42 Я згадаю Мою Угоду з Яковом. Я згадаю Мою Угоду з Ісааком і згадаю Угоду з Авраамом, і пам’ятатиму землю.
43 Земля буде покинута людьми й надолужить за свої суботні роки, поки лежатиме покинутою без них. І ті, що вціліють, приймуть покарання за свої гріхи, бо знехтували Моїми настановами й зненавиділи Мої закони. 44 Але навіть тоді, коли вони будуть у землі ворогів своїх, Я не відвернуся від них і не зненавиджу їх, щоб зовсім знищити їх і розірвати Угоду з ними. Бо Я є Господь їхній Бог.
45 Але Я згадаю заради них Угоду з їхніми пращурами, яких Я вивів із землі Єгипетської на очах народів, щоб бути їхнім Богом. Я є Господь».
46 Це закони, правила і настанови, що Господь установив між Собою й дітьми Ізраїлю і передав через Мойсея на горі Синай.
Обітниці
27 І мовив Господь Мойсею: 2 «Скажи дітям Ізраїля: „Якщо хтось дасть обітницю віддати Господу грошову вартість якоїсь особи, 3 то вартість за чоловіка віком від двадцяти до шістдесяти років буде п’ятдесят шекелів срібла за мірою святого шекеля[c]. 4 Якщо це жінка, то ціна буде тридцять шекелів. 5 За хлопця віком від п’яти до двадцяти років ціна буде двадцять шекелів, а за дівчинку—десять шекелів. 6 За хлопчика віком від одного місяця до п’яти років ціна буде п’ять шекелів срібла, а за дівчинку—три шекеля срібла. 7 За людину віком понад п’ятдесят років ціна буде п’ятнадцять шекелів за чоловіка і десять шекелів за жінку.
8 Якщо ж він убогий настільки, що не в змозі сплатити таку ціну, то нехай той приведе його до священика, і священик встановить ціну для нього, відповідно до того, на що той, хто дає обітницю, спроможний.
Жертви Господу
9 Якщо ж обітниця стосується тварини, яка може бути принесена в жертву Господу, то будь-яка тварина, що приноситься в жертву Господу, буде свята. 10 І не можна її ні замінити, ні обміняти добру на погану, погану на добру. Якщо ж хтось обміняє тварину, то обидві вони стануть святі.
11 Якщо обітниця стосується якоїсь нечистої тварини, яку не можна приносити в жертву Господу, то слід її принести до священика. 12 І священик оцінить її, добра вона чи погана. І буде так, як священик установить. 13 Якщо ж хтось хоче викупити її[d], то йому слід додати ще п’яту частину до її вартості.
Вартість оселі
14 Якщо хтось присвячує свою оселю як святиню Господу, то священик мусить встановити її вартість, добра вона чи погана. І як установить священик, так і буде. 15 Якщо ж той, хто присвятив свою оселю як святиню, схоче повернути її, то мусить іще додати п’яту частину до вартості її сріблом, і оселя буде його.
Вартість нерухомості
16 Якщо хтось присвячує як святиню Господу частину землі, якою володіє, то її вартість залежить від того, скільки зерна треба, щоб її засіяти. Це буде п’ятдесят шекелів срібла за кожен гомер[e] ячменю. 17 Якщо він присвячує своє поле як святиню в Ювілейний рік, то ціна залишається та сама. 18 Але якщо хтось присвячує своє поле як святиню після Ювілею, то священик підрахує його вартість відповідно до кількості років, що залишилися до наступного Ювілейного року, і вартість знизиться.
19 Якщо ж той, хто присвячує своє поле, схоче викупити його, то мусить додати п’яту частину до його вартості сріблом, і воно залишиться йому. 20 Якщо він не викупить поля й продасть його іншому, то його вже викупити не можна. 21 Коли поле звільниться в Ювілейний рік, то воно стане святинею як земля, яка приноситься у жертву Господу як особлива жертва. І стане вона власністю священиків.
22 Якщо хтось присвятить Господу куплену землю, що не є часткою його спадщини[f], 23 то священик мусить підрахувати її вартість до Ювілейного року, і той чоловік повинен сплатити цю вартість того ж дня, і буде це священним для Господа. 24 В Ювілейний рік земля відійде до власника, в якого була куплена, хто має право власності на цю землю.
25 Будь-яка оцінка мусить бути здійснена відповідно до шекеля Святого місця. І шекель мусить відповідати двадцяти ґерам[g].
Вартість худоби
26 Первістків тварин, чи то бичок, чи ягня, не можна присвячувати Господу, бо вони вже від народження належать Йому. 27 Але якщо тварина нечиста, її можна викупити за встановлену за неї ціну і ще додати п’яту частину. Якщо ж її не викуплено, то можна її продати за встановлену ціну.
Особливі жертви
28 Будь-яка особлива жертва, що повністю присвячується Господу, з того що хтось має, чи то людина, чи худоба, чи поле з родинної власності, не може бути продана. Її не можна викупити. Все, що повністю присвячується, є великою святинею Господньою.
29 Жодна людина, яку повністю присвятили Господові, не може бути викуплена. Її слід віддати на смерть. 30 Десятина всього, що дає земля, належить Господу—чи то зерно, чи плоди з дерев. Це святиня Господня. 31 Якщо хтось забажає викупити свою десятину, то мусить додати ще п’яту частину до неї.
32 Десята тварина зі стада чи отари, кожна десята, що пройде під пастуховою палицею, буде святинею Господньою. 33 Не слід оглядати, чи добра та тварина, чи погана. Не слід її міняти. Якщо хтось її замінить, то обидві тварини стануть святинею, і їх не можна викупати”».
34 Ось ті заповіді, що Господь переказав Мойсею для дітей Ізраїлю на горі Синай.
Footnotes
- 26:19 небо… мідною Тобто небо не даватиме дощу, а земля не родитиме.
- 26:41 вперте Буквально «необрізане».
- 27:3 шекель Приблизно 11,5 гр. Також див.: Лев. 27:4-7.
- 27:13 викупити її Див.: Вих. 13:1-16 де йдеться про закони викуплення первістків.
- 27:16 гомер Приблизно 220 л.
- 27:22 є часткою… спадщини У древньому Ізраїлі земля належала не людині, а усієї родині. Саме тому землю неможна було продавати або купувати, а тільки орендувати на 50 років.
- 27:25 ґера Приблизно 1 гр.
Від Марка 2
Ukrainian Bible
2 Коли ж Він по кількох днях прийшов знов до Капернауму, то чутка пішла, що Він удома.
2 І зібралось багато, аж вони не вміщалися навіть при дверях. А Він їм виголошував слово.
3 І прийшли ось до Нього, несучи розслабленого, якого несли четверо.
4 А що через народ до Нього наблизитися не могли, то стелю розкрили, де Він був, і пробравши, звісили ложе, що на ньому лежав розслаблений.
5 А Ісус, віру їхню побачивши, каже розслабленому: Відпускаються, сину, гріхи тобі!
6 Там же сиділи дехто з книжників, і в серцях своїх думали:
7 Чого Він говорить отак? Зневажає Він Бога... Хто може прощати гріхи, окрім Бога Самого?
8 І зараз Ісус відчув Духом Своїм, що вони так міркують собі, і сказав їм: Що таке ви в серцях своїх думаєте?
9 Що легше: сказати розслабленому: Гріхи відпускаються тобі, чи сказати: Уставай, візьми ложе своє та й ходи?
10 Але щоб ви знали, що Син Людський має владу прощати гріхи на землі, каже розслабленому:
11 Тобі Я наказую: Уставай, візьми ложе своє, та й іди у свій дім!
12 І той устав, і негайно взяв ложе, і вийшов перед усіма, так що всі дивувались і славили Бога, й казали: Ніколи такого не бачили ми!
13 І вийшов над море Він знов. А ввесь натовп до Нього приходив, і Він їх навчав.
14 А коли Він проходив, то побачив Левія Алфієвого, що сидів на митниці, і каже йому: Іди за Мною! Той устав, і пішов услід за Ним.
15 Коли ж Він сидів при столі в його домі, то багато митників і грішників сиділи з Ісусом та з учнями Його; бо було їх багато, і вони ходили за Ним.
16 Як побачили ж книжники та фарисеї, що Він їсть із грішниками та з митниками, то сказали до учнів Його: Чому то Він їсть із митниками та з грішниками?
17 А Ісус, як почув, промовляє до них: Лікаря не потребують здорові, а слабі. Я не прийшов кликати праведних, але грішників на покаяння.
18 А учні Іванові та фарисейські постили. І приходять вони, та й говорять до Нього: Чому учні Іванові та фарисейські постять, а учні Твої не постять?
19 Ісус же промовив до них: Хіба постити можуть гості весільні, поки з ними ще є молодий? Доки мають вони молодого з собою, то постити не можуть.
20 Але прийдуть ті дні, коли заберуть молодого від них, то й постити будуть вони за тих днів.
21 І не пришиває ніхто до старої одежі латки з сукна сирового, а як ні, то край латки нової одірветься там від старого, і дірка стане ще гірша.
22 І ніхто не вливає вина молодого в старі бурдюки, а то попрориває вино бурдюки, і вино й бурдюки пропадуть, а вливають вино молоде до нових бурдюків.
23 І сталось, як Він переходив ланами в суботу, Його учні дорогою йшли, та й стали колосся зривати.
24 Фарисеї ж казали Йому: Подивись, чому роблять у суботу вони, чого не годиться?
25 А Він їм відказав: Чи ж ви не читали ніколи, що зробив був Давид, як потребу він мав та сам зголоднів був і ті, що були з ним?
26 Як він увійшов був до Божого дому за первосвященика Авіятара, і спожив хліби показні, яких їсти не можна було, тільки священикам, і дав він і тим, хто був із ним?
27 І сказав Він до них: Субота постала для чоловіка, а не чоловік для суботи,
28 а тому то Син Людський Господь і суботі.
От Марка 2
Ukrainian New Testament: Easy-to-Read Version
Зцілення паралізованого
(Мт. 9:1-8; Лк. 5:17-26)
2 За кілька днів повернувся Ісус до Капернаума, і по місту пішла чутка, що Він був вдома. 2 Тож зібралося там так багато людей, що місця не вистачало навіть за дверима. У той час, коли Ісус проповідував їм слово Своє, 3 надійшов гурт із паралізованим чоловіком, якого четверо несли на ношах. 4 Вони не могли пронести чоловіка до Ісуса крізь натовп, тож, розібравши дах будинку, де знаходився Христос, спустили до кімнати ліжко, на якому лежав паралізований. 5 Коли Він побачив, як сильно вони вірують, то мовив до немічного: «Сину Мій, гріхи твої прощені».
6 Там сиділи деякі книжники, які бачили, що Ісус зробив, та почали говорити поміж собою: 7 «Як Він може казати таке? Він зневажає Всевишнього! Ніхто не може прощати гріхи, крім Самого Бога!»
8 Ісус одразу взнав, що вони думали про себе і сказав їм: «Чому ви так думаєте? 9 Що легше: сказати паралізованому: „Твої гріхи прощені” чи „Вставай, візьми свої ноші і йди?” 10 Але Я доведу, що Син Людський має владу на землі прощати гріхи». І мовив Він до паралізованого: 11 «Кажу тобі: вставай, бери постіль свою і йди додому». 12 Тієї ж миті паралізований встав, забрав свої ноші, і на очах у всіх пішов собі. Всі були приголомшені та славили Бога. Вони казали: «Ми ніколи не бачили нічого подібного».
Покликання Левія (Матвія)
(Мт. 9:9-13; Лк. 5:27-32)
13 І знову Ісус вийшов до озера. Увесь натовп вийшов до Нього, і Він навчав їх. 14 По дорозі Він побачив збирача податків Левія, сина Алфієвого. Ісус сказав йому: «Слідуй за Мною!» Тож Левій встав і вирушив за Ним.
15 І сталося так, що коли Ісус їв у домі Левія, багато збирачів податків та грішників. (Адже чимало було таких, хто був Його послідовником).
16 Коли книжники, які належали до секти фарисеїв побачили, що Ісус обідає з грішниками та збирачами податків, вони запитали Його учнів: «Чому Він їсть за одним сатолом зі збирачами податків і грішниками?»
17 Коли Ісус почув це, Він відповів їм: «Не здоровим потрібен лікар, а хворим. Я прийшов, щоб покликати не праведників, а грішників до покаяння».
Про піст
(Мт. 9:14-17; Лк. 5:33-39)
18 На той час учні Іоана та фарисеї постилися. Деякі з людей спитали Ісуса: «Чому учні Іоана та фарисеї дотримуються поста, а Твої учні—ні?»
19 Ісус відповів на те: «Чи бачили ви колись, щоб друзі нареченого постилися на весіллі, поки молодий ще з ними? 20 Та прийде час, коли молодий залишить їх, тоді вони й засумують і почнуть поститися.
21 До старої одежі не пришивають латки з неусадженої тканини, бо вона збіжиться й відірветься від старої тканини і діра буде ще більшою. 22 Ніхто не наливає молоде вино в старі міхи, бо воно їх розірве, та й міхи зіпсуються. Навпаки, для нового вина потрібні нові міхи».
Син Людський—Господь суботи
(Мт. 12:1-8; Лк. 6:1-5)
23 Якось у суботу Ісус проходив пшеничним полем, а учні по дорозі почали зривати колоски та їсти зерно. 24 Дехто з фарисеїв запитав Ісуса: «Поглянь, чому вони збирають зерно? Хіба Закон Мойсеїв не забороняє робити це в суботу?»
25 У відповідь Ісус сказав їм: «Хіба ви не читали, що зробив Давид, коли він і його супутники зголодніли? 26 В той час, коли первосвящеником був Авіатар, Давид зайшов до Божого дому, та з’їв священні хліби, що були наготовані Богові, ще й дав тим, хто був з ним, хоч ті підношення, за Законом Мойсея, ніхто не міг їсти, крім священиків». 27 Й Ісус додав: «Субота створена для людини, а не людина для суботи. 28 Тож Син Людський—Господь і над суботою».
Copyright © 2007 by Bible League International