Add parallel Print Page Options

24 Коли істоти рухалися, звук їхніх крил лунав, ніби рев океанських вод, мов голос Всемогутнього, мов гомін війська. Зупиняючись, істоти опускали крила.

25 І лунав голос з-понад тверді над їхніми головами. Коли вони зупинялися, крила вони опускали. 26 Понад твердю над їхніми головами було щось таке, що виглядало, немов престол із сапфіру, а високо на престолі була постать, схожа на людську.

Read full chapter