Add parallel Print Page Options

36 І сказав Гедеон до Бога: Якщо Ти спасеш Ізраїля моєю рукою, як говорив,

37 то ось я розстелю на тоці вовняне руно; якщо роса буде на самім руні, а на всій землі сухо, то я буду знати, що Ти спасеш Ізраїля моєю рукою, як говорив!

38 І сталося так. І встав він рано взавтра, і розстелив руно, і вичавив росу з руна, повне горня води.

39 І сказав Гедеон до Бога: Нехай не запалиться гнів Твій на мене, нехай я скажу тільки цей раз, нехай но я спробую руном тільки цей раз: нехай буде сухо на самім руні, а на всій землі нехай буде роса.

40 І Бог зробив так тієї ночі, і було сухо на самім руні, а на всій землі була роса.

Read full chapter

36 Ґідеон сказав Богу: «Якщо це правда, що Ти спасеш народ Ізраїля моїми руками, як Ти казав, 37 то от дивись: я кладу овечу шкуру на току. Якщо роса випаде тільки на шкурі, а вся земля навколо лишиться сухою, то знатиму я, що Ти спасеш народ Ізраїля моїми руками, як Ти й казав».

38 Так і сталося. Коли наступного ранку він удосвіта підвівся й викрутив овечу шкуру, то води була повна миска. 39 Тоді Ґідеон звернувся до Бога: «Не гнівайся на мене, але дозволь мені ще одне випробування із шкурою овечою. Хай шкура буде суха, а вся земля навколо росою вкрита». 40 Так Господь і зробив тієї ночі. Вся земля була вкрита росою, і тільки шкура овеча лишалася суха.

Read full chapter