Add parallel Print Page Options

Каяття Йова

42 І Йов відповів Господу:

«Я знаю, все Тобі під силу,
    ніякий задум Твій не спростувати.
Спитав ти: „Хто чорнить пораду
    словами нерозумними такими?”
Не відмовляюсь, справді я питав про те,
    чого не зрозумів, що надто неймовірне,
    що осягнути не вдалось мені.

Сказав Ти: „Вислухай Мене, Я буду говорити.
    Тебе спитаю, ти ж бо поясни”.
Раніше я лиш чув про Тебе,
    аж ось тепер уздрів на власні очі.
Тому я відкидаю все, що говорив[a],
    прошу пробачення у поросі й пилюці»[b].

Виправдання Йова

Після того, як Господь поговорив з Йовом, Він звернувся до Еліфаза з Темана: «Я дуже гніваюся на тебе й двох твоїх друзів, бо ви нічого правдиво про Мене не сказали, а слуга Мій Йов сказав правильно. Тепер же візьміть сім биків та сім баранів, йдіть до раба Мого Йова і складіть від себе пожертву. А раб Мій Йов молитиметься за вас. Я шаную прохання Йова, тож не воздам вам за вашу недолугість, за те, що говорили про Мене не так правдиво, як раб Мій Йов».

Тоді Еліфаз із Темана, Білдат із Шуа й Зофар із Наамата пішли й зробили так, як наказав їм Господь. А Господь почув молитву Йова.

Read full chapter

Footnotes

  1. 42:6 я відкидаю… говорив Або «я соромлюся себе самого».
  2. 42:6 у поросі й пилюці Загальновживаний у юдеїв вияв горя й приниження.