Йов 4
Ukrainian Bible: Easy-to-Read Version
Еліфазове слово
4 Тоді заговорив Еліфаз із Темана:
2 «Якщо до тебе хтось промовить слово,
чи зможеш ти стерпіти?
Хто тут утримається і змовчить?
3 Ти багатьох людей навчав,
ти зміцнював заслаблі руки.
4 Порадами твоїми звивсь на ноги той, хто спотикався,
зміцнив коліна ти тремтячі.
5 Тепер от сталося з тобою лихо, ти роздратований;
насунулась біда впритул, і ти розгубивсь.
6 Невже твоя набожність не дає відваги?
Твої чесноти сподівань не варті?
7 Згадай: хіба безвинні згублені були,
чи праведних хоч десь та погубили?
8 Як я не раз спостерігав,
хто оре злом і засіває кривду, те й пожинає.
9 Шквал Господнього гніву вимітає,
їх Божий Дух з лиця землі стирає.
10 Хай лев гарчить, хай лева рик гнівливий не вмовкає,
але повипадали зуби в левеняти.
11 Немає здобичі, й левиця гине з голоду,
а левеняти, згодом, розбрідають хто куди.
12 Мені таємно звістку принесли,
і вухо ледь вловило тихий шепіт.
13 Мені видіння ночі марево плели,
коли глибокий сон склепив повіки.
14 Страхи й жахи чіплялися за мене,
змушуючи кістки мої тремтіти.
15 Привід пройшов повз мене,
й волосся стало диба.
16 Не ворушився він,
та я його подоби не впізнав.
Перед очима чийсь явився образ,
і тиша. Раптом голос пролунав.
17 Чи можна праведнішим буть від Бога,
чи може смертний чистотою перевершити Творця?
18 Він довіряти слугам Своїм (Ангелам) не може,
вони, Його посланці, помиляються і ті.
19 А що вже говорить про тих,
хто мешкає у глиняних хатах[a],
де замість підмурівка—порох?
Як тую міль, їх Бог крушить.
20 Від ранку їм ударів завдає Він;
немає в них основи, тож і гинуть,
21 й нічого не лишається від них.
Отож вони конають, мудрості позбуті».
Footnotes
- 4:19 у глиняних хатах Тобто «людина, яка мешкає у своєму тілі».
Йов 4
Ukrainian Bible: Easy-to-Read Version
Еліфазове слово
4 Тоді заговорив Еліфаз із Темана:
2 «Якщо до тебе хтось промовить слово,
чи зможеш ти стерпіти?
Хто тут утримається і змовчить?
3 Ти багатьох людей навчав,
ти зміцнював заслаблі руки.
4 Порадами твоїми звивсь на ноги той, хто спотикався,
зміцнив коліна ти тремтячі.
5 Тепер от сталося з тобою лихо, ти роздратований;
насунулась біда впритул, і ти розгубивсь.
6 Невже твоя набожність не дає відваги?
Твої чесноти сподівань не варті?
7 Згадай: хіба безвинні згублені були,
чи праведних хоч десь та погубили?
8 Як я не раз спостерігав,
хто оре злом і засіває кривду, те й пожинає.
9 Шквал Господнього гніву вимітає,
їх Божий Дух з лиця землі стирає.
10 Хай лев гарчить, хай лева рик гнівливий не вмовкає,
але повипадали зуби в левеняти.
11 Немає здобичі, й левиця гине з голоду,
а левеняти, згодом, розбрідають хто куди.
12 Мені таємно звістку принесли,
і вухо ледь вловило тихий шепіт.
13 Мені видіння ночі марево плели,
коли глибокий сон склепив повіки.
14 Страхи й жахи чіплялися за мене,
змушуючи кістки мої тремтіти.
15 Привід пройшов повз мене,
й волосся стало диба.
16 Не ворушився він,
та я його подоби не впізнав.
Перед очима чийсь явився образ,
і тиша. Раптом голос пролунав.
17 Чи можна праведнішим буть від Бога,
чи може смертний чистотою перевершити Творця?
18 Він довіряти слугам Своїм (Ангелам) не може,
вони, Його посланці, помиляються і ті.
19 А що вже говорить про тих,
хто мешкає у глиняних хатах[a],
де замість підмурівка—порох?
Як тую міль, їх Бог крушить.
20 Від ранку їм ударів завдає Він;
немає в них основи, тож і гинуть,
21 й нічого не лишається від них.
Отож вони конають, мудрості позбуті».
Footnotes
- 4:19 у глиняних хатах Тобто «людина, яка мешкає у своєму тілі».
Йов 4
Ukrainian Bible: Easy-to-Read Version
Еліфазове слово
4 Тоді заговорив Еліфаз із Темана:
2 «Якщо до тебе хтось промовить слово,
чи зможеш ти стерпіти?
Хто тут утримається і змовчить?
3 Ти багатьох людей навчав,
ти зміцнював заслаблі руки.
4 Порадами твоїми звивсь на ноги той, хто спотикався,
зміцнив коліна ти тремтячі.
5 Тепер от сталося з тобою лихо, ти роздратований;
насунулась біда впритул, і ти розгубивсь.
6 Невже твоя набожність не дає відваги?
Твої чесноти сподівань не варті?
7 Згадай: хіба безвинні згублені були,
чи праведних хоч десь та погубили?
8 Як я не раз спостерігав,
хто оре злом і засіває кривду, те й пожинає.
9 Шквал Господнього гніву вимітає,
їх Божий Дух з лиця землі стирає.
10 Хай лев гарчить, хай лева рик гнівливий не вмовкає,
але повипадали зуби в левеняти.
11 Немає здобичі, й левиця гине з голоду,
а левеняти, згодом, розбрідають хто куди.
12 Мені таємно звістку принесли,
і вухо ледь вловило тихий шепіт.
13 Мені видіння ночі марево плели,
коли глибокий сон склепив повіки.
14 Страхи й жахи чіплялися за мене,
змушуючи кістки мої тремтіти.
15 Привід пройшов повз мене,
й волосся стало диба.
16 Не ворушився він,
та я його подоби не впізнав.
Перед очима чийсь явився образ,
і тиша. Раптом голос пролунав.
17 Чи можна праведнішим буть від Бога,
чи може смертний чистотою перевершити Творця?
18 Він довіряти слугам Своїм (Ангелам) не може,
вони, Його посланці, помиляються і ті.
19 А що вже говорить про тих,
хто мешкає у глиняних хатах[a],
де замість підмурівка—порох?
Як тую міль, їх Бог крушить.
20 Від ранку їм ударів завдає Він;
немає в них основи, тож і гинуть,
21 й нічого не лишається від них.
Отож вони конають, мудрості позбуті».
Footnotes
- 4:19 у глиняних хатах Тобто «людина, яка мешкає у своєму тілі».
Свята Біблія: Сучасною мовою (УСП) © 1996, 2019 Bible League International