Add parallel Print Page Options

Де ти був, коли землю основував Я? Розкажи, якщо маєш знання!

Хто основи її положив, чи ти знаєш? Або хто розтягнув по ній шнура?

У що підстави її позапущувані, або хто поклав камінь наріжний її,

коли разом співали всі зорі поранні та радісний окрик здіймали всі Божі сини?

І хто море воротами загородив, як воно виступало, немов би з утроби виходило,

коли хмари поклав Я за одіж йому, а імлу за його пелюшки,

10 і призначив йому Я границю Свою та поставив засува й ворота,

11 і сказав: Аж досі ти дійдеш, не далі, і тут ось межа твоїх хвиль гордовитих?

12 Чи за своїх днів ти наказував ранкові? Чи досвітній зорі показав її місце,

13 щоб хапалась за кінці землі та посипались з неї безбожні?

14 Земля змінюється, мов та глина печатки, і стають, немов одіж, вони!

15 І нехай від безбожних їх світло відійметься, а високе рамено зламається!

16 Чи ти сходив коли аж до морських джерел, і чи ти переходжувався дном безодні?

17 Чи для тебе відкриті були брами смерти, і чи бачив ти брами смертельної тіні?

18 Чи широкість землі ти оглянув? Розкажи, якщо знаєш це все!

19 Де та дорога, що світло на ній пробуває? А темрява де її місце,

20 щоб узяти її до границі її, і щоб знати стежки її дому?

21 Знаєш ти, бо тоді народився ж ти був, і велике число твоїх днів!

Read full chapter

Де ти був, коли землю основував Я? Розкажи, якщо маєш знання!

Хто основи її положив, чи ти знаєш? Або хто розтягнув по ній шнура?

У що підстави її позапущувані, або хто поклав камінь наріжний її,

коли разом співали всі зорі поранні та радісний окрик здіймали всі Божі сини?

І хто море воротами загородив, як воно виступало, немов би з утроби виходило,

коли хмари поклав Я за одіж йому, а імлу за його пелюшки,

10 і призначив йому Я границю Свою та поставив засува й ворота,

11 і сказав: Аж досі ти дійдеш, не далі, і тут ось межа твоїх хвиль гордовитих?

12 Чи за своїх днів ти наказував ранкові? Чи досвітній зорі показав її місце,

13 щоб хапалась за кінці землі та посипались з неї безбожні?

14 Земля змінюється, мов та глина печатки, і стають, немов одіж, вони!

15 І нехай від безбожних їх світло відійметься, а високе рамено зламається!

16 Чи ти сходив коли аж до морських джерел, і чи ти переходжувався дном безодні?

17 Чи для тебе відкриті були брами смерти, і чи бачив ти брами смертельної тіні?

18 Чи широкість землі ти оглянув? Розкажи, якщо знаєш це все!

19 Де та дорога, що світло на ній пробуває? А темрява де її місце,

20 щоб узяти її до границі її, і щоб знати стежки її дому?

21 Знаєш ти, бо тоді народився ж ти був, і велике число твоїх днів!

Read full chapter