Add parallel Print Page Options

Йов усе втрачає

13 Настав день, коли сини й дочки Йова їли й пили вино, гостюючи в найстаршого брата. 14 А до Йова прийшов посланець і сказав: «Воли землю орали, а ослиці біля них паслися. 15 Аж тут налетіли севійці[a], худобу погнали і зарубали пастухів мечами. Лиш я врятувався, щоб принести тобі новину».

16 Не встиг замовкнуть перший утікач, як другий підійшов і мовив: «Вогонь Господній впав з небес[b] і вщент спалив овець і кіз, і юних пастухів. Лиш я втік, щоб принести тобі новину». 17 Ще говорив той чоловік, а інший вже наблизився й промовив: «Халдеї трьома загонами налетіли на нас, забрали верблюдів й порубали мечами слуг. Лише мені вдалося утекти із вісткою до тебе».

18 Ще говорив той утікач, як інший вже прибіг і мовив: «Твої сини й дочки їли й вино пили в гостях у свого старшого брата. 19 Та раптом налетів з-за пустелі дужий вітер, обрушився на всі чотири кути будинку; той завалився на молодих людей, і вони загинули. Лиш мені вдалося утекти з новиною для тебе».

20 І скочив Йов на ноги, розірвавши на собі одяг. Потім поголив голову в ознак туги, припав до землі й почав вклонятися. 21 І сказав:

«З’явився голим я у світ із лона материнського,
    голим і повернусь туди.
Господь дав, Господь і забрав.
    Благословенне будь ім’я Господнє!»

22 Не згрішив Йов, незважаючи на все це, ні в чому Бога він не звинуватив.

Read full chapter

Footnotes

  1. 1:15 севійці Народ, який мешкав у південній частині Аравійської пустелі.
  2. 1:16 Вогонь… з небес Або «блискавка».