Add parallel Print Page Options

Де ти був, коли землю основував Я? Розкажи, якщо маєш знання!

Хто основи її положив, чи ти знаєш? Або хто розтягнув по ній шнура?

У що підстави її позапущувані, або хто поклав камінь наріжний її,

коли разом співали всі зорі поранні та радісний окрик здіймали всі Божі сини?

І хто море воротами загородив, як воно виступало, немов би з утроби виходило,

коли хмари поклав Я за одіж йому, а імлу за його пелюшки,

10 і призначив йому Я границю Свою та поставив засува й ворота,

11 і сказав: Аж досі ти дійдеш, не далі, і тут ось межа твоїх хвиль гордовитих?

12 Чи за своїх днів ти наказував ранкові? Чи досвітній зорі показав її місце,

13 щоб хапалась за кінці землі та посипались з неї безбожні?

14 Земля змінюється, мов та глина печатки, і стають, немов одіж, вони!

15 І нехай від безбожних їх світло відійметься, а високе рамено зламається!

16 Чи ти сходив коли аж до морських джерел, і чи ти переходжувався дном безодні?

17 Чи для тебе відкриті були брами смерти, і чи бачив ти брами смертельної тіні?

18 Чи широкість землі ти оглянув? Розкажи, якщо знаєш це все!

19 Де та дорога, що світло на ній пробуває? А темрява де її місце,

20 щоб узяти її до границі її, і щоб знати стежки її дому?

21 Знаєш ти, бо тоді народився ж ти був, і велике число твоїх днів!

Read full chapter

Де був ти в час, коли землі основи Я творив?
    Ну ж бо, скажи, якщо розумний ти.
Хто її виміри окреслив? Ти ж бо знаєш.
    І хто її відміряв потім?
Що є підґрунтям для земних основ,
    і хто землі поклав наріжний камінь,
коли всі зорі вранішні співали,
    і веселились Ангели[a],
    прославляючи плоди Його творінь?

Хто широчінь морську у брами взяв,
    коли вона лилась, немов із лона,
коли їй хмари одягнув
    і мрякою її запеленав,
10 коли кордони моря я провів
    і встановив залізні ґрати й двері,
11 коли сказав: „Ти можеш докотитися сюди й не далі,
    ось тут межа твоїх (могутніх) хвиль”.

12 Чи ти колись давав накази ранку,
    чи вказував зорі, де місце їй,
13 вхопити світлом край землі
    і витрясти негідників ізвідти?
14 Земля міняється, мов глина під печаттю,
    і постає, мов у святкових шатах.
15 Злим людям світло лише заважає:
    віднімеш темряву і руйнуються їх плани.

16 Чи довелось тобі колись на дно морське спуститись?
    Чи зміряв кроками незвідані глибини ти?
17 Чи показали тобі брами смерті,
    чи бачив браму, за якою смерті тінь?
18 Чи зміг ти дослідити шир землі безкраю?
    Якщо усе це знаєш ти, скажи.

19 Де шлях туди, де оселилось світло?
    А морок—де ночує він?
20 Ти, безперечно, знаєш, де кордони тьми,
    де стежка, що веде до її дому.
21 Ти все це знаєш, бо тоді вже народився,
    і не злічити, скільки днів прожив.

Read full chapter

Footnotes

  1. 38:7 Ангели Буквально «сини Божі».