Йов 37
Ukrainian Bible
37 Отож, і від цього тремтить моє серце і зрушилось з місця свого.
2 Уважливо слухайте гук Його голосу, і грім, що несеться із уст Його,
3 його Він пускає попід усім небом, а світло Своє аж на кінці землі.
4 За Ним грім ричить левом, гримить гуком своєї величности, і його Він не стримує, почується голос Його.
5 Бог предивно гримить Своїм голосом, вчиняє великі діла, яких не розуміємо ми.
6 До снігу говорить Він: Падай на землю! а дощеві та зливі: Будьте сильні!
7 Він руку печатає кожній людині, щоб пізнали всі люди про діло Його.
8 І звір входить у сховище, і живе в своїх лігвищах.
9 Із кімнати південної буря приходить, а з вітру північного холод.
10 Від Божого подиху лід повстає, і водна широкість тужавіє.
11 Також Він обтяжує вільгістю тучу, і світло своє розпорошує хмара,
12 і вона по околицях ходить та блукає за Його проводом, щоб чинити все те, що накаже Він їй на поверхні вселенної,
13 він наводить її чи на кару для краю Свого, чи на милість.
14 Бери, Йове, оце до ушей, уставай і розваж Божі чуда!
15 Чи ти знаєш, що Бог накладає на них, і заяснює світло із хмари Своєї?
16 Чи ти знаєш, як носиться хмара в повітрі, про чуда Того, Який має безвадне знання,
17 ти, що шати твої стають теплі, як стишується земля з полудня?
18 Чи ти розтягав із Ним хмару, міцну, немов дзеркало лите?
19 Навчи нас, що скажем Йому? Через темність ми не впорядкуємо слова.
20 Чи Йому оповісться, що буду казати? Чи зміг хто сказати, що Він знищений буде?
21 І тепер ми не бачимо світла, щоб світило у хмарах, та вітер перейде і вичистить їх.
22 Із півночі приходить воно, немов золото те, та над Богом величність страшна.
23 Всемогутній, Його не знайшли ми, Він могутній у силі, але Він не мучить нікого судом та великою правдою.
24 Тому нехай люди бояться Його, бо на всіх мудросердих не дивиться Він.
Иов 37
Ukrainian New Testament: Easy-to-Read Version
37 «Коли я думаю про бурю ураганну,
тріпоче серце і нерівно б’ється.
2 Прислухайтесь до грому голосу Його,
послухайте, як гуркіт ллється з уст Його.
3 Він посилає блискавку, щоб освітила небо,
заграва розлягається з кінця в кінець землі.
4 Гучний, величний голос Божий розсилає громи,
ніхто не спинить гуркіт грому Божого.
5 Гримить чудовий голос Божий,
вершить великі справи Він,
яких ми осягнуть не в змозі.
6 Тому що снігу Він наказує: „На землю падай”.
А зливі промовляє: „Дужче лий”.
7 Він кожного печаткою позначив,
щоб всі могли довідатись, що Він зробив.
8 До лігва утікає все живе,
щоб заховатись, пересидіти.
9 Із півдня налітає вітер штормовий,
північні вітри холод принесуть.
10 Від подиху Бога утворюється лід
і неосяжні води замерзають.
11 До того ж хмари Він наповнює водою,
скрізь розсилає блискавки із них.
12 Кружляють небом хмарища важенні,
виконуючи Боже повеління.
Як Він бажає, над землею линуть.
13 Чи то заради покарання для землі,
а, може, милості заради Він це зробив.
14 Про це послухай, Йове.
Встань і поміркуй про чудеса Господні.
15 Чи знаєш ти, як хмарами керує Бог,
як змушує вистрілювати блискавками небо?
16 Чи знаєш ти, як темні хмари розвіюються?
Чи знаєш ти про неймовірні чудеса Того, Хто знає все?
17 Чи можеш ти, хто в одязі потіє, знати,
чому південний вітер віє і змушує завмерти землю?
18 Чи можеш ти разом з Ним хмари розстилати,
важкі, як дзеркало шліфоване латунне?
19 Скажи, що мусимо Йому сказати.
Не можемо придумати нічого, бо не знаєм.
20 Хіба годиться перебивати Бога, щоб сказати самому?
Це також безглуздо, як просити Бога смерті?
21 Отож ніхто не бачив світла, яскравого такого,
як коли подує вітер і розвіє хмари,
й очистить повітря, зробить прозорим його.
Тоді яскравий жар приходить
22 із Зафона[a]—те страшне й яскраве світло,
що навколо Бога.
23 Не можем Всемогутнього ми осягнути,
величний Він у силі, справедливості та правді.
Він перед нами не звітує[b].
24 Тому Його й бояться люди,
хоч Він на мудрагеля кожного і не зважає».
Copyright © 2007 by Bible League International