Add parallel Print Page Options

25 І заговорив шух'янин Білдад та й сказав:

Панування та острах у Нього, Який на висотах Своїх чинить мир.

Чи війську Його є число? І над ким Його світло не сходить?

І як може людина бути праведною перед Богом, і як може бути чистим, від жінки народжений?

Таж Йому навіть місяць не світить, і в очах Його й зорі не ясні!

Що ж тоді людина ота, червяк, чи син людський хробак?...

26 А Йов відповів та й сказав:

Як безсилому ти допоміг, як рамено підпер ти неможному?

Що ти радив немудрому, й яку раду подав багатьом?

Кому ти слова говорив, і чий дух вийшов з тебе?

Рефаїми тремтять під водою й всі її мешканці.

Голий шеол перед Ним, і нема покриття Аваддону.

Він над порожнечею північ простяг, на нічому Він землю повісив.

Він зав'язує воду в Своїх облаках, і не розбивається хмара під ними.

Він поставив престола Свого, розтягнув над ним хмару Свою.

10 На поверхні води Він зазначив межу аж до границі між світлом та темрявою.

11 Стовпи неба тремтять та страшаться від гніву Його.

12 Він міццю Своєю вспокоює море, і Своїм розумом нищить Рагава.

13 Своїм Духом Він небо прикрасив, рука Його в ньому створила втікаючого Скорпіона.

14 Таж це все самі кінці дороги Його, бо ми тільки слабке шепотіння чували про Нього, грім потуги ж Його хто його зрозуміє?...

27 І Йов далі вів мову свою та й казав:

Як живий Бог, відкинув Він право моє, і душу мою засмутив Всемогутній,

і як довго в мені ще душа моя, і дух Божий у ніздрях моїх,

неправди уста мої не говоритимуть, а язик мій не скаже омани!

Борони мене, Боже, признати вас за справедливих! Доки я не помру, своєї невинности я не відкину від себе,

за свою справедливість тримаюся міцно, й її не пущу, моє серце не буде ганьбити ні одного з днів моїх,

нехай буде мій ворог немов той безбожник, а хто повстає проти мене як кривдник!

Яка ж бо надія лукавому, коли відірве, коли візьме Бог душу його?

Чи Бог вислухає його крик, коли прийде на нього нещастя?

10 Чи буде втішатися він Всемогутнім? Буде кликати Бога за кожного часу?

11 Я вас буду навчати про Божую руку, що є у Всемогутнього я не сховаю,

12 таж самі ви це бачили всі, то чого ж нісенітниці плещете?

13 Така доля людини безбожної, це спадщина насильників, що отримають від Всемогутнього:

14 Як розмножаться діти його то хіба для меча, а нащадки його не наситяться хлібом!

15 Позосталих по нім моровиця сховає, і вдовиці його не заплачуть...

16 Якщо накопичить він срібла, немов того пороху, і наготує одежі, як глини,

17 то він наготує, а праведний вдягне, а срібло невинний поділить...

18 Він будує свій дім, як та міль, й як той сторож, що ставить собі куреня,

19 він лягає багатим, та більше не зробить того: свої очі відкриє й немає його...

20 Страхіття досягнуть його, мов вода, вночі буря украде його,

21 східній вітер його понесе і минеться, і бурею схопить його з його місця...

22 Оце все Він кине на нього, і не змилосердиться, і від руки Його мусить той спішно втікати!

23 Своїми долонями сплесне над ним, і свисне над ним з свого місця...

Слово Білдата

25 Тоді почав Білдат із Шуа говорити:

«Йому належать влада й страх.
    Він втихомирює усе,
    бо Він—у висоті найвищій.
Хіба злічити можна Його військо[a]?
    На кого Його світло не зійде?
Як перед Богом може праведною буть людина?
    Як може чистим бути той,
    хто вийшов з материнської утроби?
Насправді навіть місяць не яскравий,
    зірки, і ті в очах Його не чисті.
Тим більше чоловік, він є лише личинка.
    Таж син людський—не більше черв’яка!»

Відповідь Йова

26 Йов відповів на те:

«То як же ви убогому допомогли?
    То ж як безсилі руки ви зміцнили?
Яку пораду слушну ви дали дурному?
    Якої мудрості його навчили?
Хто допоміг вам вимовити ці слова
    і хто натхнення дав вам говорити?

Померлих духи корчаться у муках
    під водою[b] з істотами, що там живуть.
Шеол оголений з’являється на очі Богу,
    і Абаддон нічим прикритися не може.
Над порожнечею розкинув північ Він,
    підвісив небо до нічого.
У хмарах Він збирає води,
    і хмари не розірвуться від їхньої ваги.
Він повен місяць затуляє від очей,
    його лице за хмарами ховає.
10 Проклав межу Він на поверхні вод,
    від темряви щоб світло відділити.
11 Тремтять небесні основи,
    нажахані погрозами Його.
12 Він втихомирив море силою Своєю[c],
    3 а розумом Своїм звалив насмерть Рагава.
13 Він прояснив Своїм диханням небеса,
    Він наздогнав втікаючого змія[d] і проткнув[e].
14 І це лише дещиця того, що може Він здійснити.
    Ми чуємо лиш Його шепіт.
    Кому під силу осягнути грім могутності Його?»

27 По тому Йов вів далі мову:

«Поки існує Бог, Який позбавив справедливості мене,
    поки існує Всемогутній,
    що гіркотою мені душу отруїв,
наскільки вистачить мені дихання,
    наскільки Божий Дух мене тримати буде,
уста мої не вимовлять брехні,
    і з язика зрадливе слово не злетить.
Ні, вам я не скажу про вашу правоту,
    поки живий, не визнаю, що в чомусь схибив.
Невинність я відстоюю й не відступлюсь,
    поки живий, не матиму я докорів сумління.
Нехай зловмисниками будуть вороги мої,
    нехай несправедливі напади жорстокою карою відізвуться.
Адже яку надію матиме безбожник,
    коли відмовиться від нього Бог,
    коли Він забере життя у нього?
Хіба до Бога долітає крик про допомогу,
    коли страждання валяться раптово?
10 Чи ласку він знайде у Всемогутнього?
    Чи буде він звертатися щораз до Бога? Ні!

11 Пораджу дещо Вам про те, що в Божій владі,
    не приховаю намірів Усемогутнього від вас.
12 Авжеж, ви все це бачили самі.
    Чому тоді ведете марні балачки?

13 [f] Для кривдника такою Божа воля є,
    ось що дістанеться від Всемогутнього злостивцю.
14 Якщо синів багато має він, то меч дістане їх;
    не буде вдосталь хліба у його нащадків.
15 Знайдуть хвороба й смерть усіх,
    хто після нього буде жити,
    не будуть вдови голосить за ним.
16 Хоча громадить срібло буде злодіяка, як пилюку,
    і назбирає одягу собі, мов глини,
17 нашиє він, та праведники зносять,
    і безневинні срібло розподілять.
18 Він розбудує дім свій, нетривке гніздо,
    як свій курінь будує сторож лиш на літо.
19 Багатим він лягає спати, але прокинеться убогим,
    розплющить очі вранці, а багатства вже нема.
20 Мов повінь, його страхи поглинають,
    вночі буремний вітер викрадає його.
21 Здіймає східний вітер бідолаху і несе,
    із дому вимітає його навіки.
22 Жбурляє й крутить без жалю у вирі,
    хоч як людина прагне врятуватись від стихії.
23 В долоні плеще і свистить
    шипить до Бога зі свого осідку».

Footnotes

  1. 25:3 військо Можливо Його «Ангели» або «зірки».
  2. 26:5 під водою Або «під землею», тобто у «Шеолі». Див.: «Шеол».
  3. 26:12 Він… Своєю Відтворення давнього ханаанського міфу про те, як головний Бог виявив неймовірну силу, подолавши бога Яма.
  4. 26:13 втікаючого змія Можливо, мова йде про «Рагава». Див.: «Рагав» та Іс. 27:1.
  5. 26:13 Він… проткнув Тут також перегук, полеміка з ханаанською міфологією.
  6. 27:13 Багато знавців Біблейських текстів вважають, що саме Зофар відповідає Йову у віршах 13-23.