Йов 20-21
Ukrainian Bible
20 І відповів нааматянин Цофар та й сказав:
2 Тому то думки мої відповідати мене навертають, і тому то в мені цей мій поспіх!
3 Соромливу нагану собі я почув, та дух з мого розуму відповідає мені.
4 Чи знаєш ти те, що від вічности, відколи людина на землі була поставлена,
5 то спів несправедливих короткий, а радість безбожного тільки на хвилю?
6 Якщо піднесеться величність його аж до неба, а його голова аж до хмари досягне,
7 проте він загине навіки, немов його гній, хто бачив його, запитає: де він?
8 Немов сон улетить і не знайдуть його, мов видіння нічне, він сполошений буде:
9 його бачило око, та бачити більше не буде, і вже не побачить його його місце...
10 Сини його запобігатимуть ласки в нужденних, а руки його позвертають маєток його...
11 Повні кості його молодечости, та до пороху з ним вона ляже!
12 Якщо в устах його зло солодке, його він таїть під своїм язиком,
13 над ним милосердиться та не пускає його, і тримає його в своїх устах,
14 то цей хліб в його нутрощах зміниться, стане він жовчю зміїною в нутрі його!...
15 Він маєток чужого ковтав, але його виблює: Бог виганяє його із утроби його...
16 Отруту зміїну він ссатиме, гадючий язик його вб'є!
17 Він річкових джерел не побачить, струмків меду та молока.
18 Позвертає він працю чужу, і її не ковтне, як і маєток, набутий з виміни своєї, жувати не буде...
19 Бо він переслідував, кидав убогих, він дім грабував, хоч не ставив його!
20 Бо спокою не знав він у нутрі своїм, і свого наймилішого не збереже.
21 Немає останку з обжирства його, тому нетривале добро його все:
22 за повні достатку його буде тісно йому, рука кожного скривдженого прийде на нього!
23 Хай наповнена буде утроба його, та пошле Він на нього жар гніву Свого, і буде дощити на нього недугами його...
24 Він буде втікати від зброї залізної, та прониже його мідний лук...
25 Він стане меча витягати, і вийде він із тіла, та держак його вийде із жовчі його, і перестрах на нього впаде!
26 При скарбах його всі нещастя заховані, його буде жерти огонь не роздмухуваний, позостале в наметі його буде знищене...
27 Небо відкриє його беззаконня, а земля проти нього повстане,
28 урожай його дому втече, розпливеться в день гніву Його...
29 Оце доля від Бога людині безбожній, і спадщина, обіцяна Богом для неї!
21 А Йов відповів та й сказав:
2 Уважно послухайте слово моє, і нехай буде мені це розрадою вашою!
3 Перетерпіть мені, а я промовлятиму, по промові ж моїй насміхатися будеш.
4 Хіба до людини моє нарікання? Чи не мав би чого стати нетерпеливим мій дух?
5 Оберніться до мене й жахніться, та руку на уста свої покладіть...
6 І якщо я згадаю про це, то жахаюсь, і морозом проймається тіло моє...
7 Чого несправедливі живуть, доживають до віку, й багатством зміцняються?
8 Насіння їх міцно стоїть перед ними, при них, а їхні нащадки на їхніх очах...
9 Доми їхні то спокій від страху, і над ними нема бича Божого.
10 Спинається бик його, і не даремно, зачинає корова його, й не скидає.
11 Вони випускають своїх молодят, як отару, а їх діти вибрикують.
12 Вони голос здіймають при бубні та цитрі, і веселяться при звуку сопілки.
13 Провадять в добрі свої дні, і сходять в спокої в шеол.
14 А до Бога говорять вони: Уступися від нас, ми ж доріг Твоїх знати не хочем!
15 Що таке Всемогутній, що будем служити Йому? І що скористаєм, як будем благати Його?
16 Та не в їхній руці добро їхнє, далека від мене порада безбожних...
17 Як часто світильник безбожним згасає, і приходить на них їх нещастя? Він приділює в гніві Своїм на них пастки!
18 Вони будуть, немов та солома на вітрі, і немов та полова, що буря схопила її!
19 Бог ховає синам його кривду Свою та нехай надолужить самому йому, і він знатиме!
20 Нехай його очі побачать нещастя його, й бодай сам він пив гнів Всемогутнього!
21 Яке бо старання його про родину по ньому, як для нього число його місяців вже перелічене?
22 Чи буде хто Бога навчати знання, Його, що й небесних судитиме?
23 Оцей в повній силі своїй помирає, увесь він спокійний та мирний,
24 діжки його повні були молока, а мізок костей його свіжий.
25 А цей помирає з душею огірченою, і доброго не споживав він,
26 та порохом будуть лежати обоє вони, і черва їх покриє...
27 Тож я знаю думки ваші й задуми, що хочете кривдити ними мене.
28 Бож питаєте ви: Де князів дім, і де намет пробування безбожних?
29 Тож спитайтеся тих, що дорогою йдуть, а їхніх ознак не затаюйте:
30 що буває врятований злий в день загибелі, на день гніву відводиться в захист!
31 Хто йому розповість у лице про дорогу його? А коли наробив, хто йому надолужить?
32 І на кладовище буде проваджений він, і про могилу подбають...
33 Скиби долини солодкі йому, і тягнеться кожна людина за ним, а тим, хто попереду нього, немає числа...
34 І як ви мене потішаєте марністю, коли з ваших відповідей зостається сама тільки фальш?...
Иов 20-21
Ukrainian New Testament: Easy-to-Read Version
Слово Зофара
20 Сказав тоді Зофар із Наамата:
2 «Мої передчуття тривожні змушують мене
тобі відповісти про те, що відчуваю.
3 Від Йова чую нарікання,
які образливо звучать для мене,
і розуміє серце, що мовчать не може.
4 Хіба не знав ти з незапам’ятних часів,
коли ще на землі з’явилася людина[a].
5 Хіба тоді відомо не було,
що торжество зловмисників минуще,
що свято кривдника триває тільки мить?
6 Бо його пиха тягнеться до неба,
а голова сягає хмар.
7 Як той послід, назавжди зникне він,
хто бачив його, лиш запитає: „Де ж він?”
8 Мов сон[b] вчорашній, відлетить,
примарою нічною щезне,
його ніхто не зможе відшукати.
9 Хто часто бачився із ним, його вже не побачить,
й домашні не зустрінуться очима з ним удома.
10 Почнуть у жебраків жебрачить його діти,
а загребущі руки повернуть
усе нахапане добро.
11 Були кістки його могутні по-юнацьки,
але на порох сила та зітреться.
12 Хоч зло у роті має смак солодкий,
і він ту смакоту ховає під язик.
13 Хоча не може він відмовитись від того,
і намагається утримати подовше,
14 але закисне їжа та, поки дійде до шлунку,
зміїною отрутою для нього стане.
15 Заковтує багатство він, а потім відригає,
Бог його змусить виригати все те.
16 Він живиться зміїною отрутою,
а потім смертельне гадюче жало увіп’ється в нього.
17 Він не побачить ні потоків повноводних,
ні рік молочних, ні медових берегів.
18 Все, що нажив, він мусить повернути,
бо загребти собі усе не зможе.
Плоди трудів йому утіхи не дадуть.
19 Тому що бідних він гнітить, штовхає до зубожіння.
Захоплює будинок, де й цвяха не забив.
20 Тому що він не знав,
коли наситить решту своїх прагнень,
але загарбане лише погибель принесе.
21 Адже ніщо не врятувалось від жаги його,
і через те його багатство згине.
22 Коли він матиме усього повну чашу,
посипляться на нього біди і нещастя,
сповна спізнає він страждання силу.
23 Як буде повним черево його,
Бог лють свою пошле на нього.
Вона проллється струмом нескінченним.
24 Якщо почне тікати злодіяка від меча,
тоді стріла із бронзи дожене його й проткне.
25 Він висмикнути спробує, витягне зі спини,
та вістря вже проткнуло жовчний міхур.
Тоді охопить жах його смертельний.
26 Скарби нагарбані залишаться в землі,
вогонь нищівний пожере їх.
Нікого не лишить живих у тій оселі.
27 Відкриють Небеса його провину,
і здибиться земля в протесті гнівнім.
28 Нестримна повінь гніву Господа його оселю проковтне.
29 Ось яку долю кривдник дістає від Бога,
такий от спадок Бог йому послав».
Відповідь Йова
21 Тоді сказав Йов:
2 «Послухайте, що вам кажу, уважно,
нехай це буде втіхою для вас.
3 Прошу вас потерпіти і дати мені сказати,
коли я виговорюсь, можна збиткуватися з мене.
4 А щодо мене, то чи я жаліюсь на людину?
Чому б мені не бути нетерплячим?
5 На мене гляньте, подивуйтесь
і з переляку рот закрийте.
6 Коли я думаю про це, то я жахаюся,
і мене всього трясе.
7 Чому, старіючи, з роками
нечестивці набирають сили?
8 Оточені вони нащадками своїми,
їх внуки крутяться у них перед очима.
9 У домі їхньому спокійно і безпечно,
і Божий гнів їм зовсім не страшний.
10 Бугай у них запліднює корів невтомно,
виношує і тілиться корова у належний час.
11 Вони своїх дітей, немов овечок, відпускають гратись.
Танцюють дітлахи, стрибають.
12 Вони співають, тамбурина й арфи звук почувши,
і веселяться, як сопілка озветься.
13 На схилі літ живуть вони заможно
і швидко та без болю йдуть в Шеол.
14 Вони говорять Богу: „Дай нам спокій,
бо ми не хочемо знання Твоїх шляхів.
15 Ну, хто такий той Всемогутній, щоб Йому служити?
Що матимемо з того, що Йому молитись будем?”
16 Звичайно, не в руках злостивих їх багатство,
і я не поділяю їхніх міркувань.
17 Як часто той світильник нечестивця гасне?
Як часто падає на їхні голови нещастя?
Як часто, гніваючись, Бог карає їх нещадно?
18 Вони беззахисні, як соломинка на швидкому вітру,
немов полова, що її кружляє вітроган.
19 Ви скажете: „Нещастя Бог тримає для синів,
нащадків нечестивця”.
А я скажу вам: „Хай злостивцеві відплатить Бог,
щоб знав нещасний”.
20 Нехай би очі його бачили, як сам же він конає,
хай знав би силу гніву Всемогутнього.
21 Тому що дім, сім’я хіба йому потрібні,
коли вже лік життя іде на дні?
22 Чи вчити Бога, як вирішує Він сам,
кого підносити найвище.
23 Цей в повнім розквіті вмирає,
цілком спокійний і безпечний.
24 Тіло вгодоване, кістки міцні.
25 А той нещасний гірко помирає,
не звідавши ніколи, що є щастя.
26 Ці двоє разом ляжуть в домовину,
і знайдеться пожива червам.
27 Вам не сховати думок своїх від мене,
не приховати, що ви плетете змову.
28 Тому що ви питали: „Де палац,
в якому мешкає вельможний пан?
Де той намет, в якому кривдники живуть?”
29 Хіба ви не про це питали перехожих,
хіба не згодилися з їхніми словами,
30 що той, хто творить зло, спасеться від нещастя,
що знайде порятунок в судний день?
31 Хто кинув у лице йому гіркі докори звинувачень?
Хіба йому відплатить хтось за зло, яке він заподіяв?
32 Коли його несуть ховати,
біля могили є кому стояти і оплакувати його.
33 Тож і земля такому буде пухом,
і тисячі людей ітимуть за труною.
34 Як можете втішати пустослів’ям?
Тож ваша відповідь нічим не допоможе».
Copyright © 2007 by Bible League International