Add parallel Print Page Options

13 І сталося одного дня, коли сини його та дочки його їли та вино пили в домі свого первородженого брата,

14 то прибіг до Йова посланець та й сказав: Худоба велика орала, а ослиці паслися при них.

15 Аж тут напали сабеї й позабирали їх, а слуг повбивали вістрям меча. І втік тільки я сам, щоб донести тобі...

16 Він ще говорив, аж прибігає інший та й каже: З неба спав Божий огонь, і спалив отару та слуг, та й пожер їх... А втік тільки я сам, щоб донести тобі...

17 Він ще говорив, аж біжить ще інший та й каже: Халдеї поділилися на три відділи, і напали на верблюдів, та й позабирали їх, а слуг повбивали вістрям меча... І втік тільки я сам, щоб донести тобі...

18 Поки він говорив, аж надбігає ще інший та й каже: Сини твої та дочки твої їли та вино пили в домі свого первородженого брата.

19 Аж раптово надійшов великий вітер з боку пустині, та й ударив на чотири роги дому, і він упав на юнаків, і вони повмирали... І втік тільки я сам, щоб донести тобі...

20 І встав Йов, і роздер плаща свого, й обстриг свою голову, та й упав на землю, і поклонився,

21 та й сказав: Я вийшов нагий із утроби матері своєї, і нагий повернусь туди, в землю! Господь дав, і Господь узяв... Нехай буде благословенне Господнє Ім'я!

22 При всьому цьому Йов не згрішив, і не сказав на Бога нічого безумного!

Read full chapter

Йов усе втрачає

13 Настав день, коли сини й дочки Йова їли й пили вино, гостюючи в найстаршого брата. 14 А до Йова прийшов посланець і сказав: «Воли землю орали, а ослиці біля них паслися. 15 Аж тут налетіли севійці[a], худобу погнали і зарубали пастухів мечами. Лиш я врятувався, щоб принести тобі новину».

16 Не встиг замовкнуть перший утікач, як другий підійшов і мовив: «Вогонь Господній впав з небес[b] і вщент спалив овець і кіз, і юних пастухів. Лиш я втік, щоб принести тобі новину». 17 Ще говорив той чоловік, а інший вже наблизився й промовив: «Халдеї трьома загонами налетіли на нас, забрали верблюдів й порубали мечами слуг. Лише мені вдалося утекти із вісткою до тебе».

18 Ще говорив той утікач, як інший вже прибіг і мовив: «Твої сини й дочки їли й вино пили в гостях у свого старшого брата. 19 Та раптом налетів з-за пустелі дужий вітер, обрушився на всі чотири кути будинку; той завалився на молодих людей, і вони загинули. Лиш мені вдалося утекти з новиною для тебе».

20 І скочив Йов на ноги, розірвавши на собі одяг. Потім поголив голову в ознак туги, припав до землі й почав вклонятися. 21 І сказав:

«З’явився голим я у світ із лона материнського,
    голим і повернусь туди.
Господь дав, Господь і забрав.
    Благословенне будь ім’я Господнє!»

22 Не згрішив Йов, незважаючи на все це, ні в чому Бога він не звинуватив.

Read full chapter

Footnotes

  1. 1:15 севійці Народ, який мешкав у південній частині Аравійської пустелі.
  2. 1:16 Вогонь… з небес Або «блискавка».