Add parallel Print Page Options

Потім підлетів до мене один із серафимів, тримаючи розпечену вуглину, яку захопив щипцями з вівтаря. Він торкнувся моїх уст і промовив: «Дивись, оце твоїх уст торкнулася розжарена вуглина, твою вину знято. Твій гріх забуто[a]». І почув я голос Володаря мого, який сказав:

«Кого Мені послати? Хто піде для нас?» Тут я відповів: «Я тут, пошли мене!»

Read full chapter

Footnotes

  1. 6:7 забуто Або «знято», чи «спокутувано».