Add parallel Print Page Options

Ізраїль не йде за Богом

57 Праведники помирають,
    але ніхто не журиться за тим.

Зібрали разом вірних Богу, і ніхто з них не розуміє,
    що добрих збирають,
    щоб захистить від зла, що тут панує.
Вони відходять в мир та спокій.
    Усі, хто не згинався на цім світі,
    знайде спочинок на останнім ложі.

Ви ж, відьмине насіння, йдіть сюди,
    ви, діти звабників й розпусниць хтивих.
Над ким збиткуєтесь і зуби шкірите кому?
    Кому язик показуєте ви?[a]
То ж ви—гріховне сім’я,
    брехні нащадки молоді.
Любовним втіхам віддаєтесь ви серед дубів священних,
    під кожним деревом зеленим[b] стрінеш вас.
Ви ріжете в ярах дітей,
    вбиваєте в ущелинах гірських.
Ви поклоняєтеся гладенькому камінню, що у ріці,
    для них вина дещицю ллєте ви в жертву,
    для них принесли хлібну жертву.
Та крім того каміння в вас нема нічого.
    Чи ви гадаєте, що втіху маю Я з цього?
    Ні, мене ці жертви втіхи не дають!
Ти своє ложе стелеш на горі високій,
    куди піднялися принести жертви.
Ви лягаєте у ложе з лжебогами,
    та проти Мене гріх справляєте,
    кохання їм віддаючи[c].
Від Мене відступились ви, оголились,[d]
    та мали справу з лжебогами.
Ви любили їхні ліжка,
    та бачили їхню голизну,
    заради них покинувши Мене.
На себе вилили ви пахощі духмяні і оливу,
    як вирішили до Молоха[e] дістатися.
Далеко розіслали ви гінців своїх
    шукати собі коханців.
    Та ці гріхи зведуть вас до глибин Шеолу.

Треба вірити в Бога, а не в бовванів

10 Стомилися в численних мандрах,
    але ніяк сказати не хотіли: «Це безнадійно».
    Дістали нової моці й не ослабли.
11 За ким ви побивалися, кого лякались,
    що ви Мені брехали і Мене не пам’ятали
    і не впускали в серце?
Хіба ж Я не мовчав, чи ж не сховався?
    Тому тепер ви страху переді Мною не маєте?
12 Про вашу «доброту» Я розповім, про ваші справи,
    але добра вони вам не дадуть.
13 Коли волати будете про допомогу,
    нехай рятують вас боввани ваші.
Їх подих вітру вимете, підхопить,
    а той, хто порятунку у Мені шукає,
    дістане землю і святу Мою гору[f].

Господь спасе Свій народ

14 Хтось скаже: «Побудуйте, побудуйте,
    підготуйте дорогу, розчистіть для мого народу шлях».

15 Ось що каже Бог, піднесений високо,
    життя Якого вічне, а ім’я—святе:
«Живу Я високо, в святому місці
    зі зламаними і сумирними людьми,
щоб дати новий поштовх духу присмирілих,
    щоб оживити зламаних людей серця.
16 Не вічно буду звинувачувати Я,
    і лютувати буду не завжди,
інакше дух людський зав’яне,
    і люди, Мною створені, помруть.
17 Я гнівавсь на користолюбство нечестивців,
    тому і покарав їх.
Розлючений, від них Я відвернувся,
    але вони однак своїми йшли шляхами.
18 Я бачив ті шляхи, але Я їх зцілю
    і поведу, і втішу їх і тих, хто за тими тужить.
19 Тоді слова подяки будуть на устах у них за те,
    що дам їм мир, усім—хто біля Мене й хто далеко.
    Я їх зцілю». Так сказав Господь.

20 Та лихі люди, мов те бурхливе море,
    що не перестає кипіти ні на мить
    і хвилями жбурляє мул та піну.
21 «Не буде спокою і миру лиходіям»,—
    каже мій Бог.

Footnotes

  1. 57:4 зуби… показуєте ви Можливо, це є натяк на лжебога «Бела».
  2. 57:5 Любовним… зеленим Люди поклонялися бовванам, вступаючи в інтимні стосунки, що вважалося, принесе кращі врожаї.
  3. 57:8 гріх справляєте… віддаючи Або «укладаєте угоди».
  4. 57:8 оголились Гра слів. Це також може означати «пам’ятник». Див.: Іс. 56:5.
  5. 57:9 Молох Лжебог. Це слово співзвучне з гебрейським словом «цар».
  6. 57:13 Моя гора Гора, на якій знаходиться Божий храм в Єрусалимі.