Иоиль 1

Ukrainian New Testament: Easy-to-Read Version

² «Старійшини почуйте це!
    Послухайте, всі люди краю!
Чи так було колись за ваших днів
    чи за життя батьків ваших? Ні!
³ Розкажіть про це дітям своїм,
    а діти хай своїм розкажуть дітям,
    а їхні діти—всім прийдешнім поколінням.
⁴ Все, що летуча сарана^[a] лишила,
    то гусінь-сарана пожерла,
усе, що гусінь-сарана лишила,
    стрибуча сарана пожерла,
а що стрибуча сарана лишила,
    нищівна сарана пожерла^[b].

⁵ Прокиньтеся, п’яні лідери, плачте й голосіть,
    ви, хто вином солодким впивається,
бо скінчилося воно,
    більше не скуштувати вам його.
⁶ Народ могутній,
    незліченний вдерся в край мій.
У нього зуби, наче зуби лева,
    у нього ікла, наче у левиці ікла.
⁷ Спустошення вони принесли в виноградник мій,
    перетворили фіґові дерева на обрубки,
вони кору з них облупили, викинувши геть,
    і зробили білими галузки.

⁸ Голоси, мов наречена, вбрана у вереття^[c],
    над своїм померлим нареченим.
⁹ Офіри й ливні жертви зникли з храму.
    Священики, Господні слуги, тужать.
¹⁰ Поля спустошено і висушено землю.
    Бо збіжжя спустошене, і висохло молоде вино,
    олія свіжа вийшла вся.
¹¹ Сумуйте, хлібороби, голосіть, винороби,
    за ячменем та пшеницею,
    адже згнило у полі жниво.
¹² І лози виноградні зів’яли й фіґові дерева.
    Гранати, навіть пальми й яблуні—
    усі дерева повсихали в полі.
І справді, всохла радість між людьми.
¹³ Священики, вберіться у вереття й голосіть,
    тужіть усі, хто служить при вівтарі.
Ввійдіть, слуги мого Бога, ніч перебудьте у веретті,
    бо хлібні жертви й ливні жертви вже не принесуть
    до храму Бога вашого.

¹⁴ Призначте піст, усю громаду скличте,
    зберіть старійшин і усіх людей
до храму Господа Бога вашого,
    й до Господа взивайте.
¹⁵ Сумний то буде день,
    бо наближається вже день Господній^[d].
    Він прийде, як могутня руїна від Всевишнього.
¹⁶ На ваших очах пропала вся їжа,
    а щастя і радість зникли з Божої оселі.
¹⁷ Ми посіяли насіння,
    але воно всохло під землею.
Покинуто комори, розвалилися стодоли,
    бо зів’яло збіжжя.
¹⁸ А як реве худоба!
Довкола никають стада,
    бо їм немає пасовиська,
    овець отари й ті вмирають^[e].
¹⁹ О Господи, до Тебе я взиваю,
    бо зжер вогонь пасовиська в пустелі,
    спалило полум’я усі дерева в полі.
²⁰ Навіть звірі польові,
    і ті потребують Твоєї допомоги,
адже потоки всохли,
    вогонь пожер всі пасовиська у пустелі».