Add parallel Print Page Options

Сатана знов випробовує Йова

І настав день, коли сини Божі[a] з’явилися перед Господом. Приєднався до них і сатана, щоб перед Богом стати. Спитав Господь сатану: «Звідки ти прийшов?» А сатана відповів: «Я обійшов усю землю».

Господь сказав сатані: «Чи бачив ти слугу Мого Йова? Йому немає рівних на землі. Він чоловік цнотливий і чесний, шанує Бога, зла сторониться. Свої чесноти він плекає, хоч ти й спонукав Мене надаремне знищити його пожитки й нащадків».

Сатана відповів Господу: «Шкура за шкуру[b]. Заради спасіння свого життя людина піде на все. Але якщо Ти руку простягнеш, завдавши болю його плоті, він напевне в вічі Тебе прокляне». І відповів Господь сатані: «Роби що хочеш з ним, та тільки життя його збережи».

Пішов сатана з очей Господніх. І наслав на Йова виразки пекучі, обсипавши ними чоловіка від ступенів до маківки. Узяв Йов черепок від розбитого горщика, щоб пошкребтись, коли сидів на попелищі. І сказала йому дружина: «Ти все ще чеснот своїх тримаєшся? Прокляни Бога та й помри».

10 Та Йов на це їй відповів: «Ти говориш, як дурна жінка. Невже нам від Бога брати тільки добре, а лихе не приймати?» Незважаючи на все, що сталося, Йов не згрішив, слова ті мовивши.

Друзі Йова

11 Коли про всі нещастя, що сталися з Йовом, почули три його побратими: Еліфаз з Темана, Білдат з Шуа, Зофар з Наамата—вони залишили свої домівки й разом прийшли до нього, щоб поспівчувати йому, та розважити Йова. 12 Та коли наблизилися, вони першими побачили свого друга і ледве впізнали його. Заголосили, заридали, рвали на собі одяг, сипали попіл на голови в ознаку туги. 13 А потім сиділи поряд з Йовом сім днів і сім ночей, не промовивши ні слова, бо бачили, як тяжко він страждає.

Footnotes

  1. 2:1 сини Божі Тобто «Ангели».
  2. 2:4 Шкура за шкуру Можливо, це прислів’я означає, що «заради врятування своєї шкури (життя) людина готова на все».

І сталося одного дня, і поприходили Божі сини, щоб стати перед Господом: і прийшов також сатана поміж ними, щоб стати перед Господом.

І сказав Господь до сатани: Звідки ти йдеш? А сатана відповів Господеві й сказав:

І сказав Господь до сатани: Чи звернув ти увагу на раба Мого Йова? Бо немає такого, як він, на землі: муж він невинний та праведний, який Бога боїться, а від злого втікає. І він ще тримається міцно в своїй невинності, а ти намовляв був Мене на нього, щоб без приводу його зруйнувати...

І відповів сатана Господеві й сказав: Шкіра за шкіру, і все, що хто має, віддасть він за душу свою.

Але простягни но Ти руку Свою, і доторкнись до костей його та до тіла його, чи він не зневажить Тебе перед лицем Твоїм?

І сказав Господь до сатани: Ось він у руці твоїй, тільки душу його бережи!

І вийшов сатана від лиця Господнього, та й ударив Йова злим гнояком від стопи ноги його аж до його черепа...

А той узяв собі черепка, щоб шкребти себе. І він сидів серед попелу...

І сказала йому його жінка: Ти ще міцно тримаєшся в невинності своїй? Прокляни Бога і помреш!...

10 А він до неї відказав: Ти говориш отак, як говорить яка з божевільних!... Чи ж ми будем приймати від Бога добре, а злого не приймем? При всьому тому Йов не згрішив своїми устами...

11 І почули троє приятелів Йовових про все те нещастя, що прийшло на нього, і поприходили кожен з місця свого: теманянин Еліфаз, шух'янин Біддад та нааматянин Цофар. І вмовилися вони прийти разом, щоб похитати головою над ним та потішити його.

12 І звели вони здалека очі свої, і не пізнали його... І піднесли вони голос свій, та й заголосили, і роздерли кожен одежу свою, і кидали порох над своїми головами аж до неба...

13 І сиділи вони з ним на землі сім день та сім ночей, і ніхто не промовив до нього ні слова, бо вони бачили, що біль його вельми великий...