Иеремия 52

Ukrainian New Testament: Easy-to-Read Version

Падіння Єрусалима

52 Седекії був двадцять один рік, коли він став царем Юдеї, і правив він протягом одинадцяти років. Його матір звали Гамутал, дочка Єремії^[a]. Була вона родом з Ливни. ² Він чинив зле в очах Господа, так само, як Єгояким чинив. ³ Тому Господь так розгнівався на Єрусалим і на Юдею, що геть їх відкинув. Седекія повстав проти царя Вавилона.

⁴ Тож на дев’ятому році правління Седекії, на десятий день десятого місяця^[b] Навуходоносор, цар вавилонський, виступив з усім військом проти Єрусалима. Він узяв місто в облогу, збудувавши навколо нього вали. ⁵ Місто було в облозі аж до одинадцятого року правління царя Седекії^[c].

⁶ На дев’ятий день четвертого місяця облоги, голод став таким нестерпним, що у місті не лишилося ні крихітки їжі. ⁷ Того дня мур міста було проломлено, і все ізраїльське військо вночі втекло через пролом між двома стінами біля царського саду, прямуючи до Арави^[d], хоча вавилоняни й тримали облогу міста. ⁸ Але вавилонське військо погналося за царем наздогнало Седекію в степах єрихонських, а усі ізраїльські воїни порозбігалися від нього.

⁹ Його схопили й привели до царя Вавилону у Ривлу, у землі Гамат, де він проголосив йому вирок. ¹⁰ Навуходоносор у Ривлі стратив синів Седекії на його очах, а також стратив усіх можновладців Юдеї. ¹¹ Тоді він наказав осліпити Седекію й закувати його в кайдани, щоб відвести до Вавилона, де й кинув у в’язницю аж до самого дня його смерті.

¹² Десятого дня п’ятого місяця, дев’ятнадцятого року царювання Навуходоносора,^[e] вавилонського царя, до Єрусалима прийшов представник вавилонського царя Невузарадан, який командував царською охороною. ¹³ Він спалив Господній храм, царський палац і всі будинки в Єрусалимі, та кожен важливий будинок було спалено вогнем.

¹⁴ Вавилонське військо, очолюване командиром охорони, зруйнувало мури довкола Єрусалима. ¹⁵ Командир охорони Невузарадан захопив у полон усіх людей, які ще залишалися на той час у місті^[f] разом з залишками ремісників, а також всіх тих, перейшов на бік вавилонського царя. ¹⁶ Та Невузарадан залишив декого з найбідніших людей краю, щоб ті працювали на виноградниках та полях.

¹⁷ Вавилоняни порозбивали у Господньому храмі бронзові стовпи, поставці й бронзове Море, яке на них трималося. Всю цю бронзу вони вивезли до Вавилона. ¹⁸ Вони також захопили з собою горщики, лопатки, ножиці для обрізання гноту, кропильниці та весь бронзовий посуд, що використовувався у храмі під час відправи. ¹⁹ Командир царської охорони позабирав всі золоті і срібні казани, кадильниці, келихи, тарелі, світильники, мисочки й чаші.

²⁰ Щодо двох стовпів, одне Море та дванадцяти бронзових биків, що були під ним, й рухливі поставці, зроблені Соломоном для Господнього храму, то бронзу всіх цих предметів зважити було неможливо. ²¹ Кожен із стовпів досягав вісімнадцять ліктів^[g] заввишки, дванадцять ліктів^[h] довкола, а завтовшки по краю—чотири пальці^[i]. ²² Капітелі стовпів зроблено було з бронзи, п’ять ліктів^[j] заввишки, мереживо й гранатові плоди довкола всієї капітелі виготовлені були з бронзи. Друга колона і плоди гранату були такі самі. ²³ На них було дев’яносто шість плодів гранату, а всього по сітці їх було сто.

²⁴ Начальник царської охорони захопив у полон первосвященика Сераю, головного священика Софонію і ще трьох охоронців брам. ²⁵ А з тих, хто ще залишився в місті, він узяв військового командира та сімох царських вельмож. Він також узяв писаря який був начальником служби набору до війська краян і шістдесят чоловік з місцевих. ²⁶ Невузарадан, командир царської охорони, забрав їх з собою й привів до царя Вавилона в Ривлу. ²⁷ У Ривлі, в Гаматській землі, Навуходоносор віддав їх на смерть. Отак пішла Юдея зі своєї рідної землі в полон.

²⁸ Ось кількість людей, яких Навуходоносор вислав з Юдеї:

Разом було їх чотири тисячі шістсот чоловік, яких забрали в полон.

Звільнення Єгояхина

³¹ На тридцять сьомому році^[n] вигнання царя Юдеї Єгояхина, двадцять п’ятого дня дванадцятого місяця Евіл-Меродах став царем Вавилону. Він помилував Єгояхина, царя Юдеї, і визволив його з в’язниці. ³² Він прихильно з ним розмовляв й дав йому почесне місце—вище, ніж іншим царям, які були з ним у Вавилоні. ³³ Отак Єгояхин скинув одяг в’язня й до кінця своїх днів завжди сидів за царським столом. ³⁴ День у день цар вавилонський давав Єгояхину постійне утримання, аж до самісінької смерті.