Иезекииль 37

Ukrainian New Testament: Easy-to-Read Version

Ведіння сухих кісток

37 Сила Господа зійшла на мене, Дух^[a] Господній вивів мене й поставив серед долини^[b]; вона була повна кісток. ² Він водив мене туди й сюди між ними, і побачив я силу силенну кісток по долині, і всі вони були вже пересохлі. ³ Він спитав мене: «Сину людський, чи можуть ці кістки жити?» Я відповів: «О Господи Боже, тільки Ти знаєш». ⁴ Тоді Він сказав мені: «Пророкуй цим кісткам і скажи їм: „Кістки сухі, почуйте слово Господа!” ⁵ Ось що Господь Бог говорить цим кісткам: „Я зроблю так, щоб дух увійшов у вас і ви ожили. ⁶ Я прикріплю сухожилля до вас і примушу плоть лягти на вас і вкрию вас шкірою; Я вдихну життя в вас, і ви оживете. Тоді ви знатимете, що Я Господь”».

⁷ Тож я пророкував, як мені було наказано. І поки я пророкував, був шум, якесь деренчання, і кістки складалися кістка до кістки. ⁸ Я глянув, а на них з’явилися сухожилля та плоть, і шкіра вкрила їх, але духу в них не було.

⁹ Тоді Господь Всемогутній сказав мені: «Пророкуй вітру^[c], сину людський, і скажи йому, що Господь Бог говорить: „Прийди з чотирьох вітрів, о вітре, й дихни на цих побитих, щоб ожили вони”. ¹⁰ Тож я пророкував, як Він наказав мені, й дух ввійшов у них, тож вони ожили й підвелися на ноги. Їх було величезне військо».

¹¹ Тоді Він сказав мені: «Сину людський, ці кістки—весь дім Ізраїлю. Вони кажуть: „Життєва сила полишила нас,^[d] надія залишила нас, нас вигублено”. ¹² Тож пророкуй і скажи їм, що Господь Бог говорить: „О народе Мій, ось Я відкрию могили твої і виведу тебе з них. Я поверну тебе в землю Ізраїлю. ¹³ Тоді ти, народе Мій, знатимеш, що Я—Господь, коли Я відкрию могили твої й виведу тебе з них. ¹⁴ Я вдихну Дух^[e] Мій у тебе, й ти житимеш. Я поселю тебе на твоїй власній землі. Тоді ти знатимеш, що Я, Господь, так сказав, і зробив це”». Так проголошує Господь Бог.

Об’єднання Ізраїлю та Юдеї

¹⁵ Слово Господа дійшло до мене: ¹⁶ «Сину людський, візьми дерев’яну палицю й напиши на ній: „Належить Юді та його друзям^[f], народу Ізраїлю”. Тоді візьми ще одну дерев’яну палицю й напиши на ній: „Палиця Ефраїма, що належить Йосипові та його друзям, усьому народу ізраїльському”. ¹⁷ З’єднай їх в одну палицю, щоб вони стали єдиним в руці твоїй.

¹⁸ Земляки спитають тебе, що це означає? ¹⁹ Скажи їм, що Господь Бог говорить: „Візьму я палицю Йосипа, яка у руці Ефраїма, та всіх його друзів: всі коліна ізраїльські—і з’єднаю її з палицею Юди, роблячи з них єдину дерев’яну палицю, і вони стануть єдиним в руці моїй”.

²⁰ Тримай перед ними палиці, на яких ти писав. ²¹ Скажи їм, що Господь Бог говорить: „Я заберу ізраїльтян від народів, між якими вони зараз і поверну їх до власної землі. ²² Я зроблю їх одним народом у цій землі, на горах ізраїльських. Над ними всіма буде один цар, і ніколи більше не будуть вони двома народами, не будуть розділені на два царства. ²³ Більше вони не поганитимуть себе бовванами своїми і гидотними подобами, ані будь-якими з їхніх злочинів, бо Я врятую їх від усіх їхніх гріхів; Я очищу їх. Вони будуть народом Моїм, а Я буду Богом їхнім.

²⁴ Слуга мій Давид буде царем над ними, і всі вони матимуть одного пастиря. Вони дотримуватимуться законів Моїх і ревно йтимуть за настановами Моїми. ²⁵ Вони житимуть на землі, яку дав Я слузі Моєму Якову, на тій землі, де батьки їхні жили. Вони й діти їхні, і діти дітей їхніх житимуть там повік, і Давид, слуга Мій, буде царем їхнім повіки. ²⁶ Я укладу з ними Угоду миру, й це буде віковічний союз. Я домовлюсь і примножу число їх, і поставлю святиню Мою серед них назавжди. ²⁷ Святий намет Мій буде з ними, Я буду Бог їхній, а вони—народ Мій. ²⁸ Тоді народи знатимуть, що Я, Господь, зробив Ізраїль святим, коли храм Мій збудований буде на землі їхній”».