Add parallel Print Page Options

Підкоряйтеся цареві

Кого із мудрим чоловіком можна порівняти? Хто ладен пояснити все, що є у світі, як не мудрець? Мудрість просвітлює обличчя, пом’якшує гнівне лице.

Кажу тобі: «Наказ царя виконуй, тому що перед Богом ти поклявся. Не слід перед царем у страху жити, не слід підтримувати хибні справи. Та пам’ятай: накаже цар таке, що йому миле. Адже могутнє царське слово, хто може йти наперекір йому і дорікнути: „Що ти робиш?”» Той, хто виконує його накази, не зазнає лиха, а мудре серце вкаже, що й коли зробити.

Адже на все—належні час і вчинок, хоча турботи на людині—то тягар тяжкий. Що станеться в майбутньому, ніхто не знає, отже, хто може чоловіку підказати, що його чекає? Ніхто над подихом не має справи, ніхто не втримає його; нікому не дано над смертю верх узяти, ніхто не має відпочинку серед битви, підступного не порятує зло.

Я все це бачив, міркував над усім, що коїться в світі, коли людина має владу над іншою людиною, щоб гнобити її.

10 І тоді ж я бачив, як ховали зловмисників, тих, хто приходив до святого місця й повертався звідти. І люди забували, що ті скоїли. Це також марнота.

11 Коли вирок за злочин не виконується швидко, тоді серця людей киплять злом.

12 Хоч грішники сотні разів чинять злочини і однак довго живуть, я знаю, що богобоязним буде краще через те, що вони шанують Його. 13 Для злочинців не буде нічого доброго з того, що вони не бояться Господа, бо дні життя їхнього не видовжаться, як тіні.

14 На світі точиться щось безглузде: з праведниками поводяться, як зі злочинцями, а неправедні дістають те, що мало б належати праведним. Я сказав: «У цьому також немає суті. Це марнота». 15 Тож я й прославляю веселощі, бо нічого немає кращого для людини під сонцем[a], аніж їсти, пити й веселитися. І це йтиме з нею через щоденну працю її життя, яку Бог доручив їй виконувати під сонцем.

16 Коли я спрямував розум до пізнання мудрості, почав придивлятися до того, що діється на землі, то побачив, що людина ні вдень, ні вночі не має сну. 17 Я поглянув на всю роботу Бога: ніхто не може знати, що відбувається під сонцем. Хоч би як намагалася людина зрозуміти Господні вчинки, вона не зможе зрозуміти їх. І навіть якщо мудрець стверджує, що знає Божі замисли, він цього не може знати.

Footnotes

  1. 8:15 під сонцем Або «все життя». Також див.: Екл. 8:16, 9:3, 9, 11, 13.

Хто, як той мудрий, і значення речі хто знає? Розсвітлює мудрість людини обличчя її, і суворість лиця її змінюється.

Я раджу: Наказа царського виконуй, і то ради присяги перед Богом.

Не квапся від нього відходити, не стій при злій справі, бо все, що захоче, він зробить,

бо слово цареве то влада, і хто йому скаже: Що робиш?

Хто виконує заповідь, той не пізнає нічого лихого, серце ж мудрого знає час і право.

Бо для кожної речі час і право своє, бо лихо людини численне на ній,

бо не знає, що буде, і як саме буде, хто їй розповість?

Немає людини, яка панувала б над вітром, щоб стримати вітер, і влади нема над днем смерти, і на війні нема звільнення, і пана свого не врятує безбожність.

Усе це я бачив, і серце своє прикладав я до кожного чину, що відбувався під сонцем. І був час, коли запанувала людина над людиною на лихо для неї.

10 І я бачив безбожних похованих, і до їхнього гробу приходили, а ті, що чинили добро, повикидані з місця святого, і в місті забуті... Марнота й оце!

11 Що скоро не чиниться присуд за вчинок лихий, тому серце людських синів повне ними, щоб чинити лихе.

12 Хоч сто раз чинить грішний лихе, а Бог суд відкладає йому, однако я знаю, що тим буде добре, хто Бога боїться, хто перед обличчям Його має страх!

13 А безбожному добре не буде, і мов тінь, довгих днів він не матиме, бо він перед Божим лицем страху не має!

14 Є марнота, яка на землі діється, що є справедливі, що лихо спадає на них, мов за вчинок безбожних, а є безбожні, що добро спадає на них, мов за чин справедливих! Я сказав, що марнота й оце!...

15 І радість я похваляв: що немає людині під сонцем добра, хіба тільки щоб їсти, та пити та тішитися, і оце супроводить її в її праці за часу життя її, що під сонцем Бог дав був їй.

16 Коли я поклав своє серце, щоб мудрість пізнати, і побачити чин, що діється він на землі, бо ні вдень ні вночі сну не бачить людина своїми очима,

17 і коли я побачив усякий чин Бога, тоді я пізнав, що не може людина збагнути чину, під сонцем учиненого! Тому скільки людина не трудиться, щоб дошукатись цього, то не знайде, і коли й мудрий скаже, що знає, не зможе знайти!...