Хвала мудрості

10 Найкращі пахощі споганить можуть дохлі мухи, дрібна дурничка переважить честь і мудрість. ² Де мудрий поверне праворуч, там дурень поверне ліворуч. ³ Коли шляхом своїм іде невіглас, цього не усвідомлює ніскільки, і кожен розуміє, що дурень він. ⁴ Якщо на вас розгнівається можновладець, не здавайтесь через невдачі. Будь старанним й терпеливим, тоді можна виправити самі великі помилки^[a].

⁵ Таке ще зло я спостеріг під сонцем^[b], таку помилку робить можновладець: ⁶ дурний найвищі обіймає посади, великі та багаті—другорядні. ⁷ Рабів на конях верхи бачив я і повелителів, що пішки плентались, немов раби.

⁸ Хто риє яму, може в неї впасти, того, хто мур руйнує, може вжалити гадюка. ⁹ Каменярі поранитись камінням можуть, дереворуби постраждати від нього можуть. ¹⁰ Коли тупа сокира, більше праці; сокира гостра—менше працювати. Отак і мудрість—помічник талану. ¹¹ Якщо гадюка укусила вже до замовляння, то замовляти марно вже її.

¹³ З дурниці починає він розмову, останнє слово—то зовсім нісенітниця. ¹⁴ Адже невпинно дурень пащекує, чим це закінчиться; ніхто не передбачить, ніхто не скаже, що по тому буде.

¹⁶ Біда тобі, о земле, цар твій юний, і можновладці зранку шлунок набивають. ¹⁷ Благословенна, земле, ти, бо твій цар шляхетний^[c], а управителі їдять в належний час, щоб сил набратися, а не сп’яніти.

¹⁹ Для задоволення готують собі їсти, для радощів в житті вино вживають, а гроші відповідь дадуть на все. ²⁰ І подумки не проклинай царя, і в ліжку не кляни багатія, бо навіть пташка в небі перехопить твоє слово, на крилах донесе, що ти сказав.

Будь обачливий

Насолоджуйся життям, доки молодий

Старість

12 У юні дні не забувай Творця до того, як біда покличе, до того, як прийдуть роки, коли вже скажеш: «Я не маю втіхи!^[f]»

² Пам’ятай свого Творця, поки молодий, до того ще, як сонце й світло потьмяніють і почорніють зорі й місяць, і за грозою набігатиме гроза. ³ Не забувай Його до того, коли рукам твоїм не стане сили, коли підкосяться коліна у мужчин, повипадають зуби, і жувати буде нічим, не бачитимуть очі ясно. ⁴ Тоді і звуки з вулиці, немов крізь ставні, і навіть гуркіт жорен нечутним стане; пісень дівочих не почуєш, але пташиний спів тебе, безсонного, розбудить. ⁵ У той час ти боятимешся висоти й розбою на дорогах, коли волосся стане білим, як мигдаль, покритий цвітом, коли ходитимеш з трудом, як розжиріла сарана, коли бажань уже не буде,^[g] коли в оселю вічну люди йдуть і їх жалобниці в останню путь проводять.

Про смерть

⁸ «Все—вітер в полі,—каже Когелет,—усе марнота!»

Закінчення

⁹ Когелет був не лише мудрецем, але й сам далі навчав людей, давав їм знання. Він почув, перевірив і виправив чимало мудрих висловів. ¹⁰ Когелет намагався знайти втішні слова, написати дохідливі й правдиві рядки. ¹¹ Слова мудреця, мов дубець для бика. Його переконливі слова, мов кілки, що вп’ялися в землю. Вони прийшли від одного пастуха. ¹² А всього, що поза цим, сину мій, стережися! Книги пишуть безкінечно, а довге навчання віднімає багато сил.

¹³ Такий кінець усьому почутому: бійся Бога й тримайся Його заповідей—такий цілковитий обов’язок людини. ¹⁴ Адже Бог розсудить будь-яку справу, в тому числі й кожну приховану річ, хай добру чи лиху.

Вітання галатам

1 Вітання від апостола Павла, не призначеного людьми, ані посланого ними нести Благу Вість. Я апостол владою Ісуса Христа і Бога Отця, Який воскресив Його з мертвих. ² Разом з усіма братами своїми я шлю листа цього церквам галатським^[a].

³ Благодать і мир вам від Бога, Отця нашого, і від Господа Ісуса Христа. ⁴ Він віддав Себе для прощення гріхів наших, щоб визволити нас із того лихого світу, в якому ми живемо. Така воля Бога, Отця нашого. ⁵ Слава Йому на віки вічні! Амінь.

Є лише одна істинна Добра Звістка

⁶ Я здивований, що ви так скоро відвернулися від Господа, Який покликав вас благодаттю Христовою, і звернулися до чогось іншого, ніж істинне Благовістя. ⁷ Насправді ж це зовсім не Благовістя. Деякі люди заплутують вас, перекручуючи Добру Звістку про Христа. ⁸ І якщо проповідь йтиме від аби кого, навіть Ангела Небесного, але вона суперечитиме тому, про що ми проповідували, то хай той проповідник буде проклятий! ⁹ Говорили ми це й раніше, і тепер я знову повторюю: якщо хтось проповідує вам Благовість, відмінну від тієї, що ви прийняли, то нехай він буде проклятий!

¹⁰ У людей я шукаю схвалення, чи в Бога? Чи намагаюсь я догоджати людям? Якщо я догоджав людям, то не був би слугою Христовим.

Павлова сила йде від Бога

¹¹ Браття і сестри, я хочу, щоб ви знали, що Добра Звістка, яку я вам проповідував—не від людей. ¹² Бо я прийняв її не від людини, і не людина мене навчила її, але Ісус Христос явив її мені.

¹³ Ви чули про моє попереднє життя в релігії юдеїв. Ви знаєте, що я жорстоко переслідував церкву Божу, та намагався зруйнувати її. ¹⁴ У своєму служінні юдейській релігії я випереджав багатьох своїх однолітків, бо був надзвичайно відданий ученню своїх прабатьків.

¹⁵ Та Бог, Який вибрав мене ще до мого народження, покликав мене милістю Своєю служити Йому. ¹⁶ Коли Всевишній явив мені Сина Свого, щоб я проповідував Добру Звістку про Нього поміж поганами, я не радився ні з ким з людей. ¹⁷ Не ходив я і до Єрусалиму, до апостолів, які вже були обрані до мене. Натомість я подався до Аравії, а потім повернувся в Дамаск.

¹⁸ Після трьох років я пішов до Єрусалиму, щоб познайомитися з Петром. Провів я з ним п’ятнадцять днів. ¹⁹ І нікого з інших апостолів я не бачив, окрім Якова, брата Господнього. ²⁰ Присягаюся перед Богом, я не брешу про що пишу вам! ²¹ Потім я вирушив до Сирії та Кілікії^[b].

²² Та Христовим церквам, що в Юдеї, я не був відомий особисто. ²³ Вони лише чули, що люди казали: «Цей чоловік, який раніше переслідував нас, зараз проголошує віру, яку колись хотів зруйнувати». ²⁴ І вони славили Бога через мене.