Деяния 5:1-21

Ukrainian New Testament: Easy-to-Read Version

Ананія і Сапфіра

5 ^1-2 Чоловік на ймення Ананія разом зі своєю дружиною продав свою власну ділянку, але апостолам віддав не все. Разом з жінкою Сапфірою вони приховали частину грошей.

³ Петро сказав йому: «Ананіє, чому ти дозволив сатані керувати твоїм серцем? Адже ти збрехав Духові Святому і присвоїв частину грошей від продажу землі. ⁴ Чи вона не належала тобі, коли ти продавав її? А коли вже продав, то чи не від тебе залежало, як розпорядитися грішми? Навіщо ти надумав таке? Адже ти збрехав Богові, а не людям».

⁵ Почувши ці слова, Ананія упав на землю й помер. Тоді великий страх охопив усіх, хто почув про це. ⁶ Кілька юнаків прийшли й, загорнувши тіло в саван, винесли і поховали його.

⁷ Приблизно через три години прийшла Ананієва дружина, яка нічого не знала про те, що сталося. ⁸ Петро запитав її: «Скажи мені, чи ви продали землю саме за таку суму?» Вона відповідає: «Так, оце все». ⁹ Тоді Петро й каже: «Навіщо ви двоє погодились випробувати Дух Господній? Поглянь! Ті, хто поховали твого чоловіка, вже стоять біля дверей. Вони понесуть також і тебе».

¹⁰ Тієї ж миті вона впала й померла. Юнаки ввійшли і знайшли її вже мертвою. Тож вони винесли тіло й поховали поруч із її чоловіком. ¹¹ І великий страх напав на всю церкву, й на всіх, хто чув про ці події.

Громада віруючих зростає

¹² Багато знамень і чудес були зроблені руками апостолів серед людей. Усі віруючі зібралися разом на Соломоновому ґанку, маючи спільну мету. ¹³ Ніхто інший не наважувався пристати до їхнього гурту, але люди прославляли їх. ¹⁴ І все більше й більше віруючих додавалося до Господа, як чоловіків, так і жінок. ¹⁵ Зрештою люди почали виносити своїх хворих просто на вулиці. Ті, які лежали на ліжках або на постелях сподівалися, що коли Петро йтиме вулицею, то бодай тінь його впаде на когось із них.

¹⁶ Цілі юрби людей приходили до Єрусалиму з довколишніх міст і сіл. Вони також приносили своїх хворих чи одержимих нечистими духами і всі зцілювалися.

Переслідування апостолів

¹⁷ Тоді первосвященик і ті, хто був з ним, тобто саддукеї, сповнилися заздрощів. ¹⁸ Вони схопили апостолів і кинули їх до громадської в’язниці. ¹⁹ Але вночі Ангел Господній відчинив двері в’язниці, і вивів апостолів на волю, сказавши їм: ²⁰ «Ідіть, станьте у храмі й усе розкажіть людям про нове життя».

²¹ Почувши ці слова, апостоли на світанку прийшли до храму й почали навчати людей.

Вранці первосвященик і ті, хто був з ним, скликали Синедріон і загальне зібрання старійшин Ізраїлю й послали варту до в’язниці, щоб привести апостолів.