¹⁷ А з Мілету послав до Ефесу, і прикликав пресвітерів Церкви.

¹⁸ І, як до нього вони прибули, він промовив до них: Ви знаєте, як із першого дня, відколи прибув в Азію, я з вами ввесь час перебував,

¹⁹ і служив Господеві з усією покорою, і з рясними слізьми та напастями, що спіткали мене від юдейської змови,

²⁰ як нічого корисного я не минув, щоб його вам звістити й навчити вас прилюдно і в домах.

³⁵ Я вам усе показав, що, працюючи так, треба поміч давати слабим, та пам'ятати слова Господа Ісуса, бо Він Сам проказав: Блаженніше давати, ніж брати!

³⁶ Проказавши ж оце, він навколішки впав, та й із ними всіма помолився.

³⁷ І знявсь між усіма плач великий, і вони припадали на Павлову шию, і його цілували...

³⁸ А найтяжче вони сумували з-за слова, яке він прорік, що не бачитимуть більш обличчя його. І вони провели його до корабля.