Деяния 13:1-25

Ukrainian New Testament: Easy-to-Read Version

Перша подорож апостола Павла

13 У церкві в Антиохії були деякі пророки й учителі: Варнава, Симеон, якого ще називали Ніґером, Луцій з Киринеї, Манаїл, який зростав разом з Іродом-тетрархом^[a], та Савл. ² Одного разу, коли вони служили Господу й постилися, Дух Святий промовив до них: «Відділіть Мені Варнаву і Савла для справи, на яку Я їх обрав».

³ Тож після поста і молитви, апостоли й учителі поклали руки на Варнаву й Савла і вирядили їх у дорогу. ⁴ Послані Духом Святим, вони вирушили до Селевкії, звідки відпливли на Кіпр. ⁵ Опинившись у Саламині, вони проповідували Слово Боже в юдейських синагогах. Їм допомагав Іоан Марко.

⁶ Вони перетнули весь острів аж до Пафоса, там зустріли ворожбита і лжепророка, юдея, якого звали Вар-Ісус. ⁷ Він був при губернаторі Сергії Павлі, чоловікові розумному. Той послав по Варнаву й Савла, бо хотів почути Слово Боже. ⁸ Але проти них виступив Елімас-ворожбит (так перекладається його ім’я). Він намагався відвернути губернатора від віри в Ісуса. ⁹ Тоді Савл, якого також звали Павлом, сповнений Духа Святого, поглянув пильно на Елімаса й сказав: ¹⁰ «Ти повен усіляких підступів і лихого лукавства! Ти син диявола, і ворог усього доброго! Чи припиниш ти коли-небудь удавати брехню за істини Господні? ¹¹ Тож слухай! Господь торкнеться тебе і ти осліпнеш й певний час не бачитимеш сонця».

Тієї ж миті глибока темрява накрила Елімасові очі, і він почав ходити безпорадно кругами, намагаючись знайти когось, хто повів би його за руку. ¹² Побачивши, що сталося, губернатор здивувався науці Господній і повірив.

Проповідь Павла в Антиохії

¹³ Павло з супутниками відпливли з Пафоса й прибули до Перґи Памфилійської. Іоан Марко залишив їх і повернувся до Єрусалиму. ¹⁴ А вони вирушили далі з Перґи до Антиохії Пісідійської. У суботу Павло й Варнава прийшли до синагоги й сіли там.

¹⁵ Після читання Закону Мойсея й книг пророків старші синагоги послали по них, переказуючи: «Браття, якщо маєте ви слова підтримки до людей, то кажіть, будь ласка».

¹⁶ Тоді Павло встав, подав знака рукою і промовив: «Народе ізраїльський і ви, погани, які поклоняються істинному Богу, слухайте. ¹⁷ Бог народу ізраїльського обрав наших предків і звеличив їх під час перебування в землях Єгипетських, та Своєю всемогутньою рукою Він вивів їх із тієї країни. ¹⁸ Протягом добрих сорока років Він терпів наш народ у пустелі. ¹⁹ Він знищив сім народів у країні Ханаанській, а землі їхні віддав у володіння ізраїльському народові на чотириста п’ятдесят років. ²⁰ А після цього Бог дав нашому народові суддів аж до часів пророка Самуїла.

²¹ Після цього ізраїльтяни попросили дати їм царя. Бог дав їм Саула, сина Кіша з роду Веніаминового, який правив близько сорока років. ²² Після його зміщення Бог підніс Давида, щоб той був їхнім царем. Бог так говорив про нього: „Давид, син Єссея—такий чоловік, який Мені подобається. Він робитиме все, що Я бажатиму від нього”.

²³ З його, Давидового, роду Бог, як і обіцяв, привів до Ізраїлю Спасителя Ісуса.

²⁴ А ще перед Його приходом Іоан проголосив для всіх людей ізраїльських хрещення на покаяння. ²⁵ Завершивши свою справу, Іоан сказав: „Ким ви мене вважаєте? Я—не Христос^[b]. Але Тому, Хто прийде за мною, я не гідний навіть розв’язати ремінці Його сандалій”.