Павло вирушає до Македонії та Греції

20 Коли припинилися заворушення, Павло покликав учнів Ісусових і, звернувшись до них із втішним словом, попрощався з ними, й подався до Македонії. ² Мандруючи тими краями, він знаходив багато слів, які підбадьорювали людей. ³ Потім Павло дістався до Греції, де пробув три місяці. А як зібрався відплисти до Сирії, юдеї змовилися проти нього, і тому він вирішив повертатися до Сирії через Македонію. ⁴ Супроводжували Павла Сопатер, син Пирра з Верії, Аристарх та Секунд із Солуні, Ґай з Дервії, Тимофій та Тихик і Трохим з Малої Азії. ⁵ Вони вийшли раніше й чекали нас у Троаді. ⁶ Ми ж відпливли з Филипії після свята Опрісноків і через п’ять днів приєдналися до них у Троаді, де й пробули сім днів.

Павло повертає до життя мертвого

⁷ У неділю^[a], коли учні зібралися всі разом для вечері Господньої^[b], Павло розмовляв з ними. Маючи намір відбути наступного дня, він говорив до півночі. ⁸ У верхній кімнаті, де ми зібралися, горіло багато світильників. ⁹ Поки Павло говорив, молодик, на ім’я Евтих, який сидів на підвіконні, став потихеньку засинати. Нарешті, сон зовсім здолав його і він упав з третього поверху. Коли люди підняли його, він був мертвий.

¹⁰ Павло, зійшовши униз, припав до юнака, обняв його й промовив: «Не хвилюйтеся, він іще живий». ¹¹ Потім Павло піднявся нагору, переломив хліб і поїв. І він довго говорив, аж до світанку, а потім пішов. ¹² А юнака живого повели додому, і всі були дуже втішені.