Add parallel Print Page Options

22 Мужі ізраїльські, послухайте ви оцих слів: Ісуса Назарянина, Мужа, що Його Бог прославив вам силою, і чудами, і тими знаменами, що Бог через Нього вчинив серед вас, як самі ви те знаєте,

23 Того, що був виданий певною волею та передбаченням Божим, ви руками беззаконників розп'яли та забили.

24 Та Бог воскресив Його, пута смерти усунувши, вона бо тримати Його не могла.

25 Бо каже про Нього Давид: Мав я Господа завсіди перед очима своїми, бо Він по правиці моїй, щоб я не захитався.

26 Тому серце моє звеселилось, і зрадів мій язик, і тіло моє відпочине в надії.

27 Бо не позоставиш Ти в аду моєї душі, і не даси Ти Своєму Святому побачити тління!

28 Ти дороги життя об'явив мені, Ти мене переповниш утіхою перед обличчям Своїм!

29 Мужі-браття! Нехай буде вільно мені сміло сказати вам про патріярха Давида, що помер і похований, і знаходиться гріб його в нас аж до цього дня.

30 А бувши ж пророком, та відаючи, що Бог клятвою клявся йому посадити на престолі його від плоду його стегон,

31 у передбаченні він говорив про Христове воскресення, що не буде зоставлений в аду, ані тіло Його не зазнає зотління.

32 Бог Ісуса Цього воскресив, чого свідки всі ми!

33 А отож, як правицею Божою був Він вознесений, і обітницю Духа Святого прийняв від Отця, то й злив Він оте, що ви бачите й чуєте.

34 Не зійшов бо на небо Давид, але сам він говорить: Промовив Господь Господеві моєму: Сядь праворуч Мене,

35 доки не покладу Я Твоїх ворогів підніжком ногам Твоїм!

36 Ото ж, нехай ввесь Ізраїлів дім твердо знає, що і Господом, і Христом учинив Бог Його, Того Ісуса, що Його розп'яли ви!

Read full chapter

22 Ізраїльтяни, послухайте мої слова: Ісус із Назарета був Чоловіком, Якого Бог прославив перед вами чудесами і знаменнями. Усе це Бог чинив серед вас Його руками. Ви й самі це знаєте. 23 Ісус був виданий вам з певною метою і передбаченням Божим. Але ви, руками лихих людей, вбили Його, розіп’явши на хресті. 24 Бог звільнив Його від смертельних страждань і воскресив із мертвих, бо смерть не могла втримати Його. 25 Адже ще Давид говорив про Нього:

„Я завжди бачив Господа перед собою.
    Він незмінно праворуч від мене,
    щоб я був у безпеці.
26-27 І через це радіє моє серце і вуста мої радіють,
    і тіло моє буде жити з надією,
тому що не залишиш Ти мою душу у країні мертвих[a],
    Ти не даси Своєму Святому[b] зазнати тління.
28 Ти відкрив мені дороги життя.
    Ти наповниш мене радістю у присутності Своїй”».(A)

29 «Брати мої,—продовжував Петро,—я можу розповісти вам довірчо про Давида, нашого патріарха. Він помер і був похований. Могила його тут із нами й сьогодні. 30 Але він був пророком і знав, що Бог пообіцяв йому посадити на його трон одного з Давидових нащадків[c]. 31 Він дивився в майбутнє, маючи на увазі Ісусове воскресіння, коли говорив:

„Душа Його не залишиться в країні мертвих,
    і тіло Його не зазнає тління”.

32 Бог воскресив Ісуса, і всі ми були свідками цього. 33 Ісус був вознесений на Небеса і зараз знаходиться по праву руку від Бога. Христос одержав обіцяний Дух Святий від Отця, і пролив його неначе дощ. Саме це ви зараз бачите і чуєте. 34-35 Адже Давид не вознісся на Небеса, але сам він говорив:

„Господь мовив до Господа мого:
Сядь по праву руку від Мене,
    доки не покладу Я ворогів Твоїх
    Тобі підніжком”[d].(B)

36 Ось чому нехай весь Ізраїль знає напевно: Бог зробив Ісуса, Якого ви розіп’яли, водночас і Господом, і Христом!»

Read full chapter

Footnotes

  1. 2:26-27 країні мертвих Або «пеклі». Також у 31 вірші.
  2. 2:26-27 Своєму Святому Або «Своєму справжньому слузі», тобто тому, хто повністю віддає себе служінню Богу.
  3. 2:30 Бог… Давидових нащадків Див.: 2 Сам. 7:12-13 та Пс. 132:11.
  4. 2:34-35 покладу… підніжком Або «підкорю Твоїй владі».