Add parallel Print Page Options

Будемо прагнути ввійти у світ Його спочинку

Оскільки в силі лишається обітниця Божа про вхід до Його спочинку, пильнуймо, аби з жодним із вас не сталося таке, що він не зможе туди ввійти. Бо ж ми так само, як і люди Ізраїлю, одержали Благовість. Та Послання, яке вони почули, не стало їм у пригоді. Почувши його, вони не сприйняли його з вірою. Тільки ті з нас, хто вірує, ввійде в світ Його спочинку. Адже Бог сказав:

«Так Я у гніві присягнув:
    Їм не ввійти ніколи у світ Мого спочинку».(A)

Але Його ж справа від створення світу була завершена. Адже є у Святому Писанні такі слова про сьомий день: «А на сьомий день Бог відпочивав від усієї Своєї праці»(B). І також слова, вже згадані: «Їм не ввійти ніколи у світ Мого спочинку».

Отак воно і є, що існує ще можливість для віруючих ввійти у світ Господнього спочинку, але ж ті, хто першими почули Благовість, не ввійшли в нього через свій непослух. Бог знову призначає день: «Сьогодні». Через багато років Він сказав про цей день Давидовими устами. Ці слова ми вже згадували:

«Сьогодні, як почуєте ви голос Божий,
    не зачиняйте перед ним свої серця»[a].(C)

Бо якби Ісус привів їх тоді до спочинку, Бог не мав би потреби пізніше говорити про інший призначений день. Отже, це є свідченням, що спочинок сьомого дня[b] для людей Божих ще не прийшов. 10 Бо кожен, хто ввійде в світ спочинку Божого, відпочине від справ своїх так само, як і Бог відпочиває від Своєї праці. 11 Тож прикладаємо всі зусилля для того, щоб ввійти в той спочинок. І щоб ніхто з нас не загубився, наслідуючи той приклад непослуху.

Read full chapter

Footnotes

  1. 4:7 не зачиняйте… серця Або «не будьте упертими».
  2. 4:9 спочинок сьомого дня Буквально «суботній спочинок», який люди Божі отримають разом із Господом.