11 А віра то підстава сподіваного, доказ небаченого.

³² І що ще скажу? Бо не стане часу мені, щоб оповідати про Гедеона, Варака, Самсона, Ефтая, Давида й Самуїла та про пророків,

³³ що вірою царства побивали, правду чинили, одержували обітниці, пащі левам загороджували,

³⁴ силу огненну гасили, утікали від вістря меча, зміцнялись від слабости, хоробрі були на війні, обертали в розтіч полки чужоземців;

³⁵ жінки діставали померлих своїх із воскресіння; а інші бували скатовані, не прийнявши визволення, щоб отримати краще воскресіння;

³⁶ а інші дізнали наруги та рани, а також кайдани й в'язниці.

³⁷ Камінням побиті бували, допитувані, перепилювані, умирали, зарубані мечем, тинялися в овечих та козячих шкурах, збідовані, засумовані, витерпілі.

³⁸ Ті, що світ не вартий був їх, тинялися по пустинях та горах, і по печерах та проваллях земних.

³⁹ І всі вони, одержавши засвідчення вірою, обітниці не прийняли,

⁴⁰ бо Бог передбачив щось краще про нас, щоб вони не без нас досконалість одержали.