Add parallel Print Page Options

Кажу правду в Христі, не обманюю, як свідчить мені моє сумління через Духа Святого,

що маю велику скорботу й невпинну муку для серця свого!

Бо я бажав би сам бути відлучений від Христа замість братів моїх, рідних мені тілом;

вони ізраїльтяни, що їм належить синівство, і слава, і заповіти, і законодавство, і Богослужба, і обітниці,

що їхні й отці, і від них же тілом Христос, що Він над усіма Бог, благословенний, навіки, амінь.

Не так, щоб Слово Боже не збулося. Бо не всі ті ізраїльтяни, хто від Ізраїля,

і не всі діти Авраамові, хто від насіння його, але: в Ісаку буде насіння тобі.

Цебто, не тілесні діти то діти Божі, але діти обітниці признаються за насіння.

А слово обітниці таке: На той час прийду, і буде син у Сари.

10 І не тільки це, але й Ревекка зачала дітей від одного ложа отця нашого Ісака,

11 бо коли вони ще не народились, і нічого доброго чи злого не вчинили, щоб позосталась постанова Божа у вибранні

12 не від учинків, але від Того, Хто кличе, сказано їй: Більший служитиме меншому,

13 як і написано: Полюбив Я Якова, а Ісава зненавидів.

14 Що ж скажемо? Може в Бога неправда? Зовсім ні!

15 Бо Він каже Мойсеєві: Помилую, кого хочу помилувати, і змилосерджуся, над ким хочу змилосердитись.

Read full chapter