Add parallel Print Page Options

Христова жертва дарує нам очищення

10 У Законі була лише тінь того добра, що має прийти. В ньому немає чіткого відображення справжнього добра. Тож він, з пожертвами, що приносяться з року в рік, ніколи не зробить досконалими тих, хто приходить поклонитися Богу. А якби міг, то чи не перестали б люди приносити ці жертви? Адже ті, хто поклоняються Богу, могли б воднораз і назавжди очиститися й ніколи більше не відчувати вини за свої гріхи. Власне, навпаки, через ті жертви люди згадують про гріхи. Бо ж неможливо цаповою та бичою кров’ю змити гріхи.

Через те, коли Христос входив у світ, Він казав:

«Ти не жадав ні пожертви, ні приношення,
    лише тіло Ти Мені наготував.
Не мав Ти втіхи в спалених пожертвах
    та в приношеннях за гріх.
Тоді Я сказав: „Ось Я прийшов!
    Як сказано про Мене у книзі Закону,
    явився Я здійснити Твою волю, о Боже”».(A)

Насамперед Він сказав: «Ти не жадав і не мав втіхи з пожертв і підношень, від спалених пожертв та в пожертвах за гріх». (Хоч Закон і вимагав цього). А потім Він сказав: «Явився Я здійснити Твою волю». Отже, Він перше скасовує, щоб установити друге. 10 А саме завдяки волі Божій ми одержали святість. Бо Ісус Христос пожертвував Тілом Своїм навічно.

Христова жертва—досконала

11 Кожен священик стає і щодня виконує свої священицькі обов’язки. Щоразу він приносить такі самі жертви, але вони ніколи не знімають гріхів. 12 А коли Христос приніс одну жертву за гріхи на всі часи, Він зайняв Своє місце по праву руку від Бога. 13 І тепер Він чекає миті, коли вороги Його впадуть до Його ніг[a]. 14 Бо однією жертвою Він приніс досконалість на всі часи для тих, кому дано святість. 15 Про це нам і Дух Святий свідчить. По-перше, Він твердить:

16 «Настануть дні, коли Я укладу Нову Угоду[b]
    з моїм народом,—так сказав Господь.—
Законом просвітлю Я серця людей,
    і в їхнім розумі Я напишу його».(B)

17 Потім він каже:

«І Я ніколи вже не пам’ятатиму
    їхні гріхи і злі вчинки».(C)

18 Там, де гріхи прощені, приносити за них жертви немає потреби.

Рушаймо до Бога

19 Ось чому, брати і сестри, ми маємо впевненість, що потрапимо до Святеє Святих завдяки крові Ісусовій. 20 Ми потрапимо туди новим і живим шляхом, який відкрив нам Ісус крізь завісу, тобто через Тіло Його. 21 Бо ми маємо великого Первосвященика, Який править храмом Божим. 22 Тож наблизимося до Бога зі щирими, повними твердої віри серцями, очищеними від нечистого сумління, омивши тіла свої чистою водою. 23 Будьмо непохитні в тій надії, яку ми маємо, завжди навчаючи інших про неї. Адже ми сповнені віри у те, що Господь виконає усе, що обіцяв.

Підтримуймо одне одного

24 Ми повинні думати одне про одного, та спонукати одне одного до любові й добрих вчинків. 25 Не дамо припинитися нашим зустрічам, як то дехто намагається. Навпаки, підтримуймо одне одного дедалі дужче. Адже ми бачимо, як наближається День.

Не відвертайтеся від Христа

26 Бо якщо ми й далі свідомо грішитимемо після того, як пізнали істину, тоді вже ніякими пожертвами за гріхи нам не очиститися. 27 А буде лише жахливе очікування суду й лютого вогню, що зжере всіх, хто протистоїть Богу. 28 Кожен, хто відмовлявся від Закону Мойсея, був безжалісно відданий на смерть за свідченнями двох або трьох свідків. 29 Уявіть же, наскільки гіршу кару заслуговує той, хто ногами топтав Сина Божого[c], хто нечестивою вважає кров Заповіту, що освятила його, хто зневажав Дух милості! 30 Адже нам відомий Той, Хто сказав: «Мені належить помста, Я відомщу»(D). І ще Він сказав: «Господь судитиме народ Свій»(E). 31 То жахлива річ—отримати покарання від рук живого Бога.

Не втрачайте мужності

32 Пригадайте ті перші дні, коли ви були щойно осяяні світлом Благовісті. Багато боротьби й страждань випало тоді на вашу долю, але ви все витерпіли. 33 Часом вас самих виставляли на привселюдну зневагу й страждання. Іншим разом ви поділяли долю таких же упосліджених. 34 Ви розділяли страждання тих, хто був в ув’язненні, і з радістю сприймали, коли у вас відбирали ваше майно. Бо ви знали, що володієте чимось кращим, таким, що буде з вами завжди.

35 Не полишайте ж мужності своєї, вона принесе вам велику винагороду. 36 Ви мусите бути наполегливі, щоб виконати Божу волю й тоді отримати обіцяне Ним. 37 Бо ось каже Господь:

«Ось вже скоро прийде Той, Кому прийти належить,
    й Він не забариться.
38 Праведна людина житиме вірою в Мене.
    Якщо ж хто злякаючись, відвернеться від Господа,
    той не отримає милості від Мене».(F)

39 Але ми не належимо до тих, хто відвернеться й заблукає. Ні, ми ті люди, які мають віру й спасіння.

Footnotes

  1. 10:13 коли… Його ніг Або «підкоряться Його владі».
  2. 10:16 Нову Угоду Або «Кращу Угоду», яку Господь дав людям через Ісуса Христа. Див.: «Заповіт».
  3. 10:29 ногами топтав Сина Божого Або «не приховує презирства до Ісуса Христа».

10 Бо Закон, мавши тільки тінь майбутнього добра, а не самий образ речей, тими самими жертвами, що завжди щороку приносяться, не може ніколи вдосконалити тих, хто приступає.

Інакше вони перестали б приноситись, бо ті, хто служить, очищені раз, уже б не мали жадної свідомости гріхів.

Але в них спомин про гріхи буває щороку,

бо тож неможливе, щоб кров биків та козлів здіймала гріхи!

Тому то, входячи в світ, Він говорить: Жертви й приношення Ти не схотів, але тіло Мені приготував.

Цілопалення й жертви покутної Ти не жадав.

Тоді Я сказав: Ось іду, в звої книжки про Мене написано, щоб волю чинити Твою, Боже!

Він вище сказав, що жертви й приносу, та цілопалення й жертви покутної, які за Законом приносяться, Ти не жадав і Собі не вподобав.

Потому сказав: Ось іду, щоб волю Твою чинити, Боже. Відміняє Він перше, щоб друге поставити.

10 У цій волі ми освячені жертвоприношенням тіла Ісуса Христа один раз.

11 І кожен священик щоденно стоїть, служачи, і часто приносить жертви ті самі, що ніколи не можуть зняти гріхів.

12 А Він за гріхи світу приніс жертву один раз, і назавжди по Божій правиці засів,

13 далі чекаючи, аж вороги Його будуть покладені за підніжка Його ніг.

14 Бо жертвоприношенням одним вдосконалив Він тих, хто освячується.

15 Свідкує ж і Дух Святий нам, як говорить:

16 Оце заповіт, що його по цих днях встановляю Я з ними, говорить Господь, Закони вої Я дам в їхні серця, і в їхніх думках напишу їх.

17 А їхніх гріхів та несправедливостей їхніх Я більш не згадаю!

18 А де їхнє відпущення, там нема вже жертвоприношення за гріхи.

19 Отож, браття, ми маємо відвагу входити до святині кров'ю Ісусовою,

20 новою й живою дорогою, яку нам обновив Він через завісу, цебто через тіло Своє,

21 маємо й Великого Священика над домом Божим,

22 то приступімо з щирим серцем, у повноті віри, окропивши серця від сумління лукавого та обмивши тіла чистою водою!

23 Тримаймо непохитне визнання надії, вірний бо Той, Хто обіцяв.

24 І уважаймо один за одним для заохоти до любови й до добрих учинків.

25 Не кидаймо збору свого, як то звичай у деяких, але заохочуймося, і тим більше, скільки більше ви бачите, що зближається день той.

26 Бо як ми грішимо самовільно, одержавши пізнання правди, то вже за гріхи не знаходиться жертви,

27 а страшливе якесь сподівання суду та гнів палючий, що має пожерти противників.

28 Хто відкидає Закона Мойсея, такий немилосердно вмирає при двох чи трьох свідках,

29 скільки ж більшої муки, додумуєтеся? заслуговує той, хто потоптав Сина Божого, і хто кров заповіту, що нею освячений, за звичайну вважав, і хто Духа благодаті зневажив!

30 Бо знаємо Того, Хто сказав: Мені помста належить, Я відплачу, говорить Господь. І ще: Господь буде судити народа Свого!

31 Страшна річ упасти в руки Бога Живого!

32 Згадайте ж про перші дні ваші, як ви просвітилися й витерпіли запеклу боротьбу страждань.

33 Ви були то видовищем зневаги й знущання, то були учасниками тих, що жили так.

34 Ви бо страждали й з ув'язненими, і грабунок свого майна прийняли з потіхою, відаючи, що маєте в небі для себе майно неминуще та краще.

35 Тож не відкидайте відваги своєї, бо має велику нагороду вона.

36 Бо вам терпеливість потрібна, щоб Божу волю вчинити й прийняти обітницю.

37 Бо ще мало, дуже мало, і Той, хто має прийти, прийде й баритись не буде!

38 А праведний житиме вірою. І: Коли захитається він, то душа Моя його не вподобає.

39 Ми ж не з тих, хто хитається на загибіль, але віруємо на спасіння душі.

Christ’s Sacrifice Once for All

10 The law is only a shadow(A) of the good things(B) that are coming—not the realities themselves.(C) For this reason it can never, by the same sacrifices repeated endlessly year after year, make perfect(D) those who draw near to worship.(E) Otherwise, would they not have stopped being offered? For the worshipers would have been cleansed once for all, and would no longer have felt guilty for their sins.(F) But those sacrifices are an annual reminder of sins.(G) It is impossible for the blood of bulls and goats(H) to take away sins.(I)

Therefore, when Christ came into the world,(J) he said:

“Sacrifice and offering you did not desire,
    but a body you prepared for me;(K)
with burnt offerings and sin offerings
    you were not pleased.
Then I said, ‘Here I am—it is written about me in the scroll(L)
    I have come to do your will, my God.’”[a](M)

First he said, “Sacrifices and offerings, burnt offerings and sin offerings you did not desire, nor were you pleased with them”(N)—though they were offered in accordance with the law. Then he said, “Here I am, I have come to do your will.”(O) He sets aside the first to establish the second. 10 And by that will, we have been made holy(P) through the sacrifice of the body(Q) of Jesus Christ once for all.(R)

11 Day after day every priest stands and performs his religious duties; again and again he offers the same sacrifices,(S) which can never take away sins.(T) 12 But when this priest had offered for all time one sacrifice for sins,(U) he sat down at the right hand of God,(V) 13 and since that time he waits for his enemies to be made his footstool.(W) 14 For by one sacrifice he has made perfect(X) forever those who are being made holy.(Y)

15 The Holy Spirit also testifies(Z) to us about this. First he says:

16 “This is the covenant I will make with them
    after that time, says the Lord.
I will put my laws in their hearts,
    and I will write them on their minds.”[b](AA)

17 Then he adds:

“Their sins and lawless acts
    I will remember no more.”[c](AB)

18 And where these have been forgiven, sacrifice for sin is no longer necessary.

A Call to Persevere in Faith

19 Therefore, brothers and sisters, since we have confidence(AC) to enter the Most Holy Place(AD) by the blood of Jesus, 20 by a new and living way(AE) opened for us through the curtain,(AF) that is, his body, 21 and since we have a great priest(AG) over the house of God,(AH) 22 let us draw near to God(AI) with a sincere heart and with the full assurance that faith brings,(AJ) having our hearts sprinkled to cleanse us from a guilty conscience(AK) and having our bodies washed with pure water.(AL) 23 Let us hold unswervingly to the hope(AM) we profess,(AN) for he who promised is faithful.(AO) 24 And let us consider how we may spur one another on toward love and good deeds,(AP) 25 not giving up meeting together,(AQ) as some are in the habit of doing, but encouraging one another(AR)—and all the more as you see the Day approaching.(AS)

26 If we deliberately keep on sinning(AT) after we have received the knowledge of the truth,(AU) no sacrifice for sins is left, 27 but only a fearful expectation of judgment and of raging fire(AV) that will consume the enemies of God. 28 Anyone who rejected the law of Moses died without mercy on the testimony of two or three witnesses.(AW) 29 How much more severely do you think someone deserves to be punished who has trampled the Son of God(AX) underfoot,(AY) who has treated as an unholy thing the blood of the covenant(AZ) that sanctified them,(BA) and who has insulted the Spirit(BB) of grace?(BC) 30 For we know him who said, “It is mine to avenge; I will repay,”[d](BD) and again, “The Lord will judge his people.”[e](BE) 31 It is a dreadful thing(BF) to fall into the hands(BG) of the living God.(BH)

32 Remember those earlier days after you had received the light,(BI) when you endured in a great conflict full of suffering.(BJ) 33 Sometimes you were publicly exposed to insult and persecution;(BK) at other times you stood side by side with those who were so treated.(BL) 34 You suffered along with those in prison(BM) and joyfully accepted the confiscation of your property, because you knew that you yourselves had better and lasting possessions.(BN) 35 So do not throw away your confidence;(BO) it will be richly rewarded.

36 You need to persevere(BP) so that when you have done the will of God, you will receive what he has promised.(BQ) 37 For,

“In just a little while,
    he who is coming(BR) will come
    and will not delay.”[f](BS)

38 And,

“But my righteous[g] one will live by faith.(BT)
    And I take no pleasure
    in the one who shrinks back.”[h](BU)

39 But we do not belong to those who shrink back and are destroyed, but to those who have faith and are saved.

Footnotes

  1. Hebrews 10:7 Psalm 40:6-8 (see Septuagint)
  2. Hebrews 10:16 Jer. 31:33
  3. Hebrews 10:17 Jer. 31:34
  4. Hebrews 10:30 Deut. 32:35
  5. Hebrews 10:30 Deut. 32:36; Psalm 135:14
  6. Hebrews 10:37 Isaiah 26:20; Hab. 2:3
  7. Hebrews 10:38 Some early manuscripts But the righteous
  8. Hebrews 10:38 Hab. 2:4 (see Septuagint)