Add parallel Print Page Options

10 Я вельми потішився в Господі, що справді ви вже нових сил набули піклуватись про мене; ви й давніш піклувались, та часу сприятливого ви не мали.

11 Не за нестатком кажу, бо навчився я бути задоволеним із того, що маю.

12 Умію я й бути в упокоренні, умію бути й у достатку. Я привчився до всього й у всім: насищатися й голод терпіти, мати достаток і бути в недостачі.

13 Я все можу в Тім, Хто мене підкріпляє, в Ісусі Христі.

14 Тож ви добре зробили, що участь узяли в моїм горі.

15 І знаєте й ви, филип'яни, що на початку благовістя, коли я з Македонії вийшов, не прилучилась була жадна Церква до справи давання й приймання для мене, самі тільки ви,

16 що і раз, і вдруге мені на потреби мої посилали й до Солуня.

17 Кажу це не тому, щоб шукав я давання, я шукаю плоду, що примножується на річ вашу.

18 Та все я одержав, і маю достаток. Маю повно, прийнявши від Епафродита, що ви послали, як пахощі запашні, жертву приємну, Богові вгодну.

19 А мій Бог нехай виповнить вашу всяку потребу за Своїм багатством у Славі, у Христі Ісусі.

20 А Богові й нашому Отцеві слава на віки віків. Амінь.

Read full chapter

Павлова подяка

10 Я вельми зрадів у Господі, бо ви знову почали піклуватися про мене. Звісно ж, ви й раніше піклувалися, але не мали можливості показати це.

11 Кажу так не тому, що маю потребу в цьому. Бо я навчився бути задоволений в будь-яких умовах. 12 Я знаю, що то значить жити в нестатках і в достатку. За будь-яких обставин я навчився бути задоволений: ситий я, чи голодний, в статках чи в бідності. 13 Я все можу витерпіти завдяки Христу, Який зміцнює мене.

14 Та ви добре зробили, що розділили турботи мої. 15 Ви, филип’яни, самі знаєте, що на початку проповідування Доброї Звістки, коли я покинув Македонію, жодна церква не стала моїм спільником і не підтримала мене у той час, коли мені була потрібна допомога, окрім вас. 16 Бо навіть коли я перебував у Солуні, неодноразово ви надсилали допомогу мені у скруті. 17 І це не тому, що я прагну дарунків, а тому, що хочу, щоб ви мали добро, що приходить, коли віддаєш. 18 Я маю сповна і навіть більше. Я маю більше, ніж потребую, відтоді, як одержав від Епафродита дарунок, надісланий вами. Ваш дарунок запашний, пожертва бажана і приємна Богові. 19 І Бог мій задовольнить усі ваші потреби через славне багатство Своє в Ісусі Христі. 20 Слава Богові нашому й Отцю на віки вічні! Амінь.

Read full chapter