От Матфея 23:1-22

Ukrainian New Testament: Easy-to-Read Version

Ісус викриває книжників та фарисеїв

(Мк. 12:38-40; Лк. 11:37-52; 20:45-47)

23 Тоді Ісус промовив до народу і Своїх учнів: ² «Книжники та фарисеї мають повноваження тлумачити Закон Мойсеїв. ³ То ж ви робіть усе і дотримуйтеся всього, чого вони навчають, та не робіть того, що вони вчиняють. Бо вони лише говорять про Закон, але самі його не виконують. ⁴ Вони встановлюють суворі правила, котрих важко дотримуватися, кладуть цей тягар на плечі людей і примушують нести його, та самі не хочуть і пальцем поворухнути, щоб полегшити ту ношу.

⁵ Всі їхні діяння—про людське око. Вони роблять більшими свої філактерії^[a] та довшими китиці на вбранні своєму. ⁶ Вони полюбляють, щоб у них були найпочесніші місця на бенкетах і найповажніші місця в синагогах. ⁷ Вони також полюбляють, щоб їх шанобливо вітали на базарах, й щоб називали їх вчителями.

⁸ Не дозволяйте, щоб звали вас вчителями, бо один у вас Вчитель, а всі ви—лише брати та сестри. ⁹ Не називайте нікого на землі отцем своїм, бо лише один Отець у вас—на Небі. ¹⁰ Так само хай не звуть вас господарями, бо лише один у вас Господар—це Месія. ¹¹ Але найбільшим серед вас має бути слуга ваш. ¹² І хто підносить себе, вихваляючись, той буде принижений, а хто принижує себе, того буде піднесено.

¹³ Горе вам, лицеміри, книжники та фарисеї! Ви зачиняєте людям двері до Царства Божого. Самі ви не входите до нього і не даєте ввійти тим, хто заслуговує. ¹⁴ [Горе вам, лицеміри, книжники та фарисеї! Ви грабуєте вдовині хати, при тому подовгу молячись про людське око. За те вам кара буде ще більша]^[b].

¹⁵ Горе вам, лицеміри, книжники і фарисеї! Ви йдете землями, пливете морями, щоб залучити на свій бік хоча б одного прихильника, а коли навчите його, то робите його вдвічі гіршим за себе, і разом ви заслуговуєте на пекло.

¹⁶ Горе вам, сліпі поводирі, які кажуть: „Якщо хто клянеться храмом, то це нічого не означає, а якщо клянеться золотом, що в храмі, то мусить виконати обіцянку”. ¹⁷ Ви нерозумні сліпці! Що важливіше—золото, чи храм, що освячує його? ¹⁸ Ви кажете: „Якщо хтось вівтарем клянеться, то це нічого не означає, а якщо клянеться дарами, що на ньому, то мусить виконати обіцяне”.

¹⁹ Сліпці! Що важливіше—дари, чи вівтар, що освячує їх? ²⁰ Отже, якщо хто клянеться вівтарем, той клянеться й дарами, що на ньому. ²¹ Якщо хтось клянеться храмом, то також клянеться і Тим, Хто перебуває в ньому. ²² Якщо хтось клянеться небом, то клянеться і престолом Господнім і Тим, Хто сидить на ньому.