Add parallel Print Page Options

23 Того дня приступили до Нього саддукеї, що твердять, ніби нема воскресення, і запитали Його,

24 та й сказали: Учителю, Мойсей наказав: Коли хто помре, не мавши дітей, то нехай його брат візьме вдову його, і відновить насіння для брата свого.

25 Було ж у нас сім братів. І перший, одружившись, умер, і, не мавши насіння, зоставив дружину свою братові своєму.

26 Так само і другий, і третій, аж до сьомого.

27 А по всіх вмерла й жінка.

28 Отож, у воскресенні котрому з сімох вона дружиною буде? Бо всі мали її.

29 Ісус же промовив у відповідь їм: Помиляєтесь ви, не знавши писання, ні Божої сили.

30 Бо в воскресенні ні женяться, ані заміж виходять, але як Анголи ті на небі.

31 А про воскресення померлих хіба не читали прореченого вам від Бога, що каже:

32 Я Бог Авраамів, і Бог Ісаків, і Бог Яковів; Бог не є Богом мертвих, а живих.

33 А народ, чувши це, дивувався науці Його.

34 Фарисеї ж, почувши, що Він уста замкнув саддукеям, зібралися разом.

35 І спитався один із них, учитель Закону, Його випробовуючи й кажучи:

36 Учителю, котра заповідь найбільша в Законі?

37 Він же промовив йому: Люби Господа Бога свого всім серцем своїм, і всією душею своєю, і всією своєю думкою.

38 Це найбільша й найперша заповідь.

39 А друга однакова з нею: Люби свого ближнього, як самого себе.

40 На двох оцих заповідях увесь Закон і Пророки стоять.

41 Коли ж фарисеї зібрались, Ісус їх запитав,

42 і сказав: Що ви думаєте про Христа? Чий Він син? Вони Йому кажуть: Давидів.

43 Він до них промовляє: Як же то силою Духа Давид Його Господом зве, коли каже:

44 Промовив Господь Господеві моєму: сядь праворуч Мене, доки не покладу Я Твоїх ворогів підніжком ногам Твоїм.

45 Тож, коли Давид зве Його Господом, як же Він йому син?

46 І ніхто не спромігся відповісти Йому ані слова... І ніхто з того дня не наважувався більш питати Його.

Read full chapter