Ісус розмовляє з багатим чоловіком

(Мк. 10:17-31; Лк. 18:18-30)

¹⁶ Один чоловік підійшов до Ісуса і запитав Його: «Вчителю, що доброго мушу я зробити, аби успадкувати вічне життя?» ¹⁷ На те Ісус мовив: «Чому ти Мене питаєш, що є добре? Ніхто не є добрим, крім Самого Бога. Але, якщо хочеш мати вічне життя, виконуй заповіді». ^18-19 Тоді чоловік спитав: «Які заповіді?» На те Ісус відповів: «Не вбивай, не чини перелюбу, не кради, не бреши, шануй батька й матір своїх^(A), люби ближнього^[a] свого, як себе самого»^(B).

²⁰ І мовив чоловік до Нього: «Я завжди виконував усі ці заповіді. Чого мені ще бракує?» ²¹ Тоді Ісус мовив: «Якщо хочеш бути досконалим, іди й продай все, що маєш, а що вторгуєш, роздай бідним, й матимеш ти багатство на Небі. Тоді приходь і слідуй за Мною».

²² Та коли чоловік це почув, то глибоко засмутився, бо був він дуже багатий.

²³ Ісус звернувся до Своїх учнів: «Істинно кажу вам: тяжко буде багатому ввійти в Царство Боже! ²⁴ Ще кажу вам: легше верблюдові пройти крізь голчане вушко, ніж багатому ввійти в Царство Боже».

²⁵ Почувши це, учні Ісуса дуже здивувалися й запитали Його: «То хто ж тоді може бути спасенний?»

²⁶ Подивившись на них, Ісус відповів: «Це неможливо для людей, але не для Бога, бо для Нього немає нічого неможливого».

²⁷ Тоді Петро промовив до Нього: «Поглянь! Ми залишили все й пішли за Тобою! То що ми с того матимемо?»

²⁸ Тоді Ісус сказав: «Істинно кажу вам: коли настане новий світ, Син Людський зійде на престол слави Своєї, і ви, хто за Мною йшли, також сидітимете на дванадцятьох престолах, щоб судити дванадцять племен ізраїльських. ²⁹ Кожний, хто залишив хату свою, братів, сестер, батька, матір, дітей або господарство своє заради імені Мого, одержить у сто разів більше, ніж залишив, а також успадкує вічне життя. ³⁰ Багато з тих, хто сьогодні перші, стануть останніми, а останні—першими».

Ісус розмовляє з багатим чоловіком

(Мт. 19:16-30; Лк. 18:18-30)

¹⁷ Коли Ісус вирушив у путь, до Нього підбіг один чоловік і, упавши на коліна, запитав: «Вчителю Добрий, що мушу я робити, аби успадкувати вічне життя?» ¹⁸ На те Ісус йому сказав: «Чому ти називаєш Мене Добрим? Ніхто не є добрим, крім Самого Бога. ¹⁹ Тобі відомі заповіді: „Не вбивай, не чини перелюбу, не кради, не бреши, не чини кривди, шануй батька й матір своїх”^(A)».

²⁰ Той відповів: «З юності я дотримуюся цих заповідей». ²¹ Ісус подивився на чоловіка, сповнений любові до нього, сказав: «Одного тобі бракує: піди й продай усе, що маєш, а що вторгуєш, роздай бідним. І тоді матимеш ти багатство на Небі. Тоді приходь і слідуй за Мною».

²² Той чоловік глибоко засмутився, бо був він дуже багатий. ²³ Ісус подивився на Своїх учнів й мовив до них: «Тяжко буде багатому ввійти в Царство Боже!»

²⁴ Учні були здивовані Його словами, та Ісус повторив: «Діти мої, як важко ввійти в Царство Боже! ²⁵ Легше верблюдові пройти крізь голчане вушко, ніж багатому ввійти в Царство Боже». ²⁶ Учні були ще дужче вражені і казали один одному: «То хто ж тоді може бути спасенний?» ²⁷ Подивившись на них, Ісус відповів: «Це неможливо для людей, але не для Бога, бо для Нього немає нічого неможливого».

²⁸ Тоді Петро промовив до Ісуса: «Поглянь! Ми залишили все й пішли за Тобою!» ^29-30 Тоді Ісус сказав: «Істинно кажу вам: кожний, хто залишив хату свою, братів, сестер, матір, батька, дітей або господарство своє заради імені Мого та Євангелія, ще в цьому житті одержить у сто разів більше помешкань, братів, сестер, матерів, дітей і ланів, так само, як і переслідувань, а також—нагороду вічного життя в прийдешні часи. ³¹ Багато з тих, хто сьогодні перші, стануть останніми, а останні—першими».