Add parallel Print Page Options

15 Тоді до Ісуса прийшли фарисеї та книжники з Єрусалиму й сказали:

Чого Твої учні ламають передання старших? Бо не миють вони своїх рук, коли хліб споживають.

А Він відповів і промовив до них: А чого й ви порушуєте Божу заповідь ради передання вашого?

Бо Бог заповів: Шануй батька та матір, та: Хто злорічить на батька чи матір, хай смертю помре.

А ви кажете: Коли скаже хто батьку чи матері: Те, чим би ви скористатись від мене хотіли, то дар Богові,

то може вже й не шанувати той батька свого або матір свою. Так ви ради передання вашого знівечили Боже Слово.

Лицеміри! Про вас добре Ісая пророкував був, говорячи:

Оці люди устами шанують Мене, серце ж їхнє далеко від Мене!

Та однак надаремне шанують Мене, бо навчають наук людських заповідей...

10 І Він покликав народ, і промовив до нього: Послухайте та зрозумійте!

11 Не те, що входить до уст, людину сквернить, але те, що виходить із уст, те людину сквернить.

12 Тоді учні Його приступили й сказали Йому: Чи Ти знаєш, що фарисеї, почувши це слово, спокусилися?

13 А Він відповів і сказав: Усяка рослина, яку насадив не Отець Мій Небесний, буде вирвана з коренем.

14 Залишіть ви їх: це сліпі поводатарі для сліпих. А коли сліпий водить сліпого, обоє до ями впадуть...

15 А Петро відповів і до Нього сказав: Поясни нам цю притчу.

16 А Він відказав: Чи ж і ви розуміння не маєте?

17 Чи ж ви не розумієте, що все те, що входить до уст, вступає в живіт, та й назовні виходить?

18 Що ж виходить із уст, те походить із серця, і воно опоганює людину.

19 Бо з серця виходять лихі думки, душогубства, перелюби, розпуста, крадіж, неправдиві засвідчення, богозневаги.

20 Оце те, що людину опоганює. А їсти руками невмитими, не опоганює це людини!

Read full chapter