Add parallel Print Page Options

28 І наблизились вони до села, куди йшли. А Він удавав, ніби хоче йти далі.

29 А вони не пускали Його й намовляли: Зостанься з нами, бо вже вечоріє, і кінчається день. І Він увійшов, щоб із ними побути.

30 І ото, коли сів Він із ними до столу, то взяв хліб, поблагословив, і, ламаючи, їм подавав...

31 Тоді очі відкрилися їм, і пізнали Його. Але Він став для них невидимий...

32 І говорили вони один одному: Чи не палало нам серце обом, коли промовляв Він до нас по дорозі, і коли виясняв нам Писання?...

33 І зараз устали вони, і повернулись до Єрусалиму, і знайшли там у зборі Одинадцятьох, і тих, що з ними були,

34 які розповідали, що Господь дійсно воскрес, і з'явився був Симонові.

35 А вони розповіли, що сталось було на дорозі, і як пізнали Його в ламанні хліба.

Read full chapter