Add parallel Print Page Options

25 Мешкав тоді в Єрусалимі чоловік на ймення Симеон. Був він людиною праведною й побожною. Він чекав, коли Господь прийде, та порятує Ізраїль, і Святий Дух був з ним. 26 То Дух Святий відкрив йому, що він не спізнає смерті, доки не побачить на власні очі Господнього Христа. 27-28 Осяяний Духом, прийшов Симеон у храм, і коли батьки внесли малого Ісуса, щоб зробити все для Нього згідно з традицією Закону, Симеон узяв Дитину на руки, й благословив Бога мовивши:

29-32 «Тепер, Господи, відпусти слугу Свого з миром,
    як обіцяв Ти, оскільки очі мої бачили Твоє Спасіння[a],
Яке Ти приготував перед усіма народами.
    Він—Світло для прозріння поганам
    і на славу Твоєму народу ізраїльському».

33 Батько й мати були вражені тим, що було сказане про їхнього Сина. 34-35 Симеон благословив їх сказавши Марії, Ісусовій матері: «Він призначений багатьох в Ізраїлі піднести або скинути додолу, Він покликаний бути знаменням, яке люди відкинуть, і потаємні думки багатьох людей відкриються, та це буде так боляче тобі, неначе меч пронизає серце твоє».

Пророчиця Анна

36-37 У той самий час пророчиця Анна, дочка Фануїлова з роду Ашера, знаходилася у храмі. Вона була дуже стара. Сім років прожила вона з чоловіком після одруження, а потім вдовувала аж до вісімдесятичотирирічного віку. Не відлучаючись із храму, день і ніч вона постом і молитвами служила Господу. 38 Анна підійшла до Ісусових батьків саме тоді, коли вони розмовляли з Симеоном. Вона подякувала Богові й розповіла про Ісуса всім, хто чекав визволення Єрусалиму.

Read full chapter

Footnotes

  1. 2:29-32 Спасіння Ім’я «Ісус» означає «Спасіння».