Закон Божий—важливіший від правил людських

(Мк. 7:1-23)

15 Дехто з фарисеїв та законників прийшли до Ісуса з Єрусалиму й запитали Його: ² «Чому Твої учні не дотримуються звичаїв наших предків і вживають їжу, не помивши руки?» ³ У відповідь Він сказав: «А чому ви порушуєте Закон Божий заради своїх звичаїв? ⁴ Адже заповів Господь: „Шануйте своїх батька й матір”^(A). А також: „Хто злословить на батька чи матір, тому смерть має бути”^(B).

^5-6 Але ви навчаєте людей, що коли хтось скаже своїм батькові й матері: „Все, чим я можу вам допомогти, я віддам Богові”,—то такий чоловік уже може не шанувати батьків своєю допомогою. Через цей ваш звичай, який ви самі встановили, ви відкидаєте заповідь Господню. ^7-8 Правий був пророк Ісая, коли пророчив про вас, лицемірів:

¹⁰ Покликавши людей до Себе, Ісус сказав їм: «Слухайте мене і розумійте! ¹¹ Не те оскверняє людину, що потрапляє до рота, а те, що виходить з рота,—ось що оскверняє^[a] її!» ¹² Тоді два учні підійшли до Ісуса й кажуть: «Чи зрозумів Ти, що фарисеї образилися на те, що Ти сказав?» ^13-14 І відповів Ісус: «Кожна рослина, що не була посаджена Моїм Отцем Небесним, буде вирвана, то ж нехай собі йдуть. Вони сліпці й поводирі сліпців. Та коли сліпий веде сліпого, то обидва впадуть до ями».

¹⁵ На те Петро сказав Йому: «Поясни нам значення притчі про те, що оскверняє людину».

¹⁶ Ісус мовив: «То ви ще й досі не зрозуміли? ¹⁷ Невже ви не знаєте, що все, що потрапляє людині до рота, йде у шлунок, а потім з тіла до відхожого місця? ¹⁸ А що виходить з уст, те йде від серця, а саме це й оскверняє людину. ¹⁹ Кажу Я це, бо від серця йде все зло: лихі думки, вбивства, перелюби, розпуста, крадіжки, лихослів’я та наклепи. ²⁰ Ось що оскверняє людину. А їсти, не помивши руки,—це не осквернить її».